Латинський кубок 1955

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Латинський Кубок 1955)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Латинський кубок 1955
Деталі турніру
Господар Франція
Дата 22 червня —
26 червня 1955
Кількість команд 4
Стадіони «Парк де Пренс» (Париж)
Призери
Переможець Іспанія «Реал» (Мадрид)
(1-й титул)
Фіналіст Італія «Мілан»
3-тє місце Франція «Реймс»
4-те місце Португалія «Белененсеш»
Статистика турніру
Матчів зіграно 4
Голів забито 13 (3.25 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Ектор Ріаль
Едуардо Ріканьї
Леон Гловацький
(2 м'ячі)
1953
1956

Шостий розіграш Латинського кубка, що проводився з 22 червня по 26 червня 1955 року. Цей міжнародний футбольний клубний турнір розігрувався переможцями національних чемпіонатів Іспанії, Італії, Португалії та Франції. Країною-господаркою була Франція. Переможцем вперше став іспанський «Реал» (Мадрид).

Кубок був заснований футбольними федераціями чотирьох романськомовних країн Західної Європи. Матчі кубку проводились в одній країні, по черзі в кожній з країн-учасниць. Розіграш кубка влаштовувався влітку по закінченні поточного сезону національних чемпіонатів. Змагання складалися з двох півфіналів, матчу за третє місце і фінального матчу.

Учасники[ред. | ред. код]

Країна Команда Ліга
1 Італія «Мілан» 1 місце чемпіонату Італії 1954-55
2 Іспанія «Реал» (Мадрид) 1 місце чемпіонату Іспанії 1954-55
3 Португалія «Белененсеш» 2 місце чемпіонату Португалії 1954-55[1]
4 Франція «Реймс» 1 місце чемпіонату Франції 1954-55

Півфінали[ред. | ред. код]

22.06.1955
«Реймс» Франція 3:2 (1:1, 1:1, 1:0) Італія «Мілан»
(Протокол)
«Парк де Пренс», Париж
Арбітр: Португалія Жозе Вієйра да Кошта

«Реймс»: Поль Сінібальді, Сімон Зімні, Робер Жонке, Рауль Жірадо, Арман Пенверн, Робер Сьятка, Мішель Ідальго, Леон Гловацький, Раймон Копа, Рене Бліяр, Жан Темплін, тренер: Альбер Батте.

«Мілан»: Лоренцо Буффон, Ерос Бералдо, Маріо Бергамаскі, Франко Педроні, Франческо Дзагатті, Нільс Лідгольм, Хуан-Альберто Скьяффіно, Едуардо Ріканьї, Гуннар Нордаль, Амлето Фріньяні, Йорген Соренсен, Тренер: Етторе Пурічеллі.

«Реал»: Хуан Алонсо, Рафаель Лесмес, Хоакін Оліва, Хоакін Наварро, Мігель Муньйос, Хосе Марія Саррага, Луїс Моловни, Хосе Луїс Перес-Пайя, Альфредо Ді Стефано, Ектор Ріаль, Франсіско Хенто, тренер: Хосе Вільялонга.

«Белененсеш»: Жозе Перейра, Вісенте Лукаш, Серафім даш Невіш, Карлуш Сілва, Раул Фігейреду, Франсішку Піріш, Мігел ді Паче, Тіту, Мататеу, Рікарду Періш, Жозе Дімаш, тренер: Фернанду Рієра.

За третє місце[ред. | ред. код]

25.06.1955
«Мілан» Італія 3:1 (1:0) Португалія ««Белененсеш»»
(Протокол)
Гол 81' Мататеу
«Парк де Пренс», Париж
Арбітр: Іспанія Хуан Гардезабаль Гарай

«Мілан»: Лоренцо Буффон, Ерос Бералдо, Чезаре Мальдіні, Франко Педроні, Франческо Дзагатті, Артуро Сільвестрі, Омеро Тоньйон, Едуардо Ріканьї, Гуннар Нордаль, Валентіно Валлі, Амлето Фріньяні, Альбано Вікаріотто, Тренер: Етторе Пурічеллі.

«Белененсеш»: Жозе Перейра, Вісенте Лукаш, Серафім даш Невіш, Карлуш Сілва, Раул Фігейреду, Франсишку Піріш, Мігел ді Паче, Тіту, Мататеу, Рікарду Періш, Жозе Дімаш, тренер: Фернанду Рієра.

Фінал[ред. | ред. код]

ВР 1 Іспанія Хуан Алонсо
ЗХ 2 Іспанія Хоакін Наварро
ЗХ 3 Іспанія Хоакін Оліва
ЗХ 4 Іспанія Анхель Атьєнса
ПЗ 5 Іспанія Мігель Муньйос
ПЗ 6 Іспанія Хосе Марія Саррага
НП 7 Іспанія Луїс Моловни
НП 8 Іспанія Хосе Луїс Перес-Пайя
НП 9 Аргентина Альфредо Ді Стефано
НП 10 Аргентина Ектор Ріаль
НП 11 Іспанія Франсіско Хенто
Тренер:
Іспанія Хосе Вільялонга
ВР 1 Франція Поль Сінібальді
ЗХ 2 Франція Сімон Зімні
ЗХ 3 Франція Робер Жонке
ЗХ 4 Франція Рауль Жірадо
ПЗ 5 Франція Арман Пенверн
ПЗ 6 Франція Робер Сьятка
НП 7 Франція Мішель Ідальго
НП 8 Франція Леон Гловацький
НП 9 Франція Раймон Копа
НП 10 Франція Рене Бліяр
НП 11 Франція Жан Темплін
Головний тренер:
Франція Альбер Батте

Найкращі бомбардири[ред. | ред. код]

Ектор Ріаль — один з трьох найкращих бомбардирів турніру
Місце Гравець Голи
1 Аргентина Ектор Ріаль («Реал») 3
Аргентина Едуардо Ріканьї («Мілан»)
Франція Леон Гловацький («Реймс»)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чемпіон Португалії «Бенфіка» відмовилась від участі

Джерела[ред. | ред. код]