Запаси корисних копалин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Запа́си ко́рисних копа́лин — кількість корисних копалин, виявлена та підрахована на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих родовищ (покладів).

Класифікація[ред.ред. код]

  • За промисловим значенням запаси корисних копалин поділяються на балансові, умовно балансові і позабалансові запаси родовища.

За господарським значенням 3.к.к. поділяють на: балансові — запаси, видобування і використання яких економічно доцільне і які повинні задовольняти кондиціям, встановленим для підрахунку запасів у надрах; забалансові — запаси, добування яких при досягнутому технічному рівні економічно недоцільне (внаслідок малої кількості, малої потужності покладу, низького вмісту корисних компонентів, особливої складності експлуатації або необхідності застосування дуже складних процесів переробки), але які надалі можуть бути об'єктом промислового освоєння; промислові — частина балансових запасів, що повинна бути вийнята з надр згідно з проектом або планом розвитку гірничих робіт; визначаються виключенням з балансових запасів проектних втрат і запасів, недоцільних до відробки.

До балансових запасів родовища належать запаси, які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно видобути і використати при сучасній техніці і технології видобутку та переробки мінеральної сировини, що забезпечують дотримання вимог раціонального, комплексного використання корисних копалин і охорони природи.

До умовно балансових запасів належать запаси, ефективність видобування і використання яких на момент оцінки не може бути однозначно визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових запасів, але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки.

До позабалансових запасів родовища належать запаси, видобування і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним, але в майбутньому вони можуть стати об'єктом промислового значення. Якщо проектом доведена економічна доцільність відробки позабалансових запасів (або їхньої частини), то ці запаси повинні бути в установленому порядку переведені в балансові запаси.

  • За ступенем розвіданості, вивченості якості корисної копалини і гірничо-геологічних умов розробки З.к.к. підрозділяють на чотири категорії — А, В, C1 і С2. Достовірність визначення знижується послідовно від категорії А до С2.

Категорія А — запаси, які розвідано детально, що забезпечує повне виявлення умов залягання, форми і будови тіл корисної копалини, а також її якості і технологічних властивостей.

Категорія В — запаси, розвідані і вивчені детально, що забезпечує з'ясування основних особливостей умов залягання, форми і характеру будови тіл корисної копалини, а також її якості й основних технологічних властивостей.

Категорія C1 — запаси, розвідані і вивчені детально, що забезпечує з'ясування загальних умов залягання, форми і будови тіл корисної копалини, а також його якості і технологічних властивостей.

Категорія С2 — запаси, попередньо оцінені; кількість корисної копалини визначено за одиничними пробами і зразками.

Крім запасів категорій А, В, C1 і С2 для оцінки потенційних можливостей рудних зон, полів, басейнів і районів на основі загальних геологічних уявлень визначаються прогнозні ресурси корисних копалин.

  • За ступенем підготовленості до видобування запаси корисних копалин поділяються на розкриті, підготовлені та готові до виймання. В основу класифікації запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування покладено виконання певних видів гірничих робіт і проведення необхідних гірничих виробок.

Розкриті —

1. При розробці родовищ підземним способом — це частина промислових запасів, для розробки яких не потрібні додаткові проведення капітальних гірничих розкривних виробок (шахтних стволів, штолень, капітальних квершлаґів, капітальних похилів і т.ін.).

2. При розробці родовищ відкритим способом — частина промислових запасів, для розробки яких виконано всі необхідні роботи з розкриття родовища або його ділянки, проведено дренажні виробки, нарізано уступи для укладання транспортних шляхів, пройдено траншеї і з'їзди і т.ін.

Із загальної кількості розкритих запасів за ступенем їх підготовленості до видобутку виділяють запаси підготовлені і готові до виїмки.


Підготовлені —

1. При розробці родовищ підземним способом — частина розкритих запасів, яку підсічено основними підготовчими виробками (штреками, або підняттєвими) і які не вимагають для подальшої підготовки до очисної виїмки проведення додаткових підготовчих виробок.

2. При розробці родовищ відкритим способом — частина розкритих запасів, не зачищених від породи, що залишилася після екскавації при розкривних роботах.


Готові до виїмки —

1. При розробці родовищ підземним способом — частина підготовлених запасів, для виїмки яких проведені всі підготовчі і нарізні виробки і закінчені роботи по підготовці очисних вибоїв.

2. При розробці родовищ відкритим способом — запаси, цілком зачищені, виїмка яких можлива без порушення правил технічній експлуатації і безпеки (збереження встановлених проектом ширини берм, повноти виїмки і т.ін.).

