Кочетова Юлія Сергіївна
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Юлія Кочетова | |
|---|---|
| Юлія Сергіївна Кочетова | |
 | |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | фотокореспондентка, журналістка, режисерка-документалістка |
| Нагороди |
 |
| Сайт | kochetova.rocks |
Юлія Сергіївна Кочетова — українська фотокореспондентка, журналістка, режисерка-документалістка. Кавалерка ордена «За заслуги» III ступеня (2022).
Життєпис[ред. | ред. код]
Працювала редакторкою новин.
Творчість[ред. | ред. код]
Світлини з Євромайдану та Криму публікували The Guardian, The Telegraph, The Huffington Post, The National Geographic, BBC News, Bild am Abend. Учасниця фотовиставок в Україні, США, Великій Британії та Сербії.
Від 2014 року воєнна фоторепортерка. Журналістські публікації виходили у Time, Reuters та інших. Авторка фільму «До скорого».
З початком російського вторгнення в Україну 2022 року повернулася до воєнної фотожурналістики.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За заслуги» III ступеня (6 червня 2022) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики та інформаційної сфери, мужність і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 6 червня 2022 року № 394/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня журналіста»
Джерела[ред. | ред. код]
- Наталія Данькова, Воєнна фотокореспондентка Юлія Кочетова: «Мій фільтр — не нашкодити Україні і не нашкодити своїм людям» [Архівовано 6 червня 2022 у Wayback Machine.] // Детектор медіа. — 2022. — 6 червня.
- Оксана Мамченкова, Інна Семенова, Дівчина з фотоапаратом: як Юлія Кочетова-Набожняк прокладає мости між війною і миром [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.] // УП.Культура. — 2017. — 26 липня.
