Кароліна Гессен-Дармштадтська (1746–1821)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кароліна Гессен-Дармштадтська
нім. Karoline von Hessen-Darmstadt
Кароліна Гессен-Дармштадтська
Кароліна Гессен-Дармштадтська
Портрет Кароліни Гессен-Дармштадтської пензля Й. Л. Штрекера
10-а ландграфиня Гессен-Гомбургу
Початок правління: 27 вересня 1768
Кінець правління: 20 січня 1820

Попередник: Ульріка Луїза Сольмс-Браунфельсська
Наступник: Єлизавета Великобританська

Дата народження: 2 березня 1746(1746-03-02)
Місце народження: Буксвіллер, Гессен-Дармштадт
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 18 вересня 1821(1821-09-18) (75 років)
Місце смерті: Бад-Гомбург, Гессен-Гомбург
Поховання Bad Homburg Castled
Чоловік: Фрідріх V
Діти: Фрідріх, Людвіг, Кароліна, Луїза Ульріка, Амалія, Пауль, Августа, Віктор, Філіпп, Густав, Фердинанд, Марія Анна, Леопольд
Династія: Гессенський дім
Батько: Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський)
Мати: Генрієтта Кароліна Цвайбрюкен-Біркенфельдська

Кароліна Гессен-Дармштадтська (нім. Karoline von Hessen-Darmstadt, 2 березня 1746 — 18 вересня 1821) — принцеса Гессен-Дармштадтська, донька ландграфа Гессен-Дармштадту Людвіга IX та пфальцграфині Цвайбрюкенської Генрієтти Кароліни, дружина ландграфа Гессен-Гомбургу Фрідріха V, матір п'яти останніх ландграфів Гессен-Гомбургу.

Біографія[ред. | ред. код]

Кароліна народилася 2 березня 1746 року в Буксвіллері. Вона стала первістком в родині спадкоємного принца Гессен-Дармштадту Людвіга та його першої дружини Генрієтти Кароліни Цвайбрюкенської, з'явившись на світ за чотири роки після їхнього весілля. Згодом сімейство поповнилося ще трьома синами та чотирма доньками. Ландграфством в цей час правив їхній дід Людвіг VIII.

Батьки жили переважно окремо: матір мешкала у Буксвіллері, батько полюбляв проводити час на маневрах у Пірмазенсі.[1] Людвіг все життя цікавився військовою справою, в той час як Генрієтта віддавала перевагу культурним та економічним справам. Під час Семирічної війни родина виїжджала до Берліну у зв'язку зі службою Людвіга. Втім, восени 1757 року вони знову повернулися до Гессен-Дармштадту. У 1765 році Генрієтта з дітьми переїхали до Дармштадтського замку. Стара резиденція була непридатною до життя, а нова будівля перебувала в стані будівництва, і в той час її віконні отвори були просто відкритими чи забитими дошками. Для проживання матір веліла звести невеличкі нові будинки.[1] Дітей часто навідувала бабуся Кароліна Нассау-Саарбрюккенська,[2] яка мешкала зазвичай у Бегцаберні.

У 22-річному віці Кароліна взяла шлюб із 20-річним ландграфом Гессен-Гомбургу Фрідріхом V. Весілля пройшло 27 вересня 1768 року в Дармштадті. Союз був династичним та укладеним з політичних мотивів. За три тижні батько Кароліни став правлячим ланграфом Гессен-Дармштадту.

