Кікуйю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кікуйю
Kikuyu
Kikuyu warriors.jpg
воїни кікуйю в обладунках
Загальна кількість бл. 6,5 млн чол.
Найбільші розселення Кенія Кенія:
райони (дістрикти) Кіамбу, Муранґ'a, Ньйєрі та Кіріньянґа Центральної провінції.
Близькі етнічні групи Мбере, ембу, меру, народи банту
Мова гікуйю (акікуйю), суахілі та англійська (в якості другої, іноді третьої мови)
Релігія традиційні культи (Анімізм); офіційно (73 %) - християнство (католицизм -3/4, єванґелічні церкви); афро-християнський протестантизм

Кікуйю (гікуйю, агікуйю, гігікуйю, гекойо) — народ групи банту у Східній Африці; найбільша за чисельністю етнічна група Кенії.

Територія проживання і чисельність[ред.ред. код]

Представники народу кікуйю населяють центральні райони Кенії.

Чисельність кікуйю разом зі спорідненими етносами (мбере, ембу та ін.) від 4,4 до 5,4 млн чоловік або 20 % населення країни (дані 1987 року). За новішими даними (кінець 1990-х рр.) чисельність кікуйю становила близько 6,5 млн чоловік (оцінка); за іншими даними (1994 рік) — 5,35 млн чол.[1].

Мова[ред.ред. код]

Мова кікуйю (гікуйю) відноситься до північно-східної групи мов банту і має незначне діалектне членування.

Щодо спорідненості з іншими мовами банту (мовами сусідніх народів) — 73% лексичної спорідненості з мовою ембу, 70% — з чука, 67% — з камба, 63% — з меру[2].

Сьогодні 95% дітей кікуйю навчаються у школі; при цьому відсоток грамотності серед людей кікуйю — від 75 до 90% (один з найвищих у Африці).

Історія[ред.ред. код]

Початок етнічної історії і боротьба за незалежність[ред.ред. код]

На сучасні місця проживання кікуйю мігрували чотири століття тому. Згідно з традицією засновником народу був вождь на ім'я Гікуйю. За легендами кікуйю прийшли зі сходу (північно-східніше річки Тана) приблизно в XVI столітті.

Протягом етнічної історї кікуйю плідно застосовували досвід і знання народів, з якими дотичили — це стосується як матеріальної культури, так і духовної сфери. Саме тому кікуйю — найактивніший народ регіону. Вони обіймають найплодючиші землі, рано почали торгувати з сусідніми регіонами (і сьогодні більшість кенійських бізнесменів походять з кікуйю). Кікуйю — дуже сучасна нація, втягнута у процеси глобалізації, її представники відіграють помітну роль у політичному і економічному житті сучасної Кенії.

Кікуйю швидко сприйняли політичну західну систему й засвоїли засади західної культури. Зокрема, вже у 1920 році кікуйю засновують Асоціацію Кікуйю, яка розробила й передала начальнику британської адміністрації низку вимог і в подальшому боролася за їх впровадження в життя. У 50-их роках ХХ століття саме кікуйю були ініціаторами національно-визвольного Руху Мау Мау, що вилився у антиколоніальне повстання 195256 рр. і посприяв проголошенню незалежності Кенії в 1963 році.

Соціально-політичний розвиток кікуйю після проголошення незалежності Кенії[ред.ред. код]

Представник кікуйю Джомо Кеніатта (Джонстон Камау) став першим президентом Республіки Кенія. В подальшому історія незалежної Кенії не знала занадто великих соціально-політичних потрясінь. У країні діяв авторитарний владний режим африканського штибу, який тільки зміцнився у 1978 році, коли до влади прийшов Даніель Арап Мої. Через утиски у 199192 роки країною прокотилися народні виступи за демократизацію життя, що мало наслідком незначні зміни у соціально-політичному житті, зокрема демократизацію, в т.ч. і виборчої системи. В результаті третіх в історії країни президентських виборів у 2002 році третій (діючий) президент Мваї Кібакі (Mwai Kibaki), також кікуйю за національністю, переміг Угуру Кеньйату (Uhuru Kenyatta), сина першого президента країни, попри підтримку колишньго очільника країни. За результатами чергових президентських виборів у Кенії, що відбулися 27 грудня 2007 року, де основними кандидатами були президент минулої каденції Мваї Кібакі — представник народу кікуйю та лідер опозиції, а фактично провідник інтересів шарі-нільских народів Заходу країни Раїла Одінґа, вихідець з народу луо, перемогу одержав чинний президент Мваї Кібакі. Опозиція (шарі-нільці) висловили сумніви у чесності і прозорості підрахунку голосів, оголосили про численні порушення і фальсифікації, що спровокувало значні зворушення і безлади в країні, а по суті міжетнічний конфлікт. Лише завдяки групі міжнародних дипломатів-посередників на чолі з колишнім генсеком ООН Кофі Аннаном вдалося врегулювати конфлікт. Результати останніх президентських виборів у Кенії, ймовірно, будуть переглянуті.

