Кисельов Іван Іванович (генеральний директор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кисельов Іван Іванович
Народився 23 вересня 1917(1917-09-23)
Юр'євець, Костромська губернія, Російська республіка
Помер 12 липня 2004(2004-07-12) (86 років)
Нижній Новгород, Росія
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність інженер-механік
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть»
Ленінська премія Державна премія СРСР

Іван Іванович Кисельов (нар. 23 вересня 1917(19170923), місто Юр'євець, тепер Івановської області, Російська Федерація — 12 липня 2004, місто Нижній Новгород, Російська Федерація) — радянський діяч, генеральний директор Горьковського автомобільного заводу. Член ЦК КПРС у 1961—1986 роках. Герой Соціалістичної Праці (22.08.1966). Депутат Верховної ради РРФСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. У 1932 році закінчив середню школу в місті Юр'євці. У 1932—1937 роках — учень Горьковського автомеханічного технікуму.

У 1937—1954 роках — технолог, начальник бюро нормативів, начальник технічного нагляду, начальник цеху ріжучого інструменту, заступник начальника моторного корпусу із технічної частини Горьковського автомобільного заводу імені Молотова.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1945 році закінчив вечірній політехнічний інститут в місті Горькому.

У 1954—1958 роках — заступник головного інженера із підготовки виробництва, головний інженер Горьковського автомобільного заводу.

З 19 березня 1958 по липень 1971 року — директор Горьковського автомобільного заводу. З липня 1971 по 27 липня 1983 року — генеральний директор Горьковського автомобільного заводу (виробничого об'єднання ГАЗ).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 серпня 1966 року за великий внесок в технічне переозброєння автомобільної промисловості, освоєння нових моделей вантажних і легкових автомобілів Кисельову Івану Івановичу було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З липня 1983 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Горькому (Нижньому Новгороді).

Помер 12 липня 2004 року. Похований в Нижньому Новгороді на Старому Автозаводському кладовищі.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]