Ленінська премія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нагрудний знак лауреата Ленінської премії

Ле́нінська пре́мія — в СРСР одна з найвищих форм заохочення громадян за найвидатніші досягнення в науці, техніці, літературі, мистецтві та архітектурі.

Ленінські премії присуджували до дня народження Володимира Ілліча Леніна (22 квітня).

Історія премії[ред.ред. код]

Премії імені Володимира Ілліча Леніна засновано 23 червня 1925 року постановою Ради народних комісарів СРСР. Спочатку їх присуджували тільки за наукові праці. Після 1935 року Ленінськими преміями не відзначали.

У вересні 1956 року ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР ухвалили постанову про відновлення присудження Ленінських премій в галузі науки й техніки, а також встановили Ленінську премію за найвидатніші твори літератури та мистецтва.

26 березня 1969 року додатково до наявних запроваджено одну Ленінську премію за особливо видатні й найталановитіші високоідейні твори літератури та мистецтва для дітей.

2 лютого 1967 року постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР затверджено положення про премію. Згідно з ним, один раз на два роки присуджують 31 Ленінську премію: 25 — у галузі науки й техніки, 6 — у галузі літератури, мистецтва й архітектури. Розмір премії — 10 тисяч карбованців кожна.

Література[ред.ред. код]