Канжуган (рудник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канжуган
44°02′53″ пн. ш. 68°52′05″ сх. д. / 44.04806° пн. ш. 68.86806° сх. д. / 44.04806; 68.86806Координати: 44°02′53″ пн. ш. 68°52′05″ сх. д. / 44.04806° пн. ш. 68.86806° сх. д. / 44.04806; 68.86806
Корисні копалини уран
Рік будівництва 1982
Технологічні характеристики
Запаси
Канжуган. Карта розташування: Казахстан
Канжуган
Канжуган
Канжуган. Карта розташування: Казахстан
Канжуган
Канжуган

Канжуган (рудник) – гірничодобувне підприємство на півдні Казахстану, яке здійснює видобуток урану.

Родовище Канжуган (яке в подальшому виявилось південним продовженням родовища Моінкум) відкрили в 1972 році та почали розробляти методом підземного вилуговування з 1982 (за іншими даними – 1988) року.[1][2]

Первісно розробку провадило належне до Киргизького гірничорудного комбінату Центральне рудоуправління.[3] В подальшому воно увійшло до складу Таукентского гірничо-хімічному підприємства казахського державного концерну «Казатомпром», а потім рудник став активом створеної в 2015-му дочірньої компанії цього ж концерну «Казатомпром-SaUran».[4]

Спершу на руднику з десорбату урану випускали хімічний концентрат природного урану («жовтий кек»), а з 2003-го стало можливим спрямовувати десорбат для більш глибокого збагачення на Таукентський аффінажний завод. При цьому можливо відзначити, що до кінця 2000-х потужності Таукентского гірничо-хімічного підприємства з випуску «жовтого кеку» були задяні для роботи з десорбатом рудника Акдала.

Станом на кінець 2021 року ресурси Канжугану оцінювались у 15,3 тисячі тонн урану, а розробку планувалось вести до 2048 року.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. geokniga-uranovye-mestorozhdeniya-kazahstan.
  2. ИЗУЧЕНИЕ МИКРОБОЦЕНОЗОВ ХЕМОЛИТОТРОФНЫХ БАКТЕРИЙ РАСТВОРОВ ПОДЗЕМНОГО ВЫЩЕЛАЧИВАНИЯ УРАНА МЕСТОРОЖДЕНИЙ «КАНЖУГАН» - Успехи современного естествознания (научный журнал). natural-sciences.ru. Процитовано 14 січня 2024.
  3. Новое урановое производство запущено в ЮКО | Номад | 01.03.2004. nomad.su. Процитовано 14 січня 2024.
  4. kzapp_2019_rus (PDF).
  5. kap_2022_cpr_letter_rus_1 (PDF).