Лисяча акула

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лисяча акула
Період існування: 49 млн років тому — дотепер[1]
Лисяча акула звичайна (A. vulpinus)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Ламноподібні (Lamniformes)
Родина: Лисячі акули (Alopiidae)
Bonaparte, 1838
Рід: Лисяча акула (Alopias)
Rafinesque, 1810
Типовий вид
Alopias macrourus
Rafinesque, 1810
Синоніми
* Alopecias Müller and Henle, 1837
  • Alopius Swainson, 1838
  • Vulpecula Jarocki, 1822

Лисяча акула або Морська лисиця (Alopias) — рід акул, які складають монотипічну родину Лисячі акули (Alopiidae) ряду Ламноподібні (Lamniformes).[2].

Опис[ред.ред. код]

Рід включає три види дуже своєрідних акул, головною відмітною особливістю яких служить дуже довгий хвостовий плавник. Його довжина становить близько половини загальної довжини тіла.[3]. Зуби у лисячих акул невеликі, мають одну вершину. Мигальної перетинки немає. Досягають 6 м в довжину, при максимальній вазі близько 450 кг.

Поширення[ред.ред. код]

Лисяча акула звичайна (A. vulpinus) широко поширена в усіх океанах, переважно в субтропічних районах. У теплу пору року ця акула здійснює міграції в моря помірного поясу. У Атлантичному океані, наприклад, вона доходить влітку до затоки Св. Лаврентія і до Лофотенских островів (Північна Норвегія).

Поведінка[ред.ред. код]

Це типова пелагічна акула з коричневою, сірою або чорною спиною і зі світлим черевом. Вона зустрічається як у відкритому океані, так і поблизу берегів і тримається зазвичай у поверхневих шарах води, здійснюючи іноді стрибки над поверхнею. Звичайну їжу морської лисиці складають різні зграєві риби і кальмари, яких вона пожирає у великій кількості. У шлунку одного екземпляра, завдовжки близько 4 м, було знайдено, наприклад, 27 великих скумбрій. Під час полювання ця акула використовує як основну зброю свій довгий хвіст. Наблизившись до косяка, морська лисиця починає крутитися навколо нього, вспінює воду бичеподібними ударами хвостового плавника. Поступово круги стають все менше і менше, а перелякана риба збирається у все компактнішу групу. Саме тоді акула починає жадібно заковтувати свою здобич. У такому полюванні бере участь іноді пара морських лисиць.

В деяких випадках морська лисиця діє хвостовим плавником як ціпом, застосовуючи його для оглушення своєї жертви. Такою жертвою далеко не завжди буває риба. Спостерігали, зокрема, як акула атакувала цим способом морських птахів, що сидять на поверхні води. Точний удар хвостом — і акула хапає свою не зовсім звичайну здобич.

Розмноження[ред.ред. код]

Розмноження відбувається шляхом яйцеживородження, причому плодючість цих акул дуже мала — самиця приносить всього двох — чотирьох акулят, правда дуже великих. Їх довжина може досягати 1,5 м.

Значення[ред.ред. код]

Лисячі акули не представляють небезпеки для людини. Вони мають деяке промислове значення, попадаючи іноді у прилов тунцеловних ярусів.[4]

Класифікація[ред.ред. код]

Описано три види:[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Bourdon, J. (April 2009). Fossil Genera: Alopias. The Life and Times of Long Dead Sharks. Retrieved on October 6, 2009.
  2. Rafinesque C. S. and Rafinesque Schmaltz, C. S. 1810 Caratteri di alcuni nuovi generi e nuove specie di animali e piante della sicilia, con varie osservazioni sopra i medisimi. (Part 1 involves fishes, pp. [i-iv] 3-69 [70 blank], Part 2 with slightly different title, pp. ia-iva + 71-105 [106 blank]). The Cichlids Yearbook. :
  3. Eitner, B. "Systematics of the Genus Alopias (Lamniformes: Alopiidae) with Evidence for the Existence of an Unrecognized Species". // Copeia (American Society of Ichthyologists and Herpetologists). — 1995 (3). — С. 562–571.. — doi:10.2307/1446753.
  4. Goldman, K.J., Baum, J., Cailliet, G.M., Cortés, E., Kohin, S., Macías, D., Megalofonou, P., Perez, M., Soldo, A. & Trejo, T. 2009. Alopias vulpinus. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 05 January 2013.
  5. FishBase entry on Alopiidae


Spotted eagle ray lineart.jpg Це незавершена стаття про Хрящових риб.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.