Isurus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Isurus
Період існування: пізня крейданаш час
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Ряд: Ламноподібні (Lamniformes)
Родина: Оселедцеві акули (Lamnidae)
Рід: Акула-мако (Isurus)
Rafinesque, 1810
Синоніми

Isuropsis Gill, 1862
Lamiostoma Glikman, 1964
Oxyrrhina Bonaparte, 1846

Вікісховище: Isurus

Isurus — рід акул родини Оселедцеві акули. Має 12 видів, з яких 10 є вимерлими.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина представників цього роду коливається від 4 до 4,3 м. Голова довга. Морда загострена. Очі великі, без мигальної перетинки. Рот доволі великий. Кількість зубів на верхній щелепі більша, ніж на нижній. Нижні зуби стирчать з-під закритої пащі. Зуби великі, трикутної форми, гладенькі. У них 5 пар довгих зябрових щілин. Тулуб стрункий, обтічний. Луска овальної форми, з численними зубчиками. Різняться довжиною грудних плавців. Мають 2 спинних плавця, з яких передній більше за задній. Передній спинний плавець довгий, з округлим кінчиком. Розташовано позаду грудних плавців. Задній спинний плавець розташовано навпроти маленького анального плавця. Хвостовий плавець серпоподібний.

Забарвлення спини коливається від темно-синього до сірувато-чорного. Черево має білий колір.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Тримаються на глибинах від 50 до 250 м. Є пелагічними рибами. Доволі моторні та швидкі, здатні сягати швидкості у 60 км на годину. При полюванні здатні високо стрибати. Живляться костистою рибою, морськими черепахами, морськими тваринами та головоногими молюсками.

Це живородні акули. Самиця народжую до 18 акуленят завдовжки від 70 до 120 см.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкають в Атлантичному, Індійському та Тихому океанах, переважно у тропічних та помірних водах.

Види[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Compagno, L.J.V. (2002). Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date (Volume 2). Rome: Food and Agriculture Organization. pp. 115–117. ISBN 92-5-104543-7.