Ісландська мова
| Ісландська мова íslenska |
|
|---|---|
| Поширена в: | Ісландії |
| Регіон: | Північна Єворпа |
| Носії: | +320 000 |
| Писемність: | латинка |
| Класифікація: | Індоєвропейська, Германська, Північногерманська, Західноскандинавська, Ісландська |
| Офіційний статус | |
| Державна: | |
| Офіційна: | |
| Регулює: | Інститут ісландських студій Арні Маґнуссона |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | is |
| ISO 639-2 | isl |
| ISO 639-3 | isl |
Ісландська мова (íslenska) — одна з західноскандинавських мов. Офіційна мова Республіки Ісландія. Поширена також у Данії, Канаді та США. Діалектичних відмінностей майже не має.
Зміст |
Історія [ред.]
Перші літературні пам'ятки засвідчені з кінця XI сторіччя. Це так звані саги (саґи) — епічні сказання про давніх героїв, богів, вікінгів та королів.
У XVI столітті ісландською мовою друкуються перші книги. Сучасна орфографія дуже близька до давньоісландської.
Взагалі, особливість сучасної ісландської мови полягає в тому, що вона дуже мало змінилася з тих часів, коли її носії — норвезькі вікінги — вперше ступили на землю острова Ісландія та заснували тут свої поселення. Законсервованість давньої мови — це наслідок того, що протягом кількох століть Ісландія була ізольована від зовнішнього світу та його впливу. Тому сучасний ісландець може без жодних труднощів читати та розуміти давні саги, що були написані в XI—XII століттях.
Поширення [ред.]
Більшість людей, що розмовляють ісландською мовою проживають у Ісландії. Проте є близько 8 165 ісландських мовців, що проживають у Данії, з яких близько 3 000 є студентами. Ісландською також говорять близько 5 655 жителів США і 2 385 Канади (в більшості у Ґімлі, Манітоба). 97 % жителів Ісландії вважають ісландську мовою своєю рідною, проте за межами цієї країни ісландська мова використовується дуже мало. Ісландські мовці, що перебувають за межами Ісландії є переважно емігрантами.
Ісландія — єдина країна і регіон, де ісландська мова є офіційною (і єдиною офіційною мовою держави). Хоча Ісландія і є членом Нордійської Ради, ця організація використовує лише данську, норвезьку і шведську мови і не послуговується зовсім ісландською, хоча інколи й видає певні матеріали нею.
Фонетика [ред.]
Фонетична система дуже близька до давньоскандинавської (зокрема, до норвезької мови XII—XIII сторіччя). На відміну від інших скандинавських мов, ісландська має:
- короткі та довгі дифтонги: kynslóð ['khinslouð] «сім'я», fljóta ['fljou:tha] «плисти»;
- лише глухі зімкнені приголосні, які протиставляються за принципом слабоаспірованих та сильноаспірованих (тобто, замість звичайного для української мови протиставлення приголосних за принципом глухості-дзвінкості [п-б] [т-д], ісландські приголосні протиставлені за принципом аспірованості при повній відсутності дзвінких приголосних [p-ph] [t-th]): bað [pa:ð] «баня» та páfi [phau:vɪ] «папа римський»;
- глухі сонанти: fjöll [fjøtl] «гора»;
- придих перед подвійними зімкненими: upp [υhp:] «вгору».
Складова рівновага досягається за рахунок того, що наголошений склад є завжди довгий. Наголос завжди падає на перший склад.
Граматика [ред.]
У граматиці ісландська мова у значно більшій мірі, ніж інші скандинавські мови, зберегла давню систему відміни (чотири відмінки-називний (Nefnifall), знахідний (Þolfall), давальний (Þágufall), родовий (Eignarfall) ) та дієвідміни.
Лексика [ред.]
Лексика має дуже незначну кількість запозичень, оскільки всі нові поняття позначаються словами, новостворюваними з існуючих ісландських коренів, або переосмисленням вже існуючих слів. Наприклад, слово «генетика» позначається як «erfðafræði», де erfð «спадок» і fræði «наука».
Письмо [ред.]
На письмі ісландська мова послуговується латинкою з доданням деяких додаткових знаків (æ, ð, þ).
| Літера | Назва | Вимова за IPA | Транслітерація[1] | Вимова літери |
|---|---|---|---|---|
| Aa | a | [a] | а | а |
| Áá | á | [au̯] | а | ау |
| Bb | bé | [pjɛ] | б | б(п) |
| Dd | dé | [tjɛ] | д | т |
| Ðð | eð | [ɛð̠] | д | як дзвінкий зубний фрикативний дзвук [th] у слові this (англ.-це) |
| Ee | e | [ɛ] | е | е |
| Éé | é | [jɛ] | є | є |
| Ff | eff | [ɛfː] | ф | ф |
| Gg | gé | [cɛ] | ґ | ґ |
| Hh | há | [hau̯] | г | г, х |
| Ii | i | [ɪ] | і | і, й |
| Íí | í | [i] | і | і |
| Jj | joð | [jɔð̠] | й | й |
| Kk | ká | [kʰau̯] | к | к |
| Ll | ell | [ɛtl̥] | л, ль (не перед голосним) | л, ль |
| Mm | emm | [ɛmː] | м | м |
| Nn | enn | [ɛnː] | н | н |
| Oo | o | [ɔ] | о | о |
| Óó | ó | [ou̯] | о | оу |
| Pp | pé | [pʰjɛ] | п | п |
| Rr | err | [ɛr] | р | р |
| Ss | ess | [ɛs] | с | с |
| Tt | té | [tʰjɛ] | т | т |
| Uu | u | [ʏ] | у, ю | у, ю |
| Úú | ú | [u] | у | у |
| Vv | vaff | [vafː] | в | в |
| Xx | ex | [ɛxs] | кс | кс |
| Yy | ypsilon y | [ʏfsɪlɔn ɪ] | і | і, и |
| Ýý | ypsilon ý | [ʏfsɪlɔn i] | і | і |
| Þþ | þorn | [θ̠ɔrn̥] | т | як глухий зубний фрикативний дзвук [th] у слові thud (англ.-глухий дзвук) |
| Ææ | æ | [ai̯] | ай, аї | ай, аї |
| Öö | ö | [œ] | е | ьо, йо, e |
Українсько-ісландські мовні та літературні зв'язки [ред.]
Український перекладач Ольга Сенюк вперше переклала низку художніх творів ісландських авторів, а в Ісландії близько 10 років тому було опубліковано переклад повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»[2].
Приклад [ред.]
«Заповіт» Т. Шевченка ісландською мовою (переклав Івар Йоунссон)
|
(Джерело: Т.Г.Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
Примітки [ред.]
- ↑ В основу транслітерації покладено не фонетичний, а етимологічний принцип. Тому транслітерована назва неточно відтворює звучання слова.
- ↑ «Українсько-ісландські відносини» на сайті Посольства України в Турецькій Республіці
Посилання [ред.]
| Подивіться Категорія:Ісландська мова у Вікісловнику, вільному словнику. |
|
||||||||||||||
