Кіно (журнал, Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіно
Логотип журналу
Країна видання Польща Польща
Тематика кінематограф
Мова українська
Головний редактор Софія Кулик
Засновник Дмитро Кренжалівський
Засновано 1930
Дата закриття 1936

«Кіно» — львівський кінематографічний часопис. Виходив у 1930—1936 роках.[1][2]

Часопис кіно-фільмової індустрії (двотижневий журнал кінематоґрафії) «Кіно» висвітлював різні сторони кіноіндустрії. Це був єдиний тогочасний україномовний часопис такого типу в Галичині, видання прагнуло подавати фахові матеріали про кіно українською мовою, конкуруючи з польськомовними часописами.

Основні дані[ред. | ред. код]

  • Видавець і редактор: Соня Куликівна — власниця кіноконцерну «Соняфільм»[3].
  • Друк: Ставропігійський інститут, Львів (1930, ч. 1—2); «Штука», Львів (1930, ч. 3 — 1933); «Альфа» (1933—1936)
  • Формат: (коливався) 27,5—29,5 × 20—21 см.
  • Наклад першого номера становив 5000 примірників
  • Обсяг коливався від 8 до 16 сторінок (крім першого номера, який мав 7 сторінок)

Перше число вийшло 15 вересня 1930 року. Виходили числа:

  • 1930 — 1—4
  • 1931 — 1—12, 13/14, 15/16, 17—24 (21—28)
  • 1932 — 1/2, 3/4, 5/6, 7/8, 9/10, 11/12 (39/40), 41—43, 44/45, 46—47 (18—19)
  • 1933 — 48/49, 50/51, 52/53, 53/54 55/56, 57/58, 59/60, 61/62, 63/64 (17/18)
  • 1934 — 65/66, 67/68, 69/70, 71/72, 73/74 (9/10)
  • 1935 — 75/76, 77/78, 79/80, 81/80 (7/8)
  • 1936 — 83/84 (1/2)

Тематика[ред. | ред. код]

Заохочувати галичан до власного кіновиробництва та розвитку кіноаматорського руху мали на меті матеріали Соні Куликівни «До нашої молоді» (1930. — Ч. 2), Анатоля Курдидика «Можливости фільмової продукції на Західних Землях» (1930. — Ч. 3), Осипа Барана «Завдання українського кінооператора» (1931. — Ч. 3) та Юліана Дороша «Пролом у молоде кіномистецтво» (1931. — Ч. 10). Автори передусім наголошували на потребі розпочинати продукування із культурфільмів, в яких би підкреслювалася самобутність українців як нації, а основними принципами молодих кіноаматорів мали стати «націоналістична конструкція», «клясово національний гарт», «всестороннє знання» (1930. — Ч. 2)[4].

Окрім новин зі світу кіно, журнал містив інформацію про театральне життя, головно Львова, в рубриці «Театр». Розвиток кінематографу спричинив зменшення відвідування театрів та зубожіння театральних акторів, про що писав Олесь Степовий — редактор відділу «Вісти з театру» — у статті «Рефлексії року». Журнал «Кіно» публікував репертуар театрів у Львові, розповідав про театральне життя радянської України, успіхи української опери за кордоном, гастролі українських театрів.

Часопис мав розділи «Радіо» та «Фото». Редактором відділу «Радіо» був дипломований радіотехнік Александер-Богдан Цибульський, який розміщував на сторінках журналу інформацію про новинки радіотехніки.

Джерела та примітки[ред. | ред. код]

  1. Українські часописи Львова 1848—1939 рр.: Історико-бібліографічне дослідження: У 3 т. — Т. 3. Кн 2. 1929—1939 рр. — Львів: Світ, 2003. — С. 161—167.
  2. Кіно // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
  3. Кіно і німці. «Контракти» № 44 (листопад 2007)
  4. Середа, Оксана. Українська «фільмова думка» у «кіновій» пресі міжвоєнної Галичини. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Львів, 2008. Вип. 1 (16). СС. 122–132.