Котов Ілля Ігорович
| Ілля Котов Котов Ілля Ігорович | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 29 червня 1993 (30 років) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (2014) | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | з 2014 року | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Ракетні війська та артилерія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Командування | ||
| командир артилерійської батареї | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Ілля Ігорович Котов — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ілля Котов народився 29 червня 1993 року. Після закінчення загальноосвітньої школи з 2010 року навчався в Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яку закінчив у 2014 року та відразу потрапив на фронт в ході АТО на сході України. Першу декаду перебував у ППД, а після двотижневого бойового злагодження дивізіону, прийняв командування самохідним артилерійським взводом під Амвросіївкою. Потім командував одним із взводів батареї самохідних установок «Мста-С». Відразу молодий випускник Академії Сухопутних військ лейтенант Ілля Котов відзначився у бойових діях з підтримки піхоти неподалік Волновахи. Висунувшись за передній край, офіцер здійснив кілька залпів установками взводу й відійшов. Влучним вогнем вдалося знищити дві та пошкодити одну самохідну артилерійську установку 2С1 «Гвоздика» російських окупаційних військ. Відразу вдалося виконати з того ж самого місця й черговий наказ — стрілятии по російський гаубицям Д-30, які вдалося знищити разом із замаскованим складом із боєприпасами ЗС РФ. Крім Волновахи у його бойовій біографії були бої за Савур-Могилу та Іловайськ та інші гарячі точки на Донбасі. З 16 травня 2016 року обіймав військову посаду командира гарматної артилерійської батареї «Гіацинт-Б» гарматного артилерійського дивізіону 26-тої окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України. В конкурсі на кращу артилерійську батарею Сухопутних військ, що проходив у жовтні 2019 року, капітан Ілля Котов, як командир артилерійської батареї, став найкращий комбатом «Гіацинтів» в Україні[1].
Це — насправді талановитий офіцер-артилерист. — Йому й калькулятор не потрібен, усі розрахунки Ілля миттєво здійснює подумки. А ще у нього нестандартні підходи до підготовки особового складу. Із кожним він займається індивідуально: з командиром відділення старшого офіцера батареї, обчислювачами, командирами гармат, старшими навідниками, номерами обслуг, командиром відділення управління командира батареї, оператором-топогеодезистом, розвідником-далекомірником, радіотелефоністом і, зрештою, з командирами взводів. І вже потім — групова підготовка, виконання групових нормативів у складі батареї. Це — колосальний труд, але тільки так комбат може досягти успіху, — зазначич начальник штабу дивізіону майор Володимир Русінов[1].
Родина[ред. | ред. код]
Дружина Тетяна. Діти: донька Анастасія (нар. 2014), син Тимур (нар. 2018)[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Чи падає снаряд двічі в одну вирву?. https://armyinform.com.ua (укр.). 19 жовтня 2019. Процитовано 15 січня 2023.
- ↑ Президент підписав чергові укази про нагородження військових. Новинарня (укр.). 17 квітня 2022. Процитовано 15 січня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 15 квітня 2022 року № 242/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |