Норвегія

Королівство Норвегія Kongeriket Norge Kongeriket Noreg
Прапор Герб
Девіз: «Alt for Norge» (Все для Норвегії)
Гімн: Ja, vi elsker dette landet (Ми любимо цей край)
Положення Норвегії в Європі
Столиця (та найбільше місто)	Осло 059.933 0010.68359°56′ пн. ш. 10°41′ сх. д.59.933333° пн. ш. 10.683333° сх. д. 59.933333, 10.683333
Офіційні мови	норвезька
Державний устрій	Конституційна монархія
- Король	Гаральд V
- Прем'єр-міністр	Єнс Столтенберг
Незалежність
- скасовано союз зі Швецією	7 червня 1905
Площа
- Загалом	385 155 км² (61)
- Води (%)	7,0
Населення
- оцінка 2007 р.	4 721 600 (114)
- Густота	12/км² (202)
ВВП (ПКС)	2007 р., оцінка
- Повний	$257,4 млрд  (40)
- На душу населення	$55 600 (3)
ВВП (номінальний)	2006 р., оцінка
- Повний	$335,3 млрд  (25)
- На душу населення	$72,305.6 (2)
ІРЛП  (2007)	▲ 0.968 (високий) (2)
Валюта	Норвезька крона (NOK)
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Літній час	CEST (UTC+2)
Домен інтернету	.no
Телефонний код	+47

Норве́гія, Королі́вство Норве́гія — держава у Північній Європі, в західній частині Скандинавського півострова. Межує зі Швецією, Фінляндією та Російською Федерацією. Столиця Норвегії — Осло (605 тис. жителів в 2011р.). Найбільші міста — Берген (235 тис. осіб), Трондхейм (152 тис. осіб), Ставангер (114 тис. осіб), Крістіансанд (74 тис. осіб). Член Європейської асоціації вільної торгівлі, а також СОТ, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ООН, РЄ та інших.

Норвегія — найпівнічніша країна Європи. Слово «Норвегія» в перекладі означає «шлях на північ». 1/3 країни лежить на північ від Північного полярного кола, де сонце з травня по липень майже не заходить за горизонт. У середині зими на крайній півночі майже всю добу триває полярна ніч, а на півдні світловий день триває усього декілька годин.

Географія

Див. також: Географія Норвегії, Геологія Норвегії, Гідрогеологія Норвегії, Сейсмічність Норвегії.

Норвегія — країна на північно-заході Європи на Скандинавському півострові, найпівнічніша країна Європи. Межує на сході зі Швецією, північному сході з Фінляндією і Росією. Слово «Норвегія» в перекладі означає «шлях на північ».

Рельєф: гори і родючі долини, берегова лінія сильно порізана фіордами; лісами покрито 25% території; простягається за північне полярне коло, на півночі — льодовики; залежні території (острови) є в Арктиці й Антарктиці;

Історія

Новітня історія. Конституція Королівства Норвегія розроблена установчими зборами в місті Ейдсволле. Прийнята ними же 17 травня 1814 року. Перша і єдина конституція Норвегії надихнута ідеями Французької революції і пов'язана з проголошенням незалежності від Данії. У листопаді того ж 1814 року після короткої шведсько-норвезької війни Норвегія була вимушена на 91 рік вступити в унію зі Швецією, проте дія конституції не була припинена, шведський король лише зажадав внести до неї положення про створення унії для цього вона викорастила.

1914 — 1918 р. — в І світовій війні Норвегія дотримувала нейтралітету.

1940 — 1945 р. — у ході ІІ світової війни країна була окупована німецькими військами.

1949 р. — вступ Норвегії в НАТО, до Північної Ради в 1952, ЄС в 1972, але вийшла після референдуму. У 1988 Ґро Гарлем Брундланд був нагороджений премією Третього світу. У 1991 король Олаф V помер, його владу успадкував його син Гаральд V. У 1982 Норвегія ігнорувала заборону на китовий промисел. На референдумі 28 листопада 1994 норвежці знову відмовилися приєднатися до ЄС, однак Норвегія залишається активним членом європейских організацій (ЄЕС, Шенгенські домовленності та ін.).