Балансові запаси[ред.ред. код]

З числа балансових у процесі розробки родовища виділяються промислові та експлуатаційні запаси.

Промисловими запасами вважаються запаси в межах проектних контурів кар'єрного (шахтного) поля, що підлягають видобуванню з надр відповідно до проекту розробки родовища.

Промислові запаси визначаються шляхом вилучення з балансових запасів втрат, передбачених проектом.

Експлуатаційними запасами вважаються обґрунтовані проектом промислові запаси за винятком утрат та з урахуванням збіднення їх при видобуванні.

Див. також: Геологорозвідувальні роботи

Джерело: Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування.

Визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування[ред.ред. код]

Розкритими вважаються балансові запаси корисних копалин родовища або його частини

  • при відкритому способі розробки звільнені від пустих порід, або оголені внаслідок природних умов залягання, і для розробки яких пройдена в'їзна траншея і виконані гірничо-капітальні роботи, передбачені проектом.
  • при підземному способі — якщо проведені основні розкривні виробки, які забезпечують доступ з поверхні до рудного тіла (пласта) і створені умови для виконання підготовки родовища.

Розкриті запаси визначаються в межах шахтного поля.

Видобуті запаси[ред.ред. код]

ВИДОБУТІ ЗАПАСИ, (рос. извлекаемые запасы; англ. recoverable reserves; нім. entnehmende Bestande m pl, ausbringende Reserven f pl) – запаси, які можна вилучити із покладу при найповнішому і раціональному використанні сучасної техніки і технології.

Розвідані запаси[ред.ред. код]

ЗАПАСИ РОЗВІДАНІ – балансові і заба¬лан¬сові запаси категорій А+В+С1, які з тим або іншим сту¬пенем вірогідності виявлені в результаті проведених досліджень і геологорозвідувальних робіт, в основному підготовлені для наступної їх розробки та дорозвідки і затверджені Державною комісією з запасів по покладах, які знаходяться в розробці або підготовлені для промислового освоєння.

Зимові запаси корисної копалини[ред.ред. код]

ЗАПАСИ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ ЗИМОВІ (при відкритому способі розробки) – розкриті запаси, створювані при сезонному веденні розкривних робіт. Створюються за рахунок випередження добувних робіт розкривними за період ведення останніх. 3.з.к.к., як правило, мають місце при використанні обладнання безперервної дії в районах, де неможлива його робота по замерзлих розкривних породах.

Питомі запаси[ред.ред. код]

ПИТОМІ ЗАПАСИ [НАФТИ, ГАЗУ, ГАЗОКОНДЕНСАТУ] (рос. удельные запасы [нефти, газа, газокон-денсата]; англ. specific reserves [of oil, gas,condensate], нім. spezifische Vorräte m pl [von Erdöl, Erdgas, Gaskondensat]) – запаси нафти, газу, конденсату, умовного палива, які припадають на 1 км² площі покладу, структури, розвіданої ділянки або на 1 км³ об’єму колекторів, а також запаси, які припадають на одну видобувну свердловину, і т.п.

Закордонні класифікації[ред.ред. код]

У основу закордонних класифікацій запасів корисних копалин покладені два основні принципи: а) імовірність їх існування й ступінь вивченості; б) економічна доцільність (рентабельність) розробки покладу та використання корисних копалин в природному стані для наступного вилучення цінних компонентів.

Пружний запас пласта[ред.ред. код]

Об’єм рідини (нафти, води), який можна видобути з пласта за рахунок сил пружності.

Запаси виробничі[ред.ред. код]

Продукція виробничо-технічного призна¬чен¬ня, що знаходиться на гірничих підприємствах і, отже, та, що вступила в сферу виробництва, але ще не використовується безпосередньо в процесі виробництва. Поділяються на поточні і страхові (гарантійні і резервні).

Запаси законсервовані[ред.ред. код]

Запаси корисної копалини, відпрацювання яких не ви¬конується або неможливе, й потребує витрат, не передбачених проектом.

Підрахунок запасів[ред.ред. код]

ПІДРАХУНОК ЗАПАСІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН – визначення кількості і якості корисних копалин у надрах.

Складається з таких головних операцій:

  • - оконтурювання родовища;
  • - розподілу запасів за їх господарським значенням, ступенем розвіданості, категоріями залягання, умовами видобутку;
  • - визначення параметрів підрахунку;
  • - кількісного підрахунку;
  • - оцінки точності результатів підрахунку.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]