Космос-379

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Космос-379
LK Lander
Місячний посадковий модуль
Основні параметри
Повна назва Космос-379 (11Ф94; Т2К)
COSPAR ID 1970-099A
Виготівник КБ Південне
Оператор СРСР
Тип апарата випробувальний
Штучний супутник Землі
Дата запуску 24 листопада 1970 в 11:00:00 UTC
Ракета-носій Союз-Л (11A511Л)
Космодром Байконур
Схід з орбіти 21 вересня 1983
Технічні параметри
Маса 7495 кг
Орбітальні дані
Ексцентриситет 0,004161
Нахил орбіти 51,6°
Період обертання 88,7 хв
Вебсторінка
Вебсторінка NASA NSSDC Master Catalog

Космос-379 — космічний апарат для відпрацювання систем радянського місячного корабля в рамках виконання радянської місячної програми.

Політ[ред.ред. код]

Агрегати і системи Т2К в основному відповідали систем місячного корабля. На навколоземній орбіті моделювалася робота рушійної установки, операцій штатної посадки на Місяць.

24 листопада 1970 року Космос-379 вийшов на орбіту з висотою 192–232 км.

Приблизно через 3,5 доби увімкнувся Рідинний ракетний двигун блоку «Є», який в режимі глибокого дроселювання дещо збільшив швидкість апарату, імітуючи зависання корабля ЛК над місячною поверхнею. Внаслідок цього маневру висота апогею орбіти апарата збільшилася до 1210 км, а період обертання до 99 хв.

Після різних перевірок бортової апаратури з імітацією перебування на Місяці через чотири доби скинуто місячний посадковий пристрій «ЛПУ» (рос. Лунное посадочное устройство) і двигун блоку «Є» увімкнувся вдруге. У режимі максимальної тяги він збільшив швидкість більш ніж на 1,5 км/с, імітуючи вихід ЛК на навколомісячну орбіту для зустрічі з ЛОК. Внаслідок цього маневру висота апогею орбіти Т2К збільшилася до 14035 км, а період обертання до 4 годин.

Після цього апарат перебував у режимі стабілізації, імітуючи маневри зближення і стикування з ЛОК.

В польоті посадковий ступінь перевірив свої системи й особливих проблем виявлено не було.

21 вересня 1983 року апарат зійшов з орбіти Землі і згорів в атмосфері.

Посилання[ред.ред. код]