Державний устрій

Норвегія — унітарна держава, заснована на принципах конституційної монархії та парламентської демократії. В країні діє конституція 1814 року з кількома пізнішими поправками і доповненнями. Король є главою держави і виконавчої влади. У 1991 році королем Норвегії став Гаральд V. Вищий законодавчий орган країни — двопалатний парламент — Стортінг.

Членство в міжнародних організаціях — СОТ, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ООН, РЄ.

Парламент

Вища законодавча влада в країні належить парламенту — Стортингу, який скаладається з 169 депутатів. Стортінг обирається раз на чотири роки шляхом загального демократичного таємного голосування за пропорційної виборчою системою. Голова Стортингу — прем'єр-міністр, котрим стає лідер партії, яка перемогла на виборах. З 2005 року пост прем'єр-міністра займає Єнс Столтенберг. Парламент ділиться на дві палати — верхню та нижню, лагтинг и одельстинг, але на практиці цей поділ став чистою формальністю та був скасований 20 лютого 2007 року, щоб припинити дію з наступного складу Стортингу після виборів 2009 року.

Представницво у парламенті

На останніх виборах, в 2009 році, місця в парламенті розподілились таким чином:

• Норвезька робітнича партія (норв. Det norske Arbeiderpartiet) (A) — 64 місця
• Партія прогресу (норв. Fremskrittspartiet) (FrP) — 41 місце
• Консервативна партія (норв. Høyre (H) — 30 місць
• Соціалістична ліва партія (норв. норв. Sosialistisk Venstrepartiet) (SV) — 11 місць
• Християнсько-демократична партія (норв. Kristelig Folkepartiet) (KrF) — 10 місць
• Партія Центру (норв. Senterpartiet) (Sp) — 11 місць
• Ліберальна партія (норв. Venstre) (V) — 2 місця

Економіка

Динаміка ВВП

Див. Економіка Норвегії, Економічні райони Норвегії.

Норвегія — високорозвинена індустріальна країна. Основні галузі економіки: нафтова і газова, харчова, кораблебудування, паперова, металургійна, хімічна, текстильна та легка промисловість, гірнича, рибна. Осн. види тр-ту — автомобільний, залізничний, морський. Мор. порти: Осло, Берґен.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 163 млрд. Темп зростання ВВП — 2%. ВВП на душу населення — $36806. Прямі закордонні інвестиції — $ 1 млрд. Імпорт (машини й устаткування, готові вироби, хімічні продукти, продовольчі товари, паливо та електроенергія) — $ 51,1 млрд (г.ч. Швеція — 15,4%; Німеччина — 12,0%; Великобританія — 9,7%; США — 7,3%; Данія — 6,9%). Експорт (енергоносії, нафта, газ, нафтопродукти, машини й устаткування, кольорові і чорні метали, хімічні товари, судна, добрива, риба і морепродукти, целюлозно-паперові товари) — $ 51 млрд (г.ч. Великобританія — 17,0%; Німеччина — 11,5%; Нідерланди — 9,1%; Швеція — 9,4%; США — 7,8%).

У рейтингу Глобального звіту з людського розвитку за 2001 рік, підготовленого Програмою розвитку ООН, серед 162-х країн світу Норвегія посідає перше місце. Щорічні Глобальні звіти з людського розвитку готуються з 1991 року. В них оприлюднюються списки країн за рівнем людського розвитку, враховуючи такі показники, як рівень медичних послуг, освіти, тривалість життя та інші. У 2001 році додався ще один — індекс технологічного розвитку (доступ до новітніх інформаційних технологій і комунікацій).

Норвезька промисловість значною мірою базується на використанні природних ресурсів. І водночас знайдеться не багато країн, які б ще більше, ніж Норвегія, залежали від зовнішньої торгівлі. Щоб і далі йти в ногу з часом, в країні проводять інтенсивні наукові дослідження перспективного плану, як у промисловості, так і в державному секторі.

