Нижній Новгород
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|||||
| Основні дані | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Суб'єкт Російської Федерації: | Нижегородська область | ||||
| Район/міськрада: | Нижегородська міськрада | ||||
| Засноване/перша згадка: | 1221 | ||||
| Населення | 1286,433 тис. | ||||
| Площа: | 411 км² | ||||
| Густота населення: | осіб/км² | ||||
| Поштові індекси: | 603*** | ||||
| Телефонний код: | +7-831 | ||||
| Географічні координати: | 56°19′00″ пн. ш. 44°00′00″ сх. д. | ||||
| Часовий пояс: | UTC+3, літом UTC+4 | ||||
| Водойма | Волга, Ока | ||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка: | http://www.admgor.nnov.ru/ | ||||
Ни́жній Но́вгород (рос. Ни́жний Но́вгород) — місто в Росії, адміністративний центр Нижегородської області та Приволзького федерального округу РФ.
Нижній Новгород був заснований в 1221 р. Із 1932 до 1991 р. називався «Горький», на честь радянського письменника М. Горького.
Місто є важливим центром промисловості (Горьківський автомобільний завод тощо), освіти та культури.
Нижній Новгород — значний транспортний вузол (річний порт, залізниці, шосейні дороги, аеропорт), має метрополітен.
Зміст |
[ред.] Географія
Місто розташоване на місці впадання Оки у Волгу, на правому березі Волги. Ока ділить місто на дві частини. У верхній — знаходиться історичний центр міста (Нижегородський район, Радянський район, Приокський район), у нижній — Сормовський район, Канавинський район, Московський район , Автозаводський район, Ленінський район. Площа міста — 410 км².
Найближчі міста: Бор (на лівому березі Волги), Дзержинськ, Кстово, Богородськ, Балахна. Відстань до Москви близько 450 км.
[ред.] Демографія
У 1989 році в місті проживало 1435 тис. чоловік, по чисельності населення місто займало 4 місце в Росії. Тоді ж наступив переломний момент, і приріст населення змінився на негативний. З 1990 років спостерігається зниження населення. У 2007 році чисельність населення склала 1278,3 тис. чоловік (5 місце). Велика Нижегородська агломерація нараховує 2020 тис.чол. (5 місце в Росії).
[ред.] Герб
Герб Нижнього Новгорода — "у білому полі червоний олень, роги й копита чорні". Щит оточений дубовими галузями. У деяких випадках верх щита увінчаний короною. Першу версію герба затверджено 16 серпня 1781 року. Споконвічно нижегородський олень був більше схожий на лося, а сам герб називали "Весела коза". На ілюстрації — версія герба Нижнього Новгорода, затверджена 15 жовтня 1992 року.
У 2005 році в Державний геральдичний реєстр було внесено іншу версію герба. На новій версії з'явилася золота баштова корона з лавровим вінком. Геральдичний щит обрамлений з боків і знизу стрічкою ордена Леніна.
[ред.] Народжені в Нижньому Новгороді
- Преподобний Макарій Жовтоводський і Унженський, Чудотворець (1349—1444)
- Військовий діяч, організатор Народного ополчення 1612 року Кузьма Мінін (кінець XVI століття—1616)
- патріарх Московський і всея Русі Никон (1605—1681) (сіло Вєльдєманово, Пєрєвозький район)
- винахідник Іван Петрович Кулібін (1735—1818)
- математик Миколай Іванович Лобачевський (1792—1856)
- письменник-мандрівник Василь Якович Баранщиков (XVIII століття)
- педагог Іван Іванович Кужелєв (XVIII—XIX століття)
- літературний критик, революційний демократ Миколай Олександрович Добролюбов (1836—1861)
- письменник, етнограф Мєльніков-Печерський (1818—1883)
- композитор, глава "Могутньої купки" Милий Олексійович Балакірєв (1837—1910)
- революціонер, перший перекладач "Капіталу" Карла Маркса в Росії Герман Олександрович Лопатін (1845-1918)
- двічі міський голова Сіроткін, Дмитро Васильович (1865—1946)
- письменник Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков, 1868—1936)
- філолог, пушкініст Мстислав Олександрович Цявловський (1883—1947)
- французький генерал і дипломат Зіновій Олексійович Пєшков (1884-1966)
- радянський і партійний діяч, голова ВЦВК Яків Михайлович Свердлов (1885—1919)
- військовий льотчик Петро Миколайович Нестеров (1887—1914)
- композитор, педагог, народний артист СРСР Олександр Олександрович Касьянов (1891—1982)
- піаніст, диригент, композитор Ісай Олександрович Добровейн (1891—1953)
- радянський політичний і військовий діяч Микола Олександрович Булганін (1895—1975)
- поет, драматург, письменник, мемуарист Анатолій Борисович Мариєнгоф (1897—1962)
- мікробіолог Ірина Миколаївна Блохіна (1921—1999)
- народний артист СРСР Євгеній Олександрович Євстигнєєв (1926—1992)
- акторка, дресирувальниця Маргарита Петрівна Назарова (1926—2005)
- диригент, піаніст Володимир Давидович Ашкєназі (1937)
- супермодель Наталя Водянова (1982)
