Славутич
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Славутич | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон | Київська область | ||||
| Район/міськрада | Славутицька міська рада | ||||
| Рада | Славутицька міська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 3211500000 | ||||
| Засноване | 1986 | ||||
| Статус міста | з 1986 року | ||||
| Населення | 24 554 (01.01.2008 р.) | ||||
| Площа | 20,824 км² | ||||
| Поштові індекси | 07100-07199 | ||||
| Телефонний код | +380-4479 | ||||
| Координати | 51°31′21″ пн. ш. 30°43′5″ сх. д. | ||||
| Водойма | Дніпро | ||||
| День міста | червень 1986 року | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Славутич | ||||
| До станції | 40 км | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - фізична | 186 км | ||||
| До Києва | |||||
| - фізична | 186 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | м. Славутич, Центральна площа, 7 | ||||
| Веб-сторінка | http://www.e-slavutich.gov.ua/ | ||||
| Міський голова | Удовиченко Володимир Петрович | ||||
Славутич — місто в Київській області України. Місто розташоване на лівому березі Дніпра (Славутич — давньослов'янська назва Дніпра). На данний момент населення Славутича складає біля 25 000 чоловік, більша частина з яких була евакуйована після Чорнобильської катастрофи. Більшість населення Славутича тоді працювало на Чорнобильскій АЕС.
Зміст |
[ред.] Історія
Славутич — наймолодіше місто України. Рішення про його будівництво як нового міста для постійного проживання працівників Чорнобильської АЕС і членів їхніх родин, було прийнято 2 жовтня 1986 року директивними органами колишнього СРСР, вже після аварії на ЧАЕС. І вже у вересні-грудні того ж року було здійснене проектування міста, а в грудні почалося будівництво міста силами восьми радянських республік. 26 березня 1988 року був виданий перший ордер на заселення квартир.
У будівництві міста брали участь архітектори й будівельники з восьми союзних республік: Литви, Латвії, Естонії, Грузії, Азербайджану, Вірменії, України й Росії, що надало кожному кварталові національний колорит. Як результат, зараз місто розділене на дванадцять кварталів: Бакинський, Білгородський, Вільнюський, Добрининський, Єреванський, Київський, Ленінградський, Московський, Ризький, Талліннський, Тбіліський, Чернігівський, кожен з яких має свою особливу архітектуру й атмосферу. Територія забудови міста займає 7,5 кв.км.,
Трагічним для жителів міста було рішення міжнародного співтовариства про дострокове закриття Чорнобильської АЕС. Коротка історія Славутича розпалася на два періоди: період 1987—2000 р. коли станція випускала товарну продукцію, і період після грудня 2000р, коли ЧАЕС була закрита й персонал станції почав скорочуватися по 400 чоловік у рік. За соціально-психологічному впливові на городян перший період історії Славутича можна охарактеризувати, як «романтичний», а другий — як «реалістичний».
[ред.] Соціально-побутова інфраструктура
За роки існування, в Славутичу створена сучасна соціальна інфраструктура. Її розвиток є одним з факторів стабільної демографічної ситуації в місті.
На сьогодні реалізуються 10 програм для соціально незахищених груп населення, спрямованих на профілактику наркоманії й алкоголізації молоді, реабілітації дітей-інвалідів, оздоровлення, розвиток науки й освіти.
Створюється враження, що місто будувалося спеціально для дітей: чотири загальноосвітніх школи, Центр захисту дітей, Будинок дитячої творчості, бібліотечно-інформаційний центр для дітей, фізкультурно-оздоровчі комплекси загальною площею в 3,5 тис. кв.метрів, юнацька спортивна школа, стадіон, яхт-клуб… Серед юних спортсменів є призери Кубків Світу, Європи, України в багатьох видах спорту. Дошкільна система утворення нараховує шість дитсадків. Наймолодші жителі Славутича виховуються в атмосфері любові до національної культури, мови, у кожному садочку є групи народознавства, музичні й спортивні зали, басейни з кабінетами лікувальної фізкультури. Впроваджується програма ЮНІСЕФ «Славутич — територія, сприятлива для дитини».
Центром культурного життя міста є Дитяча школа мистецтв. На п'яти її відділеннях навчається близько 800 дітей.
\\\У місті є вісім дитячих садочків, кожен із котрих має плавальний басейн. Також у місті є центр молоді, сучасний центр зв'язку, мерія, інтернет-кафе, численні спортмайданчики, сучасні лікарні й готель. Біля 80 відсотків квартир міста розташовані в чотирьох-шестиповерхових будинках, інші — у невеликих будинках на одну — дві родини.\\\
[ред.] Населення
В основному населення Славутича складають колишні жителі Прип'яті, з них вісім тисяч у 1986 року були ще дітьми. У результаті багато жителів Славутича страждають від хвороб, викликаних радіацією. Багато жителів дотепер працюють у межах зони відчуження, займаючись там моніторингом, науковою діяльністю й обслуговуванням законсервованої станції. Вони добираються в Прип'ять на поїзді, що ходить зі Славутича до атомної станції.
Для Славутича характерний незвичайно високий рівень народжуваності й низький рівень смертності. Як результат, Славутич — місто з найнижчим середнім віком населення в Україні. Більше третини жителів міста — діти.
[ред.] Нинішній стан справ
Економічна й соціальна ситуація міста дуже залежить від ЧАЕС. До закриття ЧАЕС в 2001 році, там працювало дев'ять тисяч жителів міста, тобто приблизно половина дорослого населення. Після закриття станції там продовжать працювати три тисячі чоловік, які займаються спостереженням за обстановкою й підтримкою станції в безпечному стані.
Раніше вісімдесят п'ять відсотків бюджету міста фінансувалися атомною станцією. Для того що б залучити у місто нових інвесторів, йому був доданий статус особливої економічної зони. Також проводиться програма перенавчання колишніх працівників станції. Проте, незважаючи на ці міри, місто вже покинули півтори тисячі чоловік.
[ред.] Посилання
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Баришівський • Білоцерківський • Богуславський • Бориспільський • Бородянський • Броварський • Васильківський • Вишгородський • Володарський • Згурівський • Іванківський • Кагарлицький • Києво-Святошинський • Макарівський • Миронівський • Обухівський • Переяслав-Хмельницький • Поліський • Рокитнянський • Сквирський • Ставищенський • Таращанський • Тетіївський • Фастівський • Яготинський |  |
| Міста обласного значення: | Березань • Біла Церква • Бориспіль • Бровари • Буча • Васильків • Ірпінь • Переяслав-Хмельницький • Прип'ять • Ржищів • Славутич • Фастів | |
|
Міста і смт Київської області |
||
|---|---|---|
| Міста: | Березань · Біла Церква · Богуслав · Бориспіль · Боярка · Бровари · Буча · Васильків · Вишгород · Вишневе · Ірпінь · Кагарлик · Миронівка · Обухів · Переяслав-Хмельницький · Прип'ять · Ржищів · Сквира · Славутич · Тараща · Тетіїв · Узин · Українка · Фастів · Чорнобиль · Яготин | |
| Смт: | Бабинці · Баришівка · Борова · Бородянка · Велика Димерка · Володарка · Ворзель · Глеваха · Гостомель · Гребінки · Димер · Дослідницьке · Згурівка · Іванків · Калинівка (Броварський район) · Калинівка (Васильківський район) · Калита · Клавдієво-Тарасове · Кодра · Кожанка · Козин · Коцюбинське · Красятичі · Макарів · Немішаєве · Пісківка · Рокитне · Ставище · Терезине · Чабани | |