Див. також: Корисні копалини Норвегії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Норвегії, Гірнича промисловість Норвегії.

Виробництво енергії

Використання енергії води створило основу для розвитку сучасної промисловості Норвегії. Нині, як і колись, електроенергія для індустріального і побутового вжитку надходить саме з цього постійно поновлюваного та екологічно чистого джерела.

У 1970-х роках біля підніжжя норвезької частини материка було відкрито родовище нафти й газу. На сьогоднішній день Норвегія — найбільший у Європі постачальник нафти і газу до країн континенту. Відкриття вуглецево-водневих покладів надало значного імпульсу подальшому розвитку промисловості країни. Розробка нафтових і газових родовищ, крім усього іншого, солідно поповнила державну казну — у формі податкових надходжень і орендної плати за землю.

Традиційні галузі промисловості

Рибальство. Ще з часів середньовіччя Норвегія славиться своїм рибним промислом. Експортується як виловлена в морі, так і вирощена в численних штучних загородах риба. Норвезький лосось з таких штучно перекритих водойм зараз дуже відомий на світовому ринку.

Близько 90% рибопродукції Норвегії експортується. Вилов риби перевищує 500 кг на кожного норвежця.

Сільське господарство

Лише 3,5 відсотка земельних площ Норвегії придатні для обробітку. І, незважаючи на це, сільське господарство країни значною мірою задовольняє потреби населення у харчах. Норвезькі сільськогосподарські продукти експортуються мало.

Основою норвезького сільського господарства є тваринництво, яке повністю покриває потреби населення країни у м'ясі, молоці і молочних продуктах. Внаслідок кліматичних особливостей виробництво зернових лише на 40% забезпечує потреби внутрішнього ринку. У той же час, значна частина овочів і фруктів, незважаючи на складні умови північної країни, вирощується норвезькими селянами.

Лісова і целюлозно-паперова промисловість. Ліс дає важливу експортну сировину у вигляді деревини, паперу, картону, целюлози, будівельного матеріалу і меблів.

Основу целюлозно-паперової промисловості становлять дешева енергія, яку отримують за рахунок використання гідроресурсів, і значні запаси сировини. Норвезькі компанії, найбільшими з яких є «Ношке Скуг», «Боррегорд», «Петерсон», виробляють різноманітні сорти целюлози, газетний, журнальний і пакувальний папір, картон, облицювальні панелі, паркет і багато іншого.

Традиційні галузі промисловості мають дуже важливе значення для трудової зайнятості людей і заселення нових районів.

Промисловість і суднобудування

Норвегія виробляє багато алюмінію, залізного кремнію і магнезію. Нафтопереробна промисловість працює на сировині, що видобувається в Північному морі. Норвегія є також одним з найбільших у світі виробників штучних добрив. Проте переважна більшість промислових підприємств — малі та середні. До важливих галузей промисловості належать: фармацевтична, електронна, обслуговуюча, рибно-меліоративна, а також суднобудування, яке існує в Норвегії споконвіку.

Суднобудування, торговельний флот і судноплавство. Норвезькі верфі спеціалізуються на будуванні високосучасних суден спеціального призначення. Крім цього, Норвегія є великим постачальником устаткування і послуг для морського флоту в усьому світі. Норвезькі судна борознили світовий океан ще з доби вікінгів. Нині Норвегія — четверта за величиною морська держава світу і має серед традиційних судноплавних держав найбільшу частку флоту під власним прапором. Частка судноплавства в експортних доходах країни традиційно становить близько 20%.

Чорна і кольорова металургія. В галузі чорної металургії Норвегія спеціалізується, в основному, на виробництві феросплавів, а в галузі кольорової металургії — на виробництві алюмінію, нікелю, міді і цинку. В число основних металургійних компаній входять «Ношк Гідро», «Елкем», «Фесіль».

Хімічна промисловість. Ця галузь має значні за масштабами країни потужності з виробництва широкої гами хімічних і нафтохімічних продуктів. Це дозволяє їй експортувати азотні добрива, вибухові речовини промислового призначення, альгінати, фарби, лаки, у виробництві яких країна займає провідні позиції не тільки в Європі, але й у світі. Найбільші компанії цієї галузі промисловості — «Ношк Гідро», «Діно Індустрієр», «Ютун». Концерн «Нікомед» спеціалізується на розробці і випуску контрастних речовин для рентгенодіагностики.

Гірничовидобувна промисловість. Її основною продукцією є руди чорних і кольорових металів, а також нерудні копалини — вапняк, кварц, нефелін, олівін.

Машинобудування. До найважливіших галузей норвезького машинобудування належать: виробництво обладнання для освоєння шельфу, суднобудування, насамперед будування риболовних траулерів, виробництво різноманітного обладнання для суден, зокрема, морської електроніки, рибопромислового обладнання.

Економічні райони

Норвегія — регіони країни

У Норвегії виділяють п'ять економічних районів: Східний (історична провінція Естланн), Південний (Серланн), Південно-Західний (Вестланн), Центральний (Треннелаг) і Північний (Нур-Норге).

Східний район — Естланн

Східний район (Естланн) — це найбільш розвинута в економічному відношенні частина Норвегії. У місті Осло представлений широкий спектр промислових галузей, у тому числі металургія, машинобудування, борошномельна, поліграфічна, а також майже вся текстильна промисловість. Осло — центр суднобудування. На долю району Осло припадає близько 1/5 всіх зайнятих у промисловості країни.

На північний схід від Осло знаходиться місто Сарпсборг, другий за величиною промисловий центр країни. У Скагерраку розташовані підприємства лісопильної і целюлозно-паперової промисловості, які працюють на основі місцевої сировини. З цією метою використовуються лісові ресурси басейну р. Гломма. На західному березі Осло-фіорду, на південний захід від Осло, розташовані міста, промисловість яких пов'язана з морем і переробкою морепродуктів. Це центр суднобудування Тенсберг і колишня база норвезького китобійного флоту Саннефіорд.

Південний район — Серланд

Південний район (Серланд) в економічному відношенні найменш розвинутий. Третина району вкрита лісами, колись тут був важливий центр торгівлі лісом. Наприкінці ХІХ ст. цю територію залишило багато населення. У наш час населення в основному зосереджене в ряді невеликих прибережних міст, які є популярними літніми курортами. Головні промислові підприємства — металургійні заводи в Крістіансунді, що випускають мідь і нікель.

Південно-Західний район — Вестланд

У Південно-Західному районі (Вестланд) сконцентрована приблизно чверть населення країни. Між Ставангером і Крістіансундом знаходяться 12 великих фіордів. Розвиток сільського господарства обмежений через гірський рельєф фіордів і скелястих островів. Хліборобство поширене в долинах річок і ділянках терас уздовж фіордів. У цих місцях в умовах морського клімату розташовані широкі пасовища, а в деяких приморських районах — плодові сади. Порти південно-західної Норвегії, зокрема Олесунд, є базами зимового промислу оселедця. По всій території району розташовані металургійні і хімічні заводи, які використовують багаті ресурси гідроенергії. Берген є головним центром обробної промисловості району. В цьому місті і сусідніх селищах знаходяться машинобудівні, борошномельні і текстильні підприємства. З 1970-х років Ставангер, Саднес і Сула є основними центрами, в яких підтримується інфраструктура видобутку нафти і газу на шельфі Північного моря, тут знаходяться нафтопереробні підприємства.

Західно-Центральний — Треннелаг

Четвертий за значенням з числа великих економічних районів Норвегії — Західно-Центральний (Треннелаг), який прилягає до Троннхеймс-фіорду, з центром у Тронхеймі. Відносно плоска поверхня і родючі ґрунти на морських глинах сприяли розвитку хліборобства, яке виявилося конкурентоспроможним з хліборобством району Осло-фіорду. Чверть території вкрита лісами. В цьому районі розробляються родовища корисних копалин, особливо мідних руд і піритів.

