Капітонова Юлія Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Капітонова Юлія Володимирівна
Народилася 21 листопада 1935(1935-11-21)
Ленінград, СРСР
Померла 12 червня 2008(2008-06-12) (72 роки)
Київ
Місце проживання Київ
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність кібернетик
Alma mater Київський державний університет
Галузь кібернетик
Заклад Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України
Посада завідувачка відділу теорії цифрових автоматів
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Глушков Віктор Михайлович
Аспіранти, докторанти Летичевський Олександр Олександрович
У шлюбі з Алексєєв Анатолій Арсенійович
Нагороди

Капітонова Юлія Володимирівна (21 листопада 1935(19351121), Ленінград, СРСР — 12 червня 2008, Київ) — український фахівець у галузі кібернетики. Доктор фізико-математичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки УРСР. Лауреат Державної премії СРСР та двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Біографія та наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 1958 році закінчила Київський державний університет (1958). Відтоді працювала в Інституті кібернетики Національної академії наук України, була ученицею Віктора Михайловича Глушкова.

У 1965 році захистила кандидатську дисертацію[1]. У 1976 році здобула ступінь доктора фізико-математичних наук. Від 1982 року — завідувачка відділу теорії цифрових автоматів.

Наукові дослідження — у галузях проєктування нових комп'ютерних засобів, математичної кібернетики, історії кібернетики. Розробила методологію та методику моделювання програмних систем на основі блочно-ієрархічного принципу, за яким апаратну й програмну частини подано як алгебраїчні вирази (специфікації); ефективні методи побудови верифікаторів зі змінною структурою.

Чоловік — Анатолій Алєксєєв (1935—2006), математик, доктор технічних наук. Померла 12 червня 2008 року. Похована в колумбарії Байкового кладовища разом з чоловіком та його матір'ю.

Основні наукові праці[ред. | ред. код]

  • Автоматизация проектирования вычислительных машин. К., 1975 (співавт.);
  • Шляхи створення штучного інтелекту // Наука і культура. 1981. № 3 (співавт.);
  • Математическая теория проектирования вычислительных систем. Москва, 1988;
  • Основи дискретної математики: Посіб. у 2 т. К., 2002 (співавт.);
  • Спецификация систем с помощью базовых протоколов // КСА. 2005. № 4 (співавт.).

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат премії Ленінського комсомолу, Державної премії СРСР (1977) — спільно з В. М. Глушковим та В. П. Деркачем за роботи з автоматизації і проектування ЕОМ[1], премії Ради Міністрів СРСР. У 1984 році отримала премію ім. В. Глушкова АН УРСР. У 1991 році отримала звання Заслуженого діяча науки і техніки УРСР. Нагороджена двома Державними преміями України в галузі науки і техніки (1993 і 2003).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]