Користувач:Стеценко Євген/Чернетка
Стеценко Віктор Федорович[ред. | ред. код]
| Стеценко Віктор Федорович | |
|---|---|
| Народився |
16 вересня 1930 Київ |
| Помер |
1995 Київ |
| Країна |
 СРСР→ Україна |
| Національність | Українець |
| Alma mater | Київський національний університет будівництва і архітектури |
| Заклад | Київ ЗНДІЕП |
| Посада | Начальник відділу спецконструкцій, технології і організації будівництва (ВСКТіОБ) київського зонального науково-дослідницького та проектного інституту експерементального і типового проектування (КиївЗНДІЕП) |
| Батько | Федір Арсентійович Стеценко |
| Мати | Софія Петрівна Стеценко (Медведєва) |
| Нагороди |
  |
Стеценко Віктор Федорович[ред. | ред. код]
(16 вересня 1930, Київ, СРСР - 1995, Київ, Україна)
Український, київський інженер-будівельник, начальник відділу спеціальних конструкцій, технології і організації будівництва (ВСКТіОБ) київського зонального науково-дослідницького та проектного інституту експериментального і типового проектування (КиївЗНДІЕП) Державного комітету по цивільному будівництву і архітектурі при Держбуді СРСР.
Біографія[ред. | ред. код]
В.Ф. Стеценко народився 16 вересня 1930 року в сім'ї державного службовця Федора Арсентійовича Стеценко. Війну провів в евакуації в місті Благовещенськ. В 1948 році, по поверненню в Київ, закінчив школу. В тому ж році вступив в Київський інженерно-будівельний інститут і закінчив його в 1953 році. Під час навчання в інституті проходив практику на найбільших будівництвах СРСР (Каховська ГЕС, Волгодонський канал). З 1953 до 1957 року працював майстром, виконробом, старшим виконробом, головним інженером промділянок на будівництві найбільших ГРЕС в мм. Слов'янську та Ворошиловграді, а також на будівництві Луганської ГРЕС. З 1957 працює проектувальником в ГПІ "Укрпроектстальконструкція", в тресті "Київоргтехстрой". з 1966 Переходить в КиївЗНДІЕП де і працює на посаді начальника ВТіОБ (відділ технології і організації будівництва), а в подальшому ВСКТіОБ (відділ спецконструкцій, технології і організації будівництва) аж до початку 1990-х років. Окрім прямих обов'язків, одночасно був головним конструктором всіх проектів відділу. Помер в Києві в 1995 році і похований на Байковому кладовищі.
Практична діяльність[ред. | ред. код]
Працював як співавтор над рядом складних і унікальних інженерних об'єктів, як на території України так і поза її межами: Іжорський з-д ім. Жданова, телебашти в містах Ленінграді, Харкові, Кіровограді, Ужгороді, Харківський оперний театр, києвськиї суднобудівний завод "Ленінська кузня", "Будинок торгівлі" в Києві, "Будинок Аерофлоту" в Києві, Республіканський стадіон в Києві, київські готелі "Спорт", "Київ", "Будинок меблів".[1] Брав участь в проектуванні міста Славутич, за що був відмічений керівництвом.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
В.Ф. Стеценко є автором 18 спеціальних наукових праць, 15 друкованих публікацій, багатьох втілених оригінальних конструкцій і методів виконання робіт. Займався науковими дослідженнями в галузі монолітного зведення будівель, шпунту, висотного будівництва та ін.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Михаил Арошенко, Вадим Гордеев, Игорь Лебедич, Михаил Арошенко, Вадим Гордеев, Игорь Лебедич (2004). Тайны стальных конструкций: Воспоминание, размышления, прогнозы (російською) . Київ: Издательство "Сталь". с. 129. ISBN 966-7589-30-7.