Кавказ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інші географічні об'єкти з назвою Кавказ
Кавказ
Країна Азербайджан, Вірменія, Грузія, Росія
Довжина 1 100 км, Пн. захід - пд. схід
Ширина 160 км
Найвища точка Ельбрус
 - висота 5642 м
Kaukasus.jpg
Етно-лінгвістичні групи кавказького регіону

Загальний опис[ред.ред. код]

Кавка́з, гориста територія поміж Чорним і Каспійським морем в Росії, Грузії, Вірменії та Азербайджані; близько 440 тис. км²; охоплює Великий Кавказ (найвища вершина Ельбрус, 5642 м), Передкавказзя (Кубанська і Прикаспійська низовина, роз'єднані Ставропольським нагір'ям) та Закавказзя (Колхідська, Куранська і Ленкоранська низовина), на південному сході обмежені пасмами Малого Кавказу і Талишськими горами; багата рослинність (близько 6000 видів) з численними реліктами; головні ріки: Кура з Араксом, Ріоні, Інґурі, Кубань; озеро Севан; 2 заповідники і близько 40 резерватів природи; численні мінеральні джерела; найкращі курорти: Сочі, Кисловодськ, П'ятигорськ.

Геополітична мапа Кавказу

Західний Кавказ[ред.ред. код]

Північний Кавказ[ред.ред. код]

Історія Кавказу[ред.ред. код]

Див. : http://revolution.allbest.ru/history/00030671_2.html

Історичні держави Кавказу[ред.ред. код]

Caucasus03.png

Корисні копалини Кавказу[ред.ред. код]

Див. Геологія Кавказу

На території Кавказу виявлені численні родовища горючих, металічних і неметалічних корисних копалин, а також мінеральних, термальних і прісних вод. Зокрема виявлені родовища: нафти і газу, кам'яного і бурого вугілля (Ткварчельське та Ткібулі-Шаорське), залізних (Дашкесанське, Разданське, Абовянське та Малкінське) і марганцевих руд (Чіатурське), руд кольорових металів (вольфраму, молібдену, кобальту, міді, свинцю, цинку, ртуті), нерудної сировини (бентоніт, флорідин, барит), природних будівельних матеріалів (гранітів, монцонітів, габро, мармурів, вулканічних і фельзитових туфів, базальтів і андезитів, вапняків і травертинів).

Історія видобутку корисних копалин на Кавказі[ред.ред. код]

З кінця V тис. до Р.Х. починають формуватися потужні гірничі осередки на Кавказі , причому на їх становлення вірогідно вплинули технологічні імпульси, що йшли як збоку балкано-карпатської металургії (через північне Причорномор’я, за посередництвом трипільської та майкопської культур), так і з боку південних сусідів – народів Східної Анатолії, де найдавніша металургія була усталена традицією й первісними знаннями. Цікавим феноменом незвикло багатої металом археологічної культури є майкопська (IV тис. до Р.Х.), ареалом життєдіяльності якої була Кубань і Північний Кавказ. Розкопки залишених цією скотарською культурою величезних могил дали численні колекції металевих виробів: бронзову зброю і посуд, золоті прикраси, срібні посудини. Припускають, що метал надходив з Південного Кавказу, хоча не виключені розробки руд у ареалі розселення майкопської культури, де є відповідні мідні рудопрояви. Таким чином, завдяки стійким господарчим, торгівельним і культурним (технологічним) зв’язкам навколо Чорного моря, у IV тис. до Р.Х. сформувалася Циркумпонтійська металургійна провінція, яка протягом тривалого часу залишалася найпотужнішою на території усієї Євразії. Домінантою цієї провінції були рудники Кавказу, що пов’язано не тільки з багатими мідними родовищами, але й з новими технологічними успіхами кавказьких гірників – виробництвом арсенових бронз та освоєнням витоплення міді з первинних сірчистих руд. Приблизно на початку II тис. до Р.Х., коли зв’язки між гірничо-металургійними й металообробними центрами навколо Чорного моря перестали бути системними (метал Балкан і Карпат було переорієнтовано на захід і північ, а Кавказу – на південь і схід), утворилася окрема Кавказька металургійна провінція (площею близько 500 тис. км2). Будучи в 7 разів меншою за Європейську металургійну провінцію та в 16 разів – за Євразійську, вона значно (за деякими оцінками – на порядок) перевищувала їх за чисельністю мідних виробів.

Геополітичне обстановка і лідерство[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Література[ред.ред. код]