Бронзова доба
Бро́нзова доба або бронзовий вік, епоха бронзи — історичний період, котрий прийшов на заміну енеоліту (мідна доба) — перехідному періоду після кам'яної доби. Характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці і зброї, появою кочового скотарства, поливного рільництва, писемності, рабовласницьких держав (кінець IV — початок I тисячоліття до н. е.). Бронзова доба змінилася залізною добою у I тисячолітті до н. е.
Зміст |
[ред.] Етимологія терміну
Термін бронзовий вік вперше зустрічається у книзі «Робити і дні» Гесіода, який прийнято назвивати «Віки людини», де історія людства поділена на 5 періодів: золотий, срібний, бронзовий, вік героїв та залізний вік.
З розвитоком археології у самостійну науку, данський археолог Християн Юргенсен Томсен запронував періодизацію доісторичного періоду людства на основі класифікації артефаків за матеріалом, з якого вировлені знаряддя праці. Ця класифікація артефактів бронзової доби найбільш принятна для археологічних знахідок Середземномор'я та Близького Сходу. Водночас, в археологічних культурах Стародавнього Китаю виділити бронзовий і залізний віки важче.
[ред.] Характерні риси
З кінця IV тисячоліття до н. е. метал почав відігравати у житті людини дедалі значимішу роль, принципові зміни наступили з відкриттям бронзи (сплаву олова і міді) і її широким поширенням. Видобуток і обробка металу вимагали великого вміння та спеціалізації. Тому ливарна справа, як і гончарна, а пізніше ткацька стали самостійними галузями.
Поліпшилась обробка землі, що сприяло подальшому вдосконаленню виробництва. Люди отримали можливість вести господарство однією сім'єю, в розпорядженні якої залишалися всі надлишки виробленого. Так зародилася приватна власність, що призвела до майнової диференціації.
Однією з однак бронзовою доби — формування ряду гірничо-металургійних областей (напр., Кавказ, Південний Урал, Центральний Казахстан тощо), що значно вплинуло на розвиток тих чи інших регіонів.
З винаходом бронзи значно розширився обмін і контакти між окремими районами Землі, що спряло поширенню бронзових знарядь праці на район, де не було сировини для виплавки металів. Почалися військові зіткнення за оволодіння худобою, ріллею, металом, з'явилися військові керівники, виник культ вождя. Особливе ставлення до вождя як до героя зберігалося навіть після його смерті. Саме в епоху металу входять в звичай великі поховальні споруди — кургани. Розміри курганів, кількість і якість встановлених в них речей свідчать про особливе положення померлого в суспільстві, про його майнову перевагу. Безліч курганів епохи бронзи вивчені на території Донецької області.
У бронзову добу були сформовані кілька видів спільнот: протоміських центрів у Передній та Середній Азії із зрошувальним землеробством та розвиненим ремеслом, осілих землеробів та скотарів.
Одним з основних видів творчості стає художня обробка металів. Досить швидко людина оволоділа різними її видами: кування, лиття, карбування, гравіювання по металу. У великій кількості починають виготовлятися металеві прикраси: браслети, кільця, сережки, підвіски, обручі, бляшки, які нашивалися на одяг, пояси, пряжки, застібки для одягу — фібули. Особливе значення надавалося прикрашанню зброї. У скульптурному завершенні рукояток часто зустрічаються зображення звірів. У похованнях епохи бронзи знаходить металеві посудини, прикрашені гравіюванням, призначені для якихсь особливих випадків. З'являються дрібні вилиті скульптурні зображення. Дуже характерна деталь, що відображає зміни в суспільному устрій: жіночі зображення зникають, головним стає чоловічий образ.
У орнаментах, дрібній пластиці, прикрасах предметів практичного призначення одне з головних місць продовжує займати тваринний світ: зображення тварин або окремих частин їхніх тіл (кіготь, дзьоб, голова). Складається напрям в декоративно-прикладному мистецтві, що отримав назву «звіриний стиль».
[ред.] Загальна хронологія
Загалом, у більшій частині світу бронзовій добі передувала доба неоліту, проте в деяких регіонах епосі бронзи передував мерехідний період від неоліту до бронзової доби — енеоліт (мідно-кам'яний вік). Поряд з цим, деякі регіони (напр., на південь від Сахари) перейшли до залізної доби, оминувши бронзовий вік.
Хронологічно поділяють бронзову поділяють на:
- ранню бронзову добу
- середню бронзову добу
- пізню бронзову добу
У ранній період бронзового віку зона архнологічних культур з використанням бронзових знарядь праці охоплювала 8—10 млн. км², а наприкінці епохи брози площа цієї зони досягла 40—43 млн. км².
[ред.] Рання бронзова доба
Місцем першого застосування металевих знаряд праці став Близький Схід, де мідь була відома з 4-го тисячоліття до н. е. У кількох районах Передньої Азії з'явились і перші вироби з бронзи. Найранніші бронзові вироби з домішками олова, датовані кінцем 4-го століття до н. е., були знайдені в Ірані. Бронзові вироби з домішками миш'яку вироблялись в Анатолії та на Кавказі на початку 3-го тисячоліття до Різдва Христового. В той же час, деякі вироби Майкопської культури датовані серединою 4 — серединою 3 тисячоліття до н. е.
