Лобанок Володимир Єлисейович

Лобанок Володимир Єлисейович
біл. Уладзімір Елісеевіч Лабанок
Народився	3 липня 1907(1907-07-03) село Остров, тепер Пуховицького району Мінської області, Республіка Білорусь
Помер	4 листопада 1984(1984-11-04) (77 років) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Поховання	Східне кладовище
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	білорус
Діяльність	політик
Alma mater	Q56816212? (1926), Білоруська сільськогосподарська академія (1931) і Marjina Horka Agrarian Technical Colleged (1927