Портрет Фрідріха V, близько 1790 року

Кароліну змальовували як енергійну франкофілку. У шлюбі з Фрідріхом вона народила тринадцятеро дітей. Втім, в кінці життя її чоловік жалівся, що так і не пізнав любові. Їхніми дітьми були:

  • Фрідріх (1769—1829) — наступний ландграф Гессен-Гомбургу у 1820—1829 роках, був одружений із британською принцесою Єлизаветою, дітей не мав;
  • Людвіг (1770—1839) — наступний ландграф Гессен-Гомбургу у 1829—1839 роках, був одруженим із принцесою Нассау-Узінгенською Августою Амалією, дітей не мав;
  • Кароліна (1771—1854) — дружина князя Шварцбург-Рудольштадта Людвіга Фрідріха II, мала семеро дітей;
  • Луїза Ульріка (1772—1854) — дружина принца Карла Ґюнтера Шварцбург-Рудольштадт, мала шестеро дітей;
  • Амалія (1774—1846) — дружина спадкоємного принца Ангальт-Дессау Фрідріха, мала семеро дітей;
  • Пауль (1775—1776) — прожив 8 місяців;
  • Августа (1776—1871) — дружина спадкоємного принца Мекленбург-Шверіну Фрідріха Людвіга, дітей не мала;
  • Віктор (1778—1780) — прожив 2 роки;
  • Філіпп (1779—1846) — наступний ландграф Гессен-Гомбургу у 1839—1846 роках, був морганатично одружений із баронесою Розалією Антонією Шиммельпфенніг фон дер Ойє, дітей не мав;
  • Густав (1781—1848) — наступний ландграф Гессен-Гомбургу у 1846—1848 роках, був одружений із принцесою Луїзою Ангальт-Дессау, мав трьох дітей;
  • Фердинанд (1783—1866) — останній ландграф Гессен-Гомбургу у 1848—1866 роках, одруженим не був, дітей не мав; після його смерті ландграфство відійшло Пруссії;
  • Марія Анна (1785—1846) — дружина прусського принца Вільгельма, мала восьмеро дітей;
  • Леопольд (1787—1813) — вояка прусської армії, загинув у битві при Лютцені, одруженим не був, дітей не мав.

Мешкало сімейство у Гомбурзькому палаці. У 1795 році землі ландграфства були окуповані французькою армією. Родині довелося виїхати до Пруссії. У 1806—1815 році князівство було медіатизоване, а його землі відійшли Гессен-Дармштадту. Після Віденського конгресу воно стало єдиною державою, що відновила свою незалежність.

Фрідріх пішов з життя у січні 1820 року. Кароліна відійшла у вічність 18 вересня 1821 року. Поховані у родинному мавзолеї Гомбургів у Бад-Гомбурзі.[3]

Нагороди[ред. | ред. код]

Орден Святої Катерини 1 ступеня (Російська імперія), (27 червня 1773).

Генеалогія[ред. | ред. код]

Ернест Людвіг
 
Доротея Бранденбург-Ансбахська
 
Йоганн Рейнхард III
 
Доротея Фредеріка Бранденбург-Ансбахська
 
Крістіан II Цвайбрюкенський
 
Катаріна Агата Раппольштайн
 
Людвіг Крафт Нассау-Саабрюкенський
 
Філіпіна Генрієтта Гогенлое-Лангенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людвіг VIII
 
 
 
 
 
Шарлотта Ганау-Ліхтенберзька
 
 
 
 
 
Крістіан III
 
 
 
 
 
Кароліна Нассау-Саарбрюкенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людвіг IX
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Philipp Walther: Karoline, Landgräfin von Hessen-Darmstadt. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 15, Duncker & Humblot, Leipzig 1882, стор. 410–415. [1] [Архівовано 23 червня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Bayerisches Hauptstaatsarchiv, Kasten blau, 403/16, 403/19, 404/19, 404/10, 404/21, 404/22, 404/24, 404/36
  3. Родинний мавзолей Гомбургів [2] [Архівовано 26 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Friedrich Lotz: Geschichte der Stadt Bad Homburg vor der Höhe. Band II. Kramer, Frankfurt a. M. 1964
  • Fried Lübbecke: Kleines Vaterland Homburg vor der Höhe. Kramer, Frankfurt am Main 1981, ISBN 3-7829-0254-8

Посилання[ред. | ред. код]