Крохмалюк Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Крохмалюк
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Іванович Крохмалюк
Народження 6 червня 1988(1988-06-06) (35 років)
  Чернівецька область, УРСР
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Україна «Надія» (Копиченці)
Україна «Лужани»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006—2007 Україна «Буковина» 36 (0)
2008 Україна «Єдність» (Пл) 5 (0)
2009 Україна ЦСКА (К) 12 (1)
2009 Україна «Верес» 4 (0)
2010 Україна «Десна» 1 (0)
2010 Україна «Енергетик» (Б) 3 (0)
2011 Україна «Зірка» (К) 7 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2009—2011 Україна Україна (студ.)
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту України міжнародного класу
Майстер спорту України міжнародного класу

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олександр Іванович Крохмалюк (нар. 6 червня 1988, Чернівецька область[1], УРСР) — український футболіст, півзахисник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубів «Надія» (Копиченці) та «Лужани», кольори яких захищав у юнацьких чемпіонатах України (ДЮФЛУ). У 2004 році розпочав дорослу футбольну кар'єру в аматорському ФК «Борщів», за який провів 5 поєдинків. У 2006 році перейшов до чернівецької «Буковини», в складі якої у всіх турнірах провів 37 офіційних матчів. Потім виступав у клубах «Єдність» (Плиски), ЦСКА (Київ), «Верес» (Рівне), «Десна» (чернігів). Влітку 2010 року перейшов до бурштинського «Енергетика»[2].

У 2011 році підсилив кіровоградську «Зірку». Дебютував за кіровоградський клуб 16 липня 2011 року в програному (0:1) домашньому поєдинку 1-о туру Першої ліги проти ужгородської «Говерли-Закарпаття». Олександр вийшов на поле на 58-й хвилині, замінивши Івана Рудницького, а на 70-й хвилині отримав жовту картку[3]. У першій частині сезону 2011/12 років у Першій лізі зіграв 7 матчів, ще 1 матч провів у кубку України.

На початку січня 2012 року відправився на перегляд до казахського клубу «Окжетпес»[4], але команді не підійшов після чого повернувся в Україну. У 2012 році виступав у коломийських «Карпатах», з якими того року виграв аматорський чемпіонат України[5]. У 2013 році виступав за «КРОНО-Карпати» (с. Брошнів-Осада). У сезоні 2014 року в складі «Підгір'я» (Сторожинець) став переможцем чемпіонату Чернівецької області[6] та кубку області[7].

З 2015 по 2016 рік захищав кольори ФК «Волока», з якою 2015 року дійшов до півфіналу аматорського кубку України[8], також ставав переможцем різних обласних змагань. У 2017 роках виступав за ФК «Копиченці» в чемпіонаті Гусятинського району (Тернопільська область) та «Університет» (Чернівці).

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Виступав у студентській збірній України[9]. В складі якої у 2009 році ставав переможцем Всесвітньої Універсіади та отримав звання «майстер спорту міжнародного класу», а через два роки знову був учасником студентського турніру.

Досягнення[ред. | ред. код]

У збірній[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Буковина має трьох футбольних майстрів міжнародного класу. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 5 березня 2020.
  2. «Енергетик» дозаявив чемпіона світу серед студентів[недоступне посилання]
  3. «Зірка» (Кіровоград) - «Говерла-Закарпаття» (Ужгород) [Архівовано 29 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Украинцы на просмотре в Казахстане [Архівовано 29 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Перемога Коломиї. Визначився чемпіон України серед аматорів. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
  6. Аматорські імена. ФК Підгір'я (Сторожинець). Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
  7. Підсумки обласних чемпіонатів 2014. Захід. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
  8. Визначилися фіналісти Кубку України серед аматорів 2015. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
  9. UA-Футбол. Універсіада-2009. Фінал. Україна - Італія 3:2. Дворазові чемпіони!. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 28 травня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]