Середня Азія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Центральна Азія.
Фізична карта Центральної Азії.

Сере́дня А́зія (застаріла назва — Туркеста́н):

1) У фізико-географічному плані це частина Центральної Азії, що входила до складу Російської імперії і СРСР. У її склад входять плато Устюрт, Туранська низовина, Тургайське плато, Казахський дрібносопковик і частково гори: Копетдаг, Паміро-алай, Тянь-Шань, Джунгарський Алатау, Саур і Тарбагатай.

2) У політико-географічному плані Середня Азія — збірна назва для чотирьох держав: Узбекистану, Киргизстану, Туркменістану і Таджикистану (іноді сюди включають і Казахстан).

Природа[ред.ред. код]

Природа Середньої Азії вирізняється передусім посушливістю клімату. Більша частина території зайнята пустелями. Багато опадів випадає тільки в горах. Річки, що стікають з гір, дозволяють зрошувати значні території (Ферганська долина, Голодний степ, Каракумський канал). Водночас великі витрати води для зрошування призвели до майже повного зникнення Аральського моря.

Головні річки Середньої Азії — Амудар'я і Сирдар'я, що впадають в Аральське море, а також Ілі, що впадає в озеро Балхаш.

Населення[ред.ред. код]

Загальна чисельність населення 5 країн Середньої Азії — 58,5 млн осіб (2004).

Велика частина населення — представники тюркомовних народів — узбеки, казахи, киргизи, туркмени, каракалпаки, уйгури, а також казанські татари, що мігрували сюди, і заслані Сталіним кримські татари. Таджики відносяться до іранської групи (таджицька мова близька до фарсі). Багато росіян і від часів СРСРукраїнців. Проживають також німці, корейці, дунгани.

Віруючі в основному мусульмани.

Господарство[ред.ред. код]

В економіці Середньої Азії домінують сільське господарство і видобуток корисних копалин. Завдяки довгому спекотному літу поширено бавовництво, садівництво, баштанництво, шовківництво. На пустинних пасовищах розводять овець і верблюдів.

З корисних копалини найважливіші нафта і природний газ. Більша частина імпортованого Україною газу надходить з родовищ Туркменістану.

Є також запаси руд кольорових металів.

Транспорт[ред.ред. код]

Залізничні лінії сполучають країни Середньої Азії одну з однією та з Росією. Певне значення має судноплавство на Каспійському морі, а також по річках Амудар'ї і Сирдар'ї (у Казахстані також по Іртишу і Уралу).

З півдня і сходу Середня Азія обмежена горами, тому сполучення з Іраном, Афганістаном і Китаєм утруднене (відповідно немає зручних зв'язків із Пакистаном і Індією, виходу до Індійського океану).

1991 року здійснено залізничне сполучення Китаю з Казахстаном (Дружба/Алашанькоу, через Урумчі). В майбутньому передбачається також створити сполучення Китаю з Киргизстаном (через Кашгар). 1996 року створено залізничне сполучення Туркменістану з Іраном (лінія Теджен—Серахс—Мешхед). Серйозну проблему для прямого залізничного сполучення становить відмінність колії (1524 мм на території колишнього СРСР, 1435 мм в Китаї і Ірані, 1676 мм в Індії і Пакистані).

Є також обширні плани будівництва автомобільних доріг для поліпшення зв'язків із суміжними державами.

Література[ред.ред. код]

  • Абашин Сергей. Национализмы в Средней Азии: в поисках идентичности. Санкт-Петербург: Алетейя, 2007. — 304 с.
  • Центральная Азия в составе Российской империи / Отв. ред. С. Н. Абашин, Д. Ю. Арапов, Н. Е. Бекмаханова. — Москва: Новое литературное обозрение, 2008.