Колесников Віктор Антонович
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 12 жовтня 1923 | |||||||||||||||||||||||||
| Рутченкове, Донецька губернія | ||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 12 грудня 1986 (63 роки) | |||||||||||||||||||||||||
| Донецька область | ||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | СРСР | |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
Віктор Антонович Колесников (нар. 12 жовтня 1923, Рутченкове, Донецька губернія, Українська РСР, СРСР — пом. 12 грудня 1986[1][2], Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український радянський футболіст, нападник. Майстер спорту.
Біографія[ред. | ред. код]
Учасник Німецько-радянської війни. У перші повоєнні роки виступав за команди другого дивізіону ОБО (Свердловськ), «Шахтар» (Сталіно) і ОБО (Київ).
5 серпня 1948 року вийшов в основі найсильнішого радянського клубу того часу — ЦБЧА (замість Валентина Ніколаєва). У грі проти мінського «Динамо», його партнерами по лінії нападу були Олексій Гринін, Григорій Федотов, В'ячеслав Соловйов і Володимир Дьомін. Віктор Колесников, на 18-й хвилині, забив перший м'яч у матчі, а в підсумку — перемога його команди з рахунком 4:1[3].
Чотири наступних сезони захищав кольори «Шахтаря». На другий рік став найрезультативнішим гравцем клубу (12 голів), а 1951 року — бронзовим медалістом чемпіонату СРСР. Всього за п'ять сезонів в елітній лізі радянського футболу провів 109 матчів, забив 23 голи.
Помер 12 грудня 1986 року[1]. Похований на кладовищі селища Новотроїцького Волноваського району Донецької області.
2013 року, в донецькому парку ім. Щербакова, була відкрита березова алея пам'яті колишніх гравців «Стахановця» і «Шахтаря», які воювали на фронтах Німецько-радянської війни 1941—1945 років. На меморіальній дошці зазначені імена 32 футболістів-фронтовиків, у тому числі і Віктора Антоновича Колесникова[4].
Досягнення[ред. | ред. код]
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1): 1951
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Виктор Грачев: «Он своим мастерством творил историю донецкого «Шахтера» [Архівовано 11 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ За іншими даними, помер у 1985 році (Фамилия игрока «Шахтера» исчезла вместе с мячом [Архівовано 3 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.))
- ↑ Колесников Виктор Антонович [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В донецком парке появилась Аллея памяти футболистов-фронтовиков «Стахановца» [Архівовано 22 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль. Український футбол (історія та статистика). Процитовано 21 грудня 2016.[недоступне посилання з липня 2019]
- Профіль (рос.) . FootballFacts. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 21 грудня 2016.