Кратон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Крато́н (рос. кратон, англ. craton; нім. Kraton m) — консолідовані ділянки земної кори, нездатні до перетворення альпінотипною складчастістю.
Розрізняють: підняті і занурені кратони.
Термін кратон введений геологом X. Штіллє (1940) замість запропонованого австрійським геологом Л. Кобеком терміна «кратоген» (1928) і широко застосовується в зарубіжній літературі як синонім українського терміна «Геологічна платформа».
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
