Крісювік
| Крісювік | |
 | |
| Країна |
 Ісландія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Гапнарф'єрдюр |
| Розташований на природоохороній території | Reykjanesfólkvangurd |
| Розташовується на водоймі | Атлантичний океан |
| У межах природно-географічного об'єкта | Рейк'янесскаґі |
| Описано за адресою | icelandicvolcanoes.is//?volcano=KRY(англ.) |
| Орієнтація | південь-південний захід[d] |
 | |
 | |
 Крісювік у Вікісховищі | |
Координати: 63°52′30″ пн. ш. 22°03′46″ зх. д. / 63.875000000028° пн. ш. 22.06300000002777750° зх. д.Крісювік (ісл. Krýsuvík) — область площею близько 40 км², що включає зони геотермальної і вулканічної активності, а також однойменне поселення, розташована на півдні півострова Рейк'янесскагі в Ісландії[1]. Знаходиться в середині зони розлому Серединно-Атлантичного хребта, перетинає Ісландію.
Геотермальні поля[ред. | ред. код]
У Крісювіку знаходиться кілька геотермальних полів. Найвідомішим з них є Сельтун. Тут сформувалися сольфатари, фумароли, грязьові котли і гарячі джерела. Грунт має відтінки червоного, жовтого і зеленого кольорів.[2]
У 1722—1728 рр. і в XIX столітті тут розроблялися родовища сірки, яка експортувалася в Європу для використання у військових цілях. Німецький учений Роберт Бунзен відвідав цю область в 1845 р і, грунтуючись на проведених тут дослідженнях сольфатари, запропонував гіпотезу про формування сірчаної кислоти в природі.
Сельтун — популярна туристична область. Звідси починаються позначені туристичні стежки до хребта Свейблюхаулс.
Поселення[ред. | ред. код]
Назву Крісювік носить покинуте поселення, що розташоване за декілька сотень метрів на південь від геотермального поля Сельтун. Раніше маєток з такою назвою знаходився біля узбережжя (звідси «-вік», що означає затоку або бухту в назві), проте між 1151 і 1188 роками воно постраждало в результаті виверження вулкану Трьодладінгья.[3]
У XIX столітті тут розташовувалися декілька ферм з опалювальними геотермальною енергією теплицями. Однак з початку 20 століття Крісювік став занепадати, і до 1950-х років, коли аграрна діяльність перестала приносити прибуток, ферми були закриті.
Озера[ред. | ред. код]
На південь і південний схід від поселення, поруч з геотермальними полями знаходяться кілька маар — кратерів, сформованих вибухами перегрітих підземних вод. Розташоване на схід від траси 42 синьо-зелене озеро Грайнаватн (колір пов'язаний з присутністю водоростей і дрібних частинок), яке є найбільшою подібною водоймою (до 46 метрів в глибину і 350 метрів в ширину), утворилося в одному з таких маар. Поблизу від Грайнаватна можна знайти ксеноліти, що містять олівін. По обидва боки від дороги знаходяться два маленьких озера під назвою Ейгюн («очі»).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Khubaeva O. Geothermal Mapping in the Krýsuvík Geothermal Field // United Nations University Geothermal Training Programme Reports. — 2007. — No. 8 (30 April). — P. 145-156. Архівовано з джерела 20 січня 2022. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Krysuvik - Seltun geothermal area (Krýsuvík - Seltún). Wondermondo (амер.). 14 липня 2012. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Elg | (11 травня 2019). Perlur Suðurnesja: Húshólmi – Forn byggð sveipuð dulúð. elg Photography (амер.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 18 грудня 2020.