Лейфура Валентин Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лейфура Валентин Миколайович
Народився 9 серпня 1947(1947-08-09)
Березанка, Березанського району(Миколаївської області)
Помер 21 лютого 2011(2011-02-21) (63 роки)
Миколаїв, Україна
Місце проживання Миколаїв
Країна Україна Україна
Alma mater Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
Галузь Освіта
Заклад Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
Вчене звання професор
Науковий ступінь кандидат фізико-математичних наук
Нагороди Заслужений вчитель України
Відмінник освіти України
Нагрудний знак «Петро Могила»
Нагрудний знак «Петро Могила»

Лейфура Валентин Миколайович (нар. 9 серпня 1947, с. Березанка Березанського району (Миколаївської області) — 21 лютого 2011, Миколаїв) — математик, професор, «Відмінник освіти України»(1999), заслужений учитель України.

Біографія[ред. | ред. код]

Валентин Миколайович народився 9 серпня 1947 р. у селищі Березанка Березанського району Миколаївської області в родині селян. Після закінчення 8 класів у 1963 р. вступив до київської спеціалізованої школи-інтернату фізико-математичного профілю при Київському державному університеті. У 1966—1970 рр. навчався на фізико-математичному факультеті Миколаївського державного педагогічного інституту, після закінчення якого працював вчителем математики і фізики в рідному селищі.

У 1973—1976 рр. В. М. Лейфура- аспірант кафедри вищої математики Київського педагогічного інституту за спеціальністю «Диференціальні й інтегральні рівняння». За призначенням Міністерства освіти після закінчення аспірантури, з 1976 р. почав працювати в Миколаївському державному педагогічному інституті. Захистив кандидатську дисертацію та одержав науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук. Доцент з 1983.

Читав лекції та проводив практичні заняття з нормативних курсів математичного аналізу і комплексного аналізу, диференціальних рівнянь, теорії ймовірностей та математичної статистики. Ним розроблено і впроваджено в навчальний процес спеціальні курси: «Вступ до асимптотичного аналізу», «Математичні задачі евристичного характеру», «Задачі з параметрами».

Валентин Миколайович займався науковою й науково- методичною роботою в галузі асимптотичного інтегрування диференціальних рівнянь, приділяє значну увагу організації навчально-методичної роботи та створенню методичного й дидактичного забезпечення для проведення математичних олімпіад різного рівня, розробляє програми, посібники, державні стандарти освіти з математики для навчальних закладів економічного профілю. Він має понад 90 наукових і науково-методичних публікацій, серед яких — монографії, посібники, навчальні програми. З ініціативи та за безпосередньої участі В. М. Лейфури було розроблено відповідну документацію для відкриття на факультеті спеціалізації «Математика і основи економіки».

Науково-педагогічна діяльність професора В. М. Лейфури пройшла практичну апробацію в освітніх закладах України на різних заходах Міністерства освіти України. Вагомим внеском вченого в математичну освіту України є розроблена ним «Програма з математики для ВНЗ І та ІІ рівня акредитації за економічним фахом», яка ухвалена МО України і рекомендована для використання в 1995 р. Упродовж 1993—1994 рр. він брав участь у роботі комісії МО України з підготовки положення про реалізацію ступеневої освіти: рівні баклавра, спеціаліста, магістра для фізико — математичних спеціальностей.

Член комісії МО України щодо стандартів освіти з математики.

В 1994—1995 рр. — старший науковий співробітник за держбюджетною темою МО України № 9-АН «Системи диференціальних рівнянь з точками повороту»(керівник — академік М. І. Шкіль).

В 1997—1998 рр. — керівник держбюджетної теми МО України «Державні стандарти освіти з математики для вузів І та ІІ рівня акредитації та класів загальноосвітніх шкіл економічного профілю».

У 1996—1999 рр. залучався МО України до відбіркових і тренувальних зборів з метою підготовки національної команди школярів України до участі в міжнародних математичних олімпіадах(ММО). За цей час команда України виступала досить успішно, виборовши 8 золотих, 6 срібних і 9 бронзових медалей.

Член редакційної ради українського математичного журналу для школярів і студентів «У світі математики»(український «Квант»), починаючи з дати заснування журналу у 1995 р.

У 1997 р. В. М. Лейфура запрошений як основний доповідач від України на ІІ Міжнародну конференцію по роботі з обдарованими дітьми та студентами, що проводилась у м. Варна (Болгарія). Поїздку на конференцію підтримав Міжнародний фонд «Відродження», який призначив професору В. М. Лейфурі спеціальний грант.

Член журі з математики всіх шести Соросівських олімпіад, що проводилися в Україні[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Неодноразово нагороджувався грамотами МО України, Відмінник народної освіти УРСР (1982). Отличник просвещения СССР (1991). Відмінник народної освіти України (1999). Заслужений вчитель України (2002). Лауреат звання «Городянин року» у номінації «Середня школа» (2002). Нагороджений орденом «Україна — дітям», знаком Петра Могили, відзначений Подякою Президента України (2002)[2].

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Автор книг і статей, надрукованих в центральних журналах і видавництвах, як-от: «Доповіді АН України», «Математика в школі», «У світі математики», «Освіта», «Вища школа». Остання книга «Задачі міжнародних математичних олімпіад та деякі методи їх розв'язання»(Львів, 1999) була рекомендована МО України як навчально-методичний посібник для ліцеїв, гімназій та класів шкіл з поглибленим вивченням математики.

Розробив програму з математики для шкіл економічного профілю, яку рекомендовано для впровадження МО України й надруковано в газеті «Математика»(серпень 1999).

Автор близько 90 науково-методичних праць, зокрема:

  • «Асимптотичні методи в теорії диференціальних та інтегро-диференціальних рівнянь», навчальний посібник (1985);
  • «Математичні задачі евристичного характеру» (1992);
  • «Диференціальні рівняння», навчальний посібник (2003).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лейфура Валентин Миколайович // Миколаївський державний університет. Історичний нарис (1913—2003). — К.: Златограф-дизайн, 2003. — С. 137.
  2. Лейфура Валентин Миколайович. КНИГА ПЕДАГОГІЧНОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.