Культура[ред.ред. код]

Господарство і матеріальна культура[ред.ред. код]

Діти кікуйю перед традиційним житлом

Традиційні заняття кікуйю — ручне землеробство (кукурудза, сорго, просо, маніок, батат, боби, кассава, чай, фрукти, банани, цукрова тростина, кава — на експорт). У сільському господарстві широке застосування знайшли терасування пагорбів й іригація. Розведення дрібної рогатої худоби відіграє підсобну і ритуальну роль.

Традиційні ремесла — виплавка заліза, ковальство, чинбарство, гончарство, плетіння циновок тощо. Глиняний посуд кікуйю був як для найширшого домашнього вжитку, так і предметом мінової торгівлі з сусідніми народами. Ковалі кікуйю славились майстерним виготовленням зброї (мечі, списи, наконечники стріл тощо).

Традиційне житло кікуйю — хатина з жердин.

Традиційний одяг чоловіків кікуйю — пов'язка навколо стегон, зрідка шкіряні накидки. Зараз повсюдно — легкий бавовняний одяг. Практикувалося повсякденне і ритуальне фарбування тіла. Костюм воїна кікуйю включав численні прикраси. Як ознака ініціації ("друге народження") було поширене проколювання вух[3]).

Традиційна соціальна організація[ред.ред. код]

Основа традиційної соціальної влади — сільська община на чолі з радою старійшин; особливість кікуйю — відсутність інституту вождівства й передача влади за соціально-віковим принципом.

Низовою ланкою суспільства кікуйю є сімейна одиниця (ньюмба). Декілька таких сімей формували родину (мусії). Традиційна родина — велика патріархальна. Кожна родина обіймала окреме домогосподарство. Родини об'єднувалися у "велику родину" (мбарі), які в свою чергу є складовими дев'яти основних родів народу кікуйю — Ачера, Аґачіку, Аїріму, Амбуї, Анґаре, Анджиру, Анґуї, Айтгага та Айтгеранду (Achera, Agachiku, Airimu, Ambui, Angare, Anjiru, Angui, Aithaga, and Aitherandu).

До незалежності (1963) хлопці і дівчата виховувалися окремо — дівчата допомогали матерям у домашньому господарстві, хлопці випасали худобу.

Духовна культура і вірування[ред.ред. код]

Жінка кікуйю в традиційоному костюмі

Більша частина кікуйю — прибічники традиційних культів; решта — католики та прибічники афро-християнських церков. Традиційні культи — духів, предків, тотемізм. Сильну роль відігравали вікові класи.

У кікуйю розвинута міфологія. Верховне божество - Нґаї ("творець"). Місцем перебування богів вважалися гори; найвища гора - гора Кенія (кікуйю назва - Кіріньяґа) була священною. У суспільстві значну роль відігравали (а подеколи відіграють і тепер) знахарі.

Внесок кікуйю у світову цивілізацію[ред.ред. код]

Кікуйю внесли значний внесок у світову культуру. Крім політичних діячів, серед відомих представників народу кікуйю варто відмітити:

  • Значних успіхів досягали спортсмени-кікуйю, особливо в бігу, неодноразово стававши олімпійськими чемпіонами і призерами Олімпійських ігор (1988), світових чемпіонатів тощо.

Кікуйю відіграють значну роль у соціально-політичному житті Кенії.

Цікаві факти пов'язані з кікуйю[ред.ред. код]

У традиційній нумерології кікуйю число десять вважається лихим. Достатньо сказати, що замість слова «десять» для позначення цього числа люди кікуйю вживають словосполучення "повні дев'ять". Походження цього цікавого факту не з'ясоване. Але рахувати десять (людей, дітей, худобу тощо) для кікуйю справжнє табу. Ця традиція навіть вплинула на історію кікуйю — за історичними переказами у прапращура Гікуйю та його жінки Мумбі, дарованої божественним Нґаї, було десять дочок, але тільки дев'ять з них стали засновницями дев'яти родів народу кікуйю, і зовсім рідко кікуйю згадують про десятий рід.

