Кленін Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кленін Володимир Васильович
Загальна інформація
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Народження 3 вересня 1940(1940-09-03)
Маріуполь
Смерть 30 березня 2022(2022-03-30) (81 рік)
Маріуполь
Діти Кленін Олег Володимирович
Спорт
Дисципліна боксер, тренер з боксу
Спортивне звання
Майстер спорту СРСР
Майстер спорту СРСР
(1959),
Заслужений тренер УРСР
Заслужений тренер УРСР
(1985).
Участь і здобутки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кленін.

Володи́мир Васи́льович Кле́нін (укр. Володимир Васильович Кленін, 3 вересня 1940 ; Українська РСР, Маріуполь — 30 березня 2022, Маріуполь[1]) — український радянський та український боксер та тренер з боксу. Майстер спорту СРСР (1959), Заслужений тренер Української РСР (1985)[2] .

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 вересня 1940 року в Маріуполі (з 1948 носив назву Жданов)[3] .

Закінчив Жданівський індустріальний технікум, Ждановський металургійний інститут (1966) та Київський інститут фізкультури[4](1975).

Прийшов у бокс у 16 років. Виступав за спортивне товариство «Авангард» (Жданов, 1956–67) у ваговій категорії до 48 кг. Чемпіон України (1959).

Після завершення спортивної кар'єри Кленін працює тренером Маріупольської СДЮШОР боксу «Спартак» (від 1971). Серед найвідоміших учнів Володимира Кленіна[5] : Іван Чухраєв, чемпіон СРСР серед юнаків, майстер спорту; Олексій Ахілов, срібний призер кубка СРСР; Олег Вєтров, чемпіон України, майстер спорту; Андрій Жигалов, чемпіон СРСР серед юніорів, Віктор Камишинів, фіналіст серед юнаків, майстер спорту СРСР; Євген Зиков, чемпіон України, бронзовий призер кубка світу, бронзовий призер чемпіонату СРСР; Петро Мігуля, переможець першості Європи серед кадетів; Олег Кудінов, дворазовий чемпіон світу серед військовослужбовців, срібний призер Кубка світу, чемпіон України; Володимир Дворцов, заслужений тренер України, тренер збірної СРСР 1990—1992, тренер Олімпійської національної збірної 1996[6].

Загинув 30 березня 2022 року під час блокади Маріуполя[7][8][9] .

Звання та нагороди[ред. | ред. код]

  • Майстер спорту СРСР (1959)
  • Заслужений тренер Української РСР (1985)[10].

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Каждый день просыпаешься — и ты кто-то новый. Сегодня ты могильщик» Мариуполь превратился в огромное кладбище. «Медуза» рассказывает истории людей, которые лежат в уличных могилах, и тех, кто их хоронил
  2. ↑ Кленін Володимир Васильович — Енциклопедія Сучасної України (Інститут енциклопедичних досліджень НАН України). esu.com.ua. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  3. ↑ Михаил Завьялов. Боксёрские байки от Михал Михалыча. Непридуманные истории Главного тренера. — Litres, 2018-12-20. — 325 с. — ISBN 978-5-04-051410-6. Архівовано з джерела 1 травня 2022
  4. ↑ Boxing Federation of Ukraine. fbu.org.ua. Процитовано 1 травня 2022.
  5. ↑ В Мариуполе состоялся открытый чемпионат города по боксу на призы Заслуженного тренера Украины Владимира Кленина — 34ua. sigmatv.com.ua. Процитовано 1 травня 2022.
  6. ↑ В Мариуполе прошел открытый чемпионат города на призы Владимира Кленина. Guru.ua (рос.). Процитовано 1 травня 2022.
  7. ↑ У Маріуполі загинув заслужений тренер України з боксу Кленін
  8. ↑ В Мариуполе оккупанты убили легендарного украинского тренера по боксу
  9. ↑ Руков, К. (10 июня 2022). «Каждый день просыпаешься — и ты кто-то новый. Сегодня ты могильщик» Мариуполь превратился в огромное кладбище. «Медуза» рассказывает истории людей, которые лежат в уличных могилах, и тех, кто их хоронил. Meduza. Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  10. ↑ У Маріуполі загинув заслужений тренер України з боксу


Це незавершена стаття про українського боксера чи боксерку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кленін_Володимир_Васильович&oldid=42368576