Кома (музика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інтервали р:
Див.також:

Кома (англ. comma, рос. комма від грец. κόμμα ‘відрізок’) — в музичній акустиці один з найменших музичних інтервалів.

З античних часів існує проблема незамкнутості натуральних ладів. Розрізняють піфагорійську кому, що дорівнює близько 1/9 тону та синтонічну, або дідімову кому, що дорівнює приблизно 1/10 півтону.

Піфагорійська кома[ред.ред. код]

Дванадцять квінт у сумі повинні дати сім октав. Однак у піфагорійському ладі існує розходження, що зветься піфагорійською комою і дорівнює приблизно чверті півтону:

 \frac{2^7}{\left(\frac{3}{2}\right)^{12}} = \frac{2^{19}}{3^{12}} = \frac{524288}{531441} \approx 23{,}46\;\mathrm{Cent}

Дідімова кома[ред.ред. код]

Чотири чистих квінти (2:3) складені разом дають велику терцію. Піфагорійська терція (дитон):

 \frac{2^2}{\left(\frac{3}{2}\right)^{4}} = \frac{2^6}{3^4} = \frac{64}{81}  \approx 407{,}82\;\mathrm{Cent} .

Однак отриманий інтервал вище за натуральну терцію (4:5) на синтонічну кому або дідімову кому.

 \frac{5}{4} \cdot \frac{64}{81} = \frac{80}{81}  \approx 21{,}51\;\mathrm{Cent} .

Різницю між Піфагорійською та Дідімовою комами називають схизмою.

Див. також[ред.ред. код]

  • Кома (музична нотація) — знак, яким у нотному запису відмічаються місця, де виконавець може перевести подих чи підняти смичок.

Джерела[ред.ред. код]