Північний район — Нур-Норге

Північний район (Нур-Норге) розташований більшою частиною на північ від Північного полярного кола. У ньому немає великих запасів деревини і гідроенергії, як на півночі Швеції і Фінляндії, на шельфовій зоні знаходяться найбагатші у Північній півкулі рибні ресурси. Берегова лінія має велику довжину. Рибальство, найдавніше заняття населення на півночі, і досі дуже поширене, однак все більшого значення набуває гірничовидобувна промисловість. За розвитком цієї галузі Північна Норвегія посідає провідне місце в країні. Розробляються залізорудні родовища. Видобуток залізних руд і робота на металургійному комбінаті в Му-і-Рані приваблюють у цей район переселенців з інших частин країни, однак кількість населення всього Північного району не перевищує кількості населення Осло.

Експорт та імпорт

Експорт: енергоносії, нафта, газ, нафтопродукти, машини й устаткування, кольорові і чорні метали, хімічні товари, судна, добрива, риба і морепродукти, целюлозно-паперові товари.

Основні експорт-партнери Норвегії: ЄС — 77% (Великобританія — 17%, Німеччина — 12%, Нідерланди — 10%, Швеція — 10%, Франція — 8%), США — 7% (1998 р.).

Імпорт: машини й устаткування, готові вироби, хімічні продукти, продовольчі товари, паливо та електроенергія.

Основні імпорт-партнери: ЄС — 69% (Швеція −15%, Німеччина — 14%, Великобританія — 10%, Данія — 7%), США — 7%, Японія — 4% (1998 р.).

Адміністративно-територіальний устрій

фюльке Норвегії

Норвегія поділяється на 19 фюльке (fylke — область), у тому числі місто Осло, прирівняне до фюльке, , які об'єднуються в 5 основних неофіційних регіонів:

• Нур-Норге (Північна Норвегія):
  • Фюльке Нурланн - адміністративний центр: Будьо;
  • Фюльке Тромс - адміністративний центр: Тромсьо;
  • Фюльке Фіннмарк - адміністративний центр: Вадсьо;
• Тренделаг (Центральна Норвегія):
  • Фюльке Нур-Трьонделаг - адміністративний центр: Стейнхьєр;
  • Фюльке Сьор-Трьонделаг - адміністративний центр: Тронхейм;
• Вестланн (Західна Норвегія):
  • Фюльке Мьоре-ог-Румсдал - адміністративний центр: Молде;
  • Фюльке Согн-ог-Фьюране - адміністративний центр: Лейкангер;
  • Фюльке Хордаланн - адміністративний центр: Берген;
  • Фюльке Ругаланн - адміністративний центр: Ставангер;
• Естланн (Східна Норвегія):
  • Фюльке Осло - адміністративний центр: Осло;
  • Фюльке Акерсхус - адміністративний центр: Осло;
  • Фюльке Естфолл - адміністративний центр: Мосс;
  • Фюльке Бускеруд - адміністративний центр: Драммен;
  • Фюльке Вестфолл - адміністративний центр: Тьонсберг;
  • Фюльке Телемарк - адміністративний центр: Шієн;
  • Фюльке Хедмарк - адміністративний центр: Хамар;
  • Фюльке Оппланн - адміністративний центр: Ліллехаммер;
• Сьорланн (Південна Норвегія):
  • Фюльке Ест-Агдер - адміністративний центр: Арендал;
  • Фюльке Вест-Агдер - адміністративний центр: Крістіансанн.

Кожна Фюльке поділяється на сільські (herreds-kommuner) і міські (by-kommuner) комуни. Загальне число комун Норвегії - 432.

Інші території Норвегії в число фюльке не входять і на комуни не розділяються.