У першій половині 4 тисячоліття до н. е. відбувся розпад Балкансько-Карпатської металургійної провінції та формування коло 35—33 ст. до н. е. Циркумпонтійської металургійної провінції, що стало фактичним початком бронзової доби. Циркумпонтійська металургійна провінція, яка у ранню та середню бронзову добу була найголовншим осередком виробництва бронзи, поширювалась на міднорудні центри Південного Кавказу, Анатолії, Балкано-Карпатського регіону, Егейських островів. На захід від неї функціонували горно-металургійні центри Південних Альп, Іберійського півострова та Британських островів, а на південь та південний схід — існували бронзові культури Єгипту, Аравії, Ірану та Афганістану.
З початком бронзової доби сформуались 2 основні блоки спільнот Євразії: південніше гірського поясу від Саянських гір через Кавказ, Карпати до Альп сформувались спільноти із землеробсько-тваринницьким господарством, складною соціальною структурою, на основі якої з'явились міста, писемність та держави. На північ від гірського поясу у Євразійських степах сформувались спільноти кочових скотарів.
[ред.] Середня бронзова доба
У середню бронзову добу (26/25 — 20/19 ст. до н. е.) регіон використання бронзових знарядь праці поширюється, головним чином у північному напрямку. В цей час ще зберігається домінування Циркумпонтійської металургійної провінції на іншими регіонами виробництва бронзи.
[ред.] Пізня бронзова доба
На зламі 3 та 2 тисячоліть до н. е. вібувається розпад Циркумпонтійської металургійної провінції. Разом з тим починається пізній етап бронзового віку. Формується ряд нових металургійних провінцій. Серед них найбільшою була Євразійська степна металургійна провінція (близько 8 млн. км2), яка успадкувала традиції Циркумпонтійської металургійної провінції. На південь від неї функціонувала Кавказька та Ірано-Афганська металургійні провінції, які були невеликими за площею охоплення, але відрізнялись різноманіттям форм виробів та характером сплавів. На території від Саянських та Алтайських гір до Індокитаю сформувались виробничі центри Східно-Азіатської металургійної провінції. Висоякісні вироби різноманітних форм, які здебільшого зосередені у великих та численних скарбах, вироблялись Європейською металургійною провінцією, яка охоплювала території від Північних Балках до Атлантичного узбережжя Європи. На південь від неї розташовувалась Середземноморська металургійна провінція, яка відрізнялась від Європейської технологією виробництва та формами виробів.
Саме у пізню бронзову добу сформувалися протоміські центри, які функціонували в умовах економіки зрошувального землеробства. Водночас у степах Євразії склалися переважно іраномовні спільності скотарів, які у цю добу переживали свій розквіт. Посилилися контакти з мешканцями лісової зони, на прикордонні з якою склалися змішані культури.
У 13—12 століттях до н. е. відбувається розпад та зміна культур практично на всьому просторі Євразії від Аталнтики до Тихого океану, і протягом кількох століть — до 10/8 ст. до н. е. відбуваються значні переселення народів. Цей період отримав назву катастрофи бронзової доби. Одночасно починається перехід до залізної доби. Найдовше зберігались осередки культур бронзової доби у Атлантичній Європі, на якій розселялись кельтські племена.
[ред.] Регіональні особливості
[ред.] Близький Схід
Перші вироби з бронзи на Близькому Сході знайдені у Шумері у 4 тисячолітті до н. е., де було застосовано зрошуване цілорічне землеробство, базоване на примусовій праці рабів, підґрунтям для чого став розвиток соціальної структури. На Близькому Сході було створено перші централізовані рабовласницькі держави, вперше було запроваджено писемне законодавство, використовувалася розвинена система писемності, винайдено гончарний круг, організоване військо.
[ред.] Періодизація
Хронологія бронзової доби на Близькому Сході
Періодизація бронзової доби Близького Сходу
Бронзова доба Староданього Близького Сходу подвляється на наступні періоди:
|
|
Бронзова доба на Близькому Сході поділяється на 3 періоди Дана періодизація може бути застосовувана виключно для Близького Сходу, тому що вона не може бути застосована для інших регіонів світу[1][2]
3300 - 2100 BC
2100 - 1550 BC
1550 - 1200 BC
|
[ред.] Межиріччя
Початок доби бронзи у Межиріччі датується приблизно 29 століттям до н. е., а закінчення припасає на період Касситів. У цей час виникає ряд міст-держав Шумеру та Аккаду. В останній третині 3 тисячоліття була створена єдина Аккадська держава, якій були підпорядковані міста Межиріччя. По тому державним центром став Ур. Пізніше Межиріччя опинилося під владою Ассирії та Вавилонії.
Поділ на періоди бронзової доби щодо Межиріччя не застосовується. Натомість використовується періодизація за державними об'єднаннями на території регіону. Якщо у середню бронзову добу найбільшим містом був Ур, то у пізню бронзову добу ним став Вавилон. Загалом, в містах Межиріччя не рідко проживало по кілька десятків тисяч осіб.
Вавилон, який був заснований у 23 столітті до н. е., на початку 2 тисячоліття до н .е. став центром Вавилонії, і був значним економічним та культурним центром протягом бронзової доби та раннього залізного віку. Для офіційного користування була прийнята аккадська мова. Натомість шумерська мова мала релігійне призначення. Аккадські та шумерські традиції мали значний вплив на формувався вавилонської культури.
[ред.] Примітки
[ред.] Література
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
- История.Ру. Бронзовый век (кон. 4 - нач. 1-го тыс. до н. э.). (рос.)
