Березанський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Березанський район
Berezanskyi rs.gif Berezanskyi rh.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Миколаївська область
Код КОАТУУ: 4820900000
Утворений: 1966
Населення: 23 714 (на 1.08.2013)
Площа: 1378 км²
Густота: 17.3 осіб/км²
Тел. код: +380-5153
Поштові індекси: 57400—57464
Населені пункти та ради
Районний центр: Березанка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 16
Смт: 1
Села: 45
Селища: 4
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 57400, Миколаївська обл., Березанський р-н, смт. Березанка, вул. Леніна, 33, 22-1-67
Веб-сторінка: Сторінка на сайті ОДА
Голова РДА: Корчевський Сергій Миколайович
Голова ради: Гуртовий Валентин Миколайович

Береза́нський райо́н розташований у південній частині Миколаївської області в зоні південного степу України. Районний центр — селище міського типу Березанка (4 163 ос). Територія району становить 1,38 тис. км².

Загальні відомості[ред.ред. код]

Район розташований на узбережжі Чорного моря. Територія його витягнута з півночі на південь на 50 км та із заходу на схід на 30 км. Район розташований у межах природних підзон:

  • до степу південного відноситься північна частина Березанського району;
  • до степу сухого — південна частина Березанського району.

Район межує з Одеською областю, Миколаївським, Веселинівським та Очаківським районами Миколаївської області. З півдня територія району омивається водами Чорного моря, західне узбережжя омиває Тилігульський лиман, південно-східне узбережжя омивається водами Березанського лиману.

Прибережні смуги лиманів та самого Чорного моря перетинаються короткими, але широкими та глибокими балками.

У районі 1 селище міського типу і 49 сільських населених пунктів.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат району континентальний, дуже теплий, посушливий. Середньорічна температура повітря — +9,2 С°. Тривалість безморозного періоду — 160—205 днів, вегетаційного — 215—225 днів.

Переважаючими вітрами в холодний період є північно-східні, в теплий — північно-західні, з середньорічною швидкістю 4,2-4,3 м/сек. В окремі роки, особливо ранньою весною, швидкість вітру набуває значної сили (понад 15 м/сек і більше). Інколи вітри переходять у пилові бурі, видуваючи ґрунт та пошкоджуючи сільськогосподарські культури. Число днів з сильним вітром 10-20 днів, а з пиловими бурями — 2 дні.

Сума опадів за рік — 340 мм. Найбільша кількість опадів випадає на червень, найменша — на березень. Основна частина опадів (70%) випадає в теплий період року, переважно у вигляді злив, які спричиняють полягання посівів, створення ґрунтової кірки і викликають водну ерозію ґрунтів.

Сніговий покрив нестійкий, середня висота його в період найбільшого нагромадження (лютий) досягає 3-6 см. Кількість днів зі сніговим покривом — 40-60. Промерзання ґрунту починається в перших числах грудня і становить 38-43 см. Максимальна глибина промерзання — 120—140 см, мінімальна — 10-20 см. Повне розмерзання ґрунту спостерігається у середині березня.

Відносна вологість повітря за рік дорівнює 60-70 відсотків, яка в теплий період зменшується до 40 відсотків.

Природа[ред.ред. код]

Рельєф району рівнинно-хвилястий. В геоморфологічному відношенні територія району знаходиться, в основному, на первинноакмулятивній рівнині Причорноморської низовини.

Природна рослинність на території району лишилася на схилах, днищах балок та на незначних ділянках заплав рік, що використовуються як пасовища. Трав'яний покрив на схилах дуже зріджений і не завжди уберігає від ерозії. Тут зустрічаються типчина, тонконіг бульбистий, лобода татарська, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, люцерна, житняк, костриця овеча, молочай, чебрець, полин австрійський і такі однорічники як стоколос, гусятник малий, конюшина польова, вероніка весняна, роговик український. Влітку, коли злаки вигорають, у рослинному покриві переважає різнотрав'я, представлене найбільш ксерофітними видами — гвоздикою, віниччям розлогим, польовими волошками та полином.

На днищах балок і на заплавах річок, де умови зволоження сприятливі для розвитку вологолюбивої рослинності, ростуть пирій повзучий, молочай лозовий, осока, тонконіг бульбистий, вузьколистий та інші. На засолених ґрунтах заплав ростуть солевитривалі рослини — кермек, айстра солончакова, солянка.

Заболочені ділянки заплав вкриті заростями очерету, рогози та осоки. На подових землях ростуть пирій повзучий, пирій подовий, осока, гірчак подовий, молочай лозовий, спориш, ромашка.

Природної деревної рослинності на Березанщині майже немає.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У районі на обліку перебуває одна пам'ятка архітектури, та 37 - історії.

Джерела[ред.ред. код]