Виноски[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]

Вибрана бібліографія[ред.ред. код]

  • Исмагилова Р.Н. Этнические проблемы современной Тропической Африки, М., 1973 (рос.)
  • Котляр Е.С. Миф и сказка Африки, М.: "Наука", 1975 (рос.)
  • Barra, G. 1000 Kikuyu Proverbs, Nairobi, Kenya: Kenya Literature Bureau, 1991, 1987 (2е вид.), 1960 (англ.)
  • Bottignole, Silvana Kikuyu Traditional Culture and Christianity, Nairobi, Kenya: Heinemann Educational Books (E.A) Ltd, 1984 (англ.)
  • Browne, Dallas L. Christian Missionaries, Western Feminists and the Kikuyu Clitoridectomy Controversy In Politics of Culture, edited by Bret Williams (Washington, D.C.: Smithsonian Institution Press, 1991) (англ.)
  • Davison Jean Voices from Mutira. Lives of Rural Gikuyu Women Boulder, Colorado: Lynn Rienner, 1989 (англ.)
  • Gecaga, B.M. Home Life in Kikuyu-Land or Kariuki & Muthoni, Nairobi, Kenya: Eagle Press, 1949 (англ.)
  • Hobley, C.W. Kikuyu Customs and Beliefs: Thabu and Its Connection with Circumcision Rites/ Journal of the Anthropological Institute 40, 1910 (англ.)
  • Hobley, C.W. Further Research into Kikuyu and Kamba Religious Beliefs and Customs/ Journal of the Royal Anthropological Institute 41, July-Dec 1911 (англ.)
  • Kabira Wanjiku Mukabi; Mutahi, Karega wa Gikuyu Oral Literature, Nairobi, Kenya: Heinemann Kenya, 1988; East African Educational Publishers, 1993 (англ.)
  • Kenyatta Jomo Facing Mount Kenya: The Traditional Life of the Gikuyu, Nairobi, Kenya: Kenway Publications, 1938 (1-е вид.), 1962, 1978 (англ.)
  • Kershaw Greet Mau Mau from Below Athens, USA: Ohio University Press, 1997 (англ.)
  • Krapf, J.L. Travels, Researches and Missionary Labours in East Africa, London, UK: Trubbner, 1860 (англ.)
  • Lambert H.E. Kikuyu Social and Political Institutions, London, UK: Oxford University press for International African Institute, 1956 (англ.)
  • Lawren William Masai and Kikuyu: An historical analysis of cultural transmission / Journal of African History, Vol. 9(4), pp. 571-83 (1968) (англ.)
  • Lonsdale John and Berman Bruce. Unhappy Valley: conflict in Kenya and Africa. (J Currey Press), 1992 (англ.)
  • Lonsdale, John, and Atieno Odhiambo, E.S. (eds.) Mau Mau and Nationhood: arms, authority and narration. (J. Currey Press), 2003 (англ.)
  • Middleton John. The central tribes of the North-Eastern Bantu (The Kikuyu…), L., 1953 (англ.)
  • Middleton John, Kershaw Greet The Kikuyu and Kamba of Kenya, London, UK: The International African Institute (Ethnographic Survey of Africa), 1965 (англ.)
  • Mugo E.N. Kikuyu People: A brief outline of their customs and traditions, Nairobi, Kenya: Kenya Literature Bureau, 1982 (англ.)
  • Muriuki Godfrey A History of the Kikuyu 1500-1900, Nairobi, Kenya: Oxford University Press, 1975 (англ.)
  • Mwangi Rose Kikuyu Folktales: their nature and value, Nairobi, Kenya: Kenya Literature Bureau, 1970, 1982 (3-є вид.) (англ.)
  • Routledge W.S. & K. With a Prehistoric People the Akikuyu of British East Africa, L., 1910 (англ.)
  • Tate H.R. Notes on the Kikuyu and Kamba tribes of British East Africa / Journal of the Royal Anthropological Institute 34, 1904 (англ.)
  • Tate H.R. Further Notes on the Kikuyu Tribe of British East Africa / Journal of the Royal Anthropological Institute 34, 1904 (англ.)
  • Wahome John Kamenyi Traditional Music and Songs for Adult Education: Gikuyu, Nairobi, Kenya: East African Literature Bureau, 1974 (англ.)