Користувач:KittyWaw/Звягін Іван Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Звягін
Народився 28 грудня 1976(1976-12-28) (47 років)
Київ (Україна)
Місце проживання Київ (Україна)
Діяльність громадський діяч, волонтер
У шлюбі з Надія Трубаченко
Діти 1 дитина
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Іван Юрійович Звягін, (нар. 28 грудня 1976(19761228), Київ, УРСР) — український юрист, громадський діяч.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав ще у шкільні роки. Працював на заводі «УкрНІІпроект».

У 2003 році закінчив Київський національний університет культури і мистецтв, юридичний факультет. Після закінчення університету працював в управлінні юстиції Деснянського району м. Києва. Зараз є головою правління ГО «МСТ Мрія». Ні в яких політичних партіях не був.

Волонтерство[ред. | ред. код]

З 2007 року на громадських засадах протистояв незаконним захопленням земель та берегів водойм.

Неодноразово здавав кров для Київського опікового центру. Є Почесним донором України.

У 2014 році вступив до «Товариства Червоного Хреста». З перших днів подій на Майдані Іван, як людина небайдужа і справедлива, проявив активність. Він став одним із координаторів «Медичної служби штабу національного спротиву», де займався забезпеченням препаратами крові постраждалих та евакуацією поранених. Особисто возив медикаменти та іншу допомогу до Криму.

Після російської інтервенції до Криму та з початком війни на сході України, став волонтером антитерористичної операції. Саме він, одним з перших почав доставляти на передову медикаменти для Захисників Вітчизни. В період з листопада 2014 року по 2016 рік доставляв медикаменти на передову (індивідуальні аптечки для військових, рюкзаки для тактичної медицини, хірургічний інструмент, шовний матеріал і т. п.), а саме, безпосередньо - в новий термінал Донецького аеропорту; населені пункти Піски, Водяне, Опитне, Вуглегірськ, Дебальцеве та в інші місця бойових дій. Він надавав допомогу медичним ротам - 25, 95, 53, 128 бригад, а також 1-й медичній роті Національної Гвардії, військово-польовим шпиталям і лікарням на території проведення АТО. Також надавав допомогу дитячим будинкам, брав участь у вивезенні сімей з маленькими дітьми з зони проведення АТО на мирну територію. Надавав допомогу сім’ям поранених бійців, а також сім’ям загиблих воїнів АТО, брав участь в організації і проведені курсів тактичної медицини для бійців. В цілому Іван провів на передовій з військовими медиками більше двохсот діб.

Нагороди[ред. | ред. код]

У 2014 році нагороджений орденом «Богдана Хмельницького 3 ступеня» «За громадянську мужність, вагомий особистий внесок у розвиток волонтерського руху, зміцнення обороноздатності і безпеки Української держави»

У 2015 році отримав недержавну нагороду «Народний Герой України»

У 2018 році нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичної операції»

Також у 2018 році присвоєно звання «Почесний донор України»

Неодноразово отримував відзнаки Міністерства оборони України та Міністерства охорони здоров’я