1. Зовнішні території у Північному Льодовитому океані — адміністративний округ Свальбард (Svalbard — група островів у Північному Льодовитому океані). Територія — 62,4 тис. кв. км. Населення — 3,2 тис. осіб (січень 1997 р.). Адміністративний центр — Лонгьїр. Основна частина Свальбарду — архіпелаг Шпіцберген (Spetsbergen). Норвезький суверенітет над Шпіцбергеном встановлено Паризьким договором 9 лютого 1920 р. Офіційно Шпіцберген оголошено частиною норвезької території з 14 серпня 1925 р. Губернатор призначається Державною радою Норвегії терміном на 3 роки з можливим продовженням на два роки.
2. Зовнішні території в Атлантичному океані — острів Ян-Маєн, острів Буве. Управління Ян-Майєн здійснює адміністрація Нурланна. Острів Буве є залежною територією Норвегії.
3. Острів Петра I та Земля Королеви Мод в Антарктиді, територіальні претензії на які пред'являє Норвегія, вона також відносять до числа своїх залежних територій.

Демографія

Детальніше: Населення Норвегії

Населення

• 1990 — 4,214 тис.
• 1998 — 4,416 тис.
• 2001 (перепис) — 4,520,947
• 2005 (прибл.підрахунок)- 4,593,041.

Культура

Офіційна мова — норвезька. Існує дві форми норвезької мови. Старонорвезька мова «букмол», або книжкова мова, (друга назва — «ріксмол» — державна мова), її використовують 80% населення. Близько 20% користуються новонорвезькою мовою «нюношк» (друга назва — лансмол — сільська мова), яка є сумішшю окремих діалектів норвезької мови. Всі норвежці вивчають обидві форми мови. У Норвегії проживають також представники національної меншини — саамі, які використовують свою рідну мову.

Випускники шкіл щорічно влаштовують свято русів.

Релігія

Церква Норвегії (лютерани): 85.7%; п'ятидесятники: 1%; католики: 1%; інші християни (православні, баптисти, мормони, Свідки Єгови та ін.): 2.4%; мусульмани: 1.8%; інші: 8.1% (2004).

Інше

Державний прапор Норвегії — був розроблений 13 липня 1821 року і досі не змінився. Тоді на датський прапор помістили синій скандинавський хрест. Всі три кольори, використані у прапорі, символізують свободу (як на прапорах Франції, США, Британії, Нідерландів). Автором дизайну прапора Норвегії, затвердженого резолюцією норвезького парламенту в 1821 році, був парламентарій з Бергена Фредерік Мельцер.

В Акті про прапор (10.12.1898) зазначені пропорції сучасного прапора: довжина — 22 одиниці; ширина — 16 одиниць; ширина синього хреста — 2 одиниці; ширина білого обрамлення хреста — 1 одиниця; відстань від древка до середини хреста — 8 одиниць.

Герб Норвегії. Як свідчать історики, близько 1200 року у правителя Норвегії з'явився власний герб, на якому зображений золотий у червленому полі коронований лев святого Олафа. У передніх лапах лев, який повернутий на захід, затиснув бойову сокиру.

Гімн Норвегії — «Ми любимо цей край» Б'єрнстерна Б'єрнсона (1832 −1910 рр.).

Цікаві факти

• На авто-заправках є лише два види пального: бензин (один тип) та дизельне паливо.
• Вода в будинках – безкоштовна. Норвежці платять тільки за електроенергію для підігріву води.
• У державних школах зошити, ручки, олівці та інші письмові приладдя, як і підручники - безкоштовні. Шкільної форми в Норвегії немає. Батькам треба купити тільки портфель та спортивну форму для фізкультури.
• Якщо дитина навчається в приватній школі, то 80 відсотків вартості навчання оплачує держава. У школах вже з першого класу є предмети на вибір, так як діє профільна освіта.
• У Норвегії заборонена будь-яка реклама, спрямована на дітей до 11 років.

Посилання

• Офіційний український сайт про Норвегію
• Норвегія говорить біженцям: їдьте додому