Куликов Федір Михайлович

Куликов Федір Михайлович
Народився	26 січня 1925(1925-01-26) Кам'янка, Нижнєломовський повітd, Пензенська губернія, РСФРР, СРСР
Помер	4 січня 2015(2015-01-04) (89 років) Пенза, Росія
Поховання	Novozapadnoe Cemetery, Penzad
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Пензенський педагогічний інститутd
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	ЦК КПРС
Партія	КПРС
Нагороди

Федір Михайлович Куликов (26 січня 1925(19250126), місто Кам'янка, тепер Пензенської області, Російська Федерація — 4 січня 2015, місто Пенза, Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Пензенського обласного комітету КПРС. Член ЦК КПРС у 1981—1990 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 10-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Життєпис

Народився в багатодітній родині залізничника. У 1929 році батька перевели до Пензи, куди він переїхав разом із родиною.

Федір Куликов закінчив у 1940 році семирічну школу в Пензі. З вересня 1940 по лютий 1943 року — студент Пензенського механічного технікуму. Разом з іншими студентами механічного технікуму з 1941 по 1943 рік працював на Пензенському заводі імені Фрунзе.

У 1943—1946 роках — у Радянській армії, учасник німецько-радянської війни. З лютого по червень 1943 року — курсант Ульяновського піхотного училища.

З червня 1943 по лютий 1945 року — автоматник 12-ї гвардійської повітряно-десантної бригади Карельського фронту. З лютого 1945 по лютий 1946 року — помічник старшини 305-го полку внутрішніх військ НКВС в місті Бєлгороді. З лютого по травень 1946 року — командир відділення 334-го полку прикордонних військ МВС в місті Познань, Польща.

З червня 1946 по лютий 1949 року — секретар комітету ВЛКСМ Пензенського ремісничого училища № 6.

У 1949 році закінчив Пензенське ремісниче училище № 6 (Пензенський машинобудівний технікум), технік-механік.

Член ВКП(б) з 1949 року.

З лютого по липень 1949 року — завідувач сектора обліку і статистики Пензенського міського комітету ВЛКСМ.

У 1949—1951 роках — 1-й секретар Заводського районного комітету ВЛКСМ міста Пензи.

У березні — вересні 1951 року — 2-й секретар, у вересні 1951 — жовтні 1952 року — 1-й секретар Пензенського міського комітету ВЛКСМ.

З жовтня 1952 по липень 1954 року — 2-й секретар Пензенського обласного комітету ВЛКСМ. У 1954—1955 роках — 2-й секретар, завідувач відділу комсомольських організацій Пензенського обласного комітету ВЛКСМ.

У 1955—1958 роках — 1-й секретар Пензенського обласного комітету ВЛКСМ.

У 1958—1960 роках — заступник завідувача відділу партійних органів Пензенського обласного комітету КПРС.

1959 року закінчив заочно Пензенський державний педагогічний інститут імені Бєлінського, вчитель історії середньої школи.

У 1960—1962 роках — завідувач особливого сектора Пензенського обласного комітету КПРС.

У 1962—1963 роках — завідувач відділу партійних органів Пензенського обласного комітету КПРС. У 1963—1964 роках — завідувач відділу партійних органів Пензенського сільського обласного комітету КПРС.

У 1964—1973 роках — завідувач відділу організаційно-партійної роботи Пензенського обласного комітету КПРС.

У 1973 — 29 квітня 1979 року — секретар Пензенського обласного комітету КПРС.

29 квітня 1979 — 29 березня 1990 року — 1-й секретар Пензенського обласного комітету КПРС.

З березня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення в Пензі.

З квітня по листопад 1991 року працював в Москві членом комітету Верховної ради СРСР у справах ветеранів і інвалідів.

У 1992—1997 роках — голова Фонду соціальної підтримки населення Пензенської області. З 1997 року — голова громадської організації «Клуб людей старшого покоління «Ровесники» міста Пензи». У 1999—2006 роках — голова громадської ради у справах ветеранів при губернаторові Пензенської області. Був членом Пензенської обласної ради ветеранів (пенсіонерів) війни, праці, збройних сил та правоохоронних органів, членом ради при губернаторові Пензенської області у справах ветеранів.

Помер 4 січня 2015 року в Пензі. Похований на алеї слави Новозахідного цвинтаря мііста Пензи.

Нагороди і звання

• орден Леніна (25.01.1985)
• орден Вітчизняної війни І ст.
• орден Вітчизняної війни ІІ ст.
• три ордени Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• медалі
• почесне звання «Почесний громадянин Пензенської області» (21.01.2000)
• почесний знак губернатора Пензенської області «Во славу землі Пензенської» (2007)
• пам'ятний знак «За заслуги в розвитку міста Пензи» (2009)

Джерела

• Почетные граждане Пензенской области Куликов Федор Михайлович [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)