Кудояров Габдулла Хабірович
| Кудояров Габдулла Хабірович | |
|---|---|
| башк. Ҡоҙаяров Ғабдулла Хәбир улы | |
| Народився |
7 червня 1899 Аблаєво, Q43425723?, Белебейський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія |
| Помер |
14 вересня 1984 (85 років) Уфа, РРФСР, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | офтальмолог |
| Alma mater |
Галія (медресе) Пермський державний університет (1926) |
| Галузь | офтальмологія |
| Заклад |
Уфимський науково-дослідницький інститут очних хвороб Башкирський державний медичний університет |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Нагороди |
   |
Габдулла Хабірович Кудояров (7 червня 1899, Аблаєво, Уфимська губернія — 14 вересня 1984, Уфа) — лікар-офтальмолог, доктор медичних наук (1962), професор (1962), заслужений діяч науки РРФСР (1973) і Башкирської АРСР (1967), Почесний громадянин міста Уфа (1969).
Біографія[ред. | ред. код]
Кудояров Габдулла Хабірович народився 7 червня 1899 року в селі Аблаєво Белебеївського повіту Уфимської губернії (тепер Чекмагушівського району Республіки Башкортостан). Навчався в медресі «Галія».
У 1926 році закінчив медичний факультет Пермського університету.
У 1933—1954 роках з перервами обіймав посаду головного окуліста Міністерства охорони здоров'я Башкирської АРСР.
У 1942—1943 роках служив у лавах Червоної армії.
У 1943—1975 роки — завідувач відділенням, одночасно в 1945—1954 — директор Уфимського трахоматозного інституту[1], у 1955—1975 — завідувач кафедри очних хвороб Башкирського медичного інституту. У 1975—1982 роки — професор кафедри очних хвороб Башкирського медичного інституту.
У 1984 році помер в м. Уфі у віці 85 років.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Основні напрямки досліджень:
- епідеміологія, клініка, патоморфологія та профілактика трахоми, вірусних захворювань очей, герпес
- хірургічне лікування катаракти, глаукоми[2].
Роботи Г. Х. Кудоярова з вивчення трахоми та організації боротьби з нею сприяли ліквідації цієї хвороби не тільки в Башкирській АРСР, а й в інших регіонах СРСР і в ряді зарубіжних країн.
Автор понад 160 наукових праць, у тому числі чотирьох монографій[3]. Створив республіканську школу офтальмологів.
Вибрані праці[ред. | ред. код]
- Биомикроскопические изменения в роговице при трахоме. — Уфа, 1939.
- Руководство по трахоме, в 2 частях. — Уфа, 1970. (соавт.)
Автобіографія[ред. | ред. код]
- Кудояров Г. Моя жизнь — офтальмология. — Уфа: АН РБ, Гилем, 2010. — 172 с.
Пам'ять[ред. | ред. код]
- Іменем Г. Х. Кудоярова названа премія Академії наук Республіки Башкортостан — «за видатні роботи в галузі медичних наук»
- Прийнято рішення про встановлення меморіальної дошки Г. Х. Кудоярову на будинку в Уфі, де «він багато років жив і працював» по вулиці Пушкіна, 54/1[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Официальный сайт УфНИИ ГБ. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Статья в Башкортостан: Краткая энциклопедия[недоступне посилання з Октябрь 2018]
- ↑ История кафедры глазных болезней БГМУ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Распоряжение Кабинета министров РБ[недоступне посилання з Октябрь 2018]
Посилання[ред. | ред. код]
- Народились 7 червня
- Народились 1899
- Уродженці Белебейського повіту
- Померли 14 вересня
- Померли 1984
- Померли в Уфі
- Випускники Пермського державного університету
- Науковці Башкирського державного медичного університету
- Доктори медичних наук
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Заслужені діячі науки РРФСР
- Заслужені діячі науки Башкирської АРСР