Ленінська премія
Ле́нінська пре́мія — в СРСР одна з найвищих форм заохочення громадян за найвидатніші досягнення в науці, техніці, літературі, мистецтві та архітектурі.
Ленінські премії присуджували до дня народження Володимира Ілліча Леніна (22 квітня).
Історія премії [ред.]
Премії імені Володимира Ілліча Леніна засновано 23 червня 1925 року постановою Ради народних комісарів СРСР. Спочатку їх присуджували тільки за наукові праці. Після 1935 року Ленінськими преміями не відзначали.
У вересні 1956 року ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР ухвалили постанову про відновлення присудження Ленінських премій в галузі науки й техніки, а також встановили Ленінську премію за найвидатніші твори літератури та мистецтва.
26 березня 1969 року додатково до наявних запроваджено одну Ленінську премію за особливо видатні й найталановитіші високоідейні твори літератури та мистецтва для дітей.
2 лютого 1967 року постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР затверджено положення про премію. Згідно з ним, один раз на два роки присуджують 31 Ленінську премію: 25 — у галузі науки й техніки, 6 — у галузі літератури, мистецтва й архітектури. Розмір премії — 10 тисяч карбованців кожна.
Література [ред.]
- Ленінські премії // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 6. — Київ, 1981. — С. 123.
