Кіневульф (король Вессексу)
| Кіневульф | |
|---|---|
| Народився |
невідомо Вессекс |
| Помер |
786 Мерантун ·загибель у битві |
| Поховання | Вінчестерський собор |
| Національність | сакси |
| Діяльність | монарх |
| Титул | король Вессексу |
| Посада | Король Вессексу[d][1] |
| Термін | 757—786 роки |
| Попередник | Сігеберт |
| Наступник | Беотрік |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Вессекська династія |
Кіневульф (давн-англ. Chuniulfus, Cyneuulf, Cynulf, Kynewulf, Kinewlf, Cenulf, Cenulfus; ? —786) — король Вессексу в 757—786 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з впливового вессекського роду. Його відношення з Вессекською династією не з'ясовано. У 756 або 757 році за підтримки Етельбальда, короля Мерсії, повстав проти короля Сігеберта, якого у 757 році було повалено. Новим королем став Кіневульф.
Новий король визнав зверхність Мерсії. Втім його залежність тривала недовго. Того ж року Етельбальда було вбито. Цим скористався Кіневульф, щоб здобути самостійність та перейти у наступ. У 758 році він захопив область, що відповідає сучасному графству Беркшир. Також став володарем монастиря Кукгем.
Протягом кінця 750-х — 760-х років здійснив декілька походів проти бриттського королівства Думнонія, що володіла Корнуоллом. Також успішно діяв проти королівства Гвікке, захопивши землі на північ від річки Евон. Водночас намагався підтримувати мирні стосунки з новим мерсійським королем Оффою. У внітрішній політиці намагався спиратися на духівництво, надавши монастирям у Сомерсеті, Дорсеті та Вілтширі землі.
Король багато уваги приділяв поліпшенню фінансового стану держави. Тому намагався триматися у мирі з іншими англосаксонськими державами. Водночас сприяв ремісництву та торгівлі. Остання здійснювалася через розширений порт Гамвік.
772 року зустрівся з Оффою, королем Мерсії, Еґбертом II, королем Кенту, щодо долі королівства Сассекс. Зрештою домовлено про перехід більшої частини цього королівство під владу Оффи.
У 776 році проти Вессексу виступив Оффа, король Мерсії. У битві при Бенсінгтоні війська Вессексу зазнали поразки. За умовами мирної угоди Кіневульф втратив Беркшир та область навколо Лондону. У 779 та 781 роках у результаті нової війни втратив землі по обидва береги річки Евон, землі Бренфорда та монастирі Кукгем і Бат. Разом з тим король зумів зберегти незалежність своєї держави.
У 786 році був учасником великого синоду в Кентербері за присутності легатів папи римського Адріана I. Того ж року проти Кіневульфа було влаштовано змову на чолі з Кінехердом (братом короля Сігеберта), який вдерся до Вессексу. У битві при Мерантуні (місце достеменно не виявлено — називаються Суррей, біля м. Вінчестер, Вілтшир) війська Вессексу здобули перемогу, проте Кіневульф та Кінехерд загинули у битві. Похований у Вінчестері. Новим королем став Беотрік.
Джерела[ред. | ред. код]
- Barbara Yorke: Wessex in the early Middle Ages (Studies in the Early History of Britain), Continuum, 1995, ISBN 978-0-718-51856-1. (англ.)
- D. P. Kirby: The Earliest English Kings, Routledge, London-New York 2000, ISBN 978-0415242110. м
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Wiley Blackwell Encyclopedia of Anglo-Saxon England: Lapidge/The Wiley Blackwell Encyclopedia of Anglo-Saxon England / M. Lapidge, J. Blair, S. Keynes et al. — 2 — Chichester: Wiley, 2014. — P. 534. — 583 p. — ISBN 978-0-470-65632-7, 978-1-118-31606-1 — doi:10.1002/9781118316061
| |||||||||||
|
