Критські ієрогліфи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Критське ієрогліфічне письмо — умовне найменування одного з різновидів критського письма, що існувало на Криті в епоху мінойської цивілізації. Назва «ієрогліфи» є умовною і заснованою на рисунковому характері знаків. Фактично ж письмо було змішаним: частина знаків були відкрито-складовим, частина — ідеографічними.

Письмо виникло близько 20 століття до н. е. Спочатку знаки мали чисто рисункові характер — такий різновид письма проіснував у майже незмінному вигляді аж до вторгнення греків у 15 столітті до н. е., після чого зник. Ієрогліфи рисункового виду (так зване, «ієрогліфічне письмо А») використовувалися в основному на офіційних печатках. Пізніше від нього відбруньковувалися «ієрогліфічне письмо Б», яке використовується на господарських глиняних табличках — його знаки мають усічений характер. Протягом одного-двох століть «ієрогліфічне письмо Б» остаточно втрачає рисунковий характер і перетворюється на лінійне письмо А, яке існує паралельно з ієрогліфами і використовується для господарських потреб.

Походження критських ієрогліфів, мабуть, оригінально, проте сам принцип письма міг скластися під впливом єгипетської ієрогліфіки, оскільки стародавній Крит мав тісні контакти з Єгиптом і був його союзником у боротьбі проти держав Месопотамії. Досі критські ієрогліфи недешифровані. Проте достовірно встановлена відповідність між кількома десятками його знаків і знаками наступних писемностей (лінійне письмо А, лінійне письмо Б), які в основному дешифровані. Структурний текстологічний аналіз деяких написів критськими ієрогліфами дозволив ідентифікувати деякі формули («Х, син царя Y») й особисті імена. Імена ro-we і sa-ze-ro мають аналоги у написах лінійним письмом Б (ro-wo і sa-ze-ro відповідно).

Література[ред.ред. код]

  • Тайны древних письмен: Проблемы дешифровки. Москва: Прогресс, 1976.
  • Бартонек А. Злаотообильные Микены. М. 1991.
  • Кондратов А. М., Шеворошкин В. В. Когда молчат письмена: Загадки древней Эгеиды. Л. 1970.
  • Молчанов А. А., Нерознак В. П., Шарыпкин С. Я. Памятники древнейшей греческой письменности. Введение в микенологию. М., 1988 г.
  • Молчанов А. А. Посланцы погибших цивилизаций. Письмена древней Эгеиды. М. 1992.
  • Молчанов А. А. Таинственные письмена первых европейцев. М. Наука, 1980.
  • W. C. Brice, Notes on the Cretan Hieroglyphic Script: I. The Corpus. II. The Clay Bar from Malia, H20, Kadmos 29 (1990) 1-10.
  • W. C. Brice, Cretan Hieroglyphs & Linear A, Kadmos 29 (1990) 171-2.
  • W. C. Brice, Notes on the Cretan Hieroglyphic Script: III. The Inscriptions from Mallia Quarteir Mu. IV. The Clay Bar from Knossos, P116, Kadmos 30 (1991) 93-104.
  • W. C. Brice, Notes on the Cretan Hieroglyphic Script, Kadmos 31 (1992), 21-24.
  • J.-P. Olivier, L. Godard, in collaboration with J.-C. Poursat, Corpus Hieroglyphicarum Inscriptionum Cretae (CHIC), Études Crétoises 31, De Boccard, Paris 1996, ISBN 2-86958-082-7.
  • G. A. Owens, The Common Origin of Cretan Hieroglyphs and Linear A, Kadmos 35:2 (1996), 105—110.
  • G. A. Owens, An Introduction to «Cretan Hieroglyphs»: A Study of «Cretan Hieroglyphic» Inscriptions in English Museums (excluding the Ashmolean Museum Oxford), Cretan Studies VIII (2002), 179—184.
  • I. Schoep, A New Cretan Hieroglyphic Inscription from Malia (MA/V Yb 03), Kadmos 34 (1995), 78-80.
  • J. G. Younger, The Cretan Hieroglyphic Script: A Review Article, Minos 31-32 (1996—1997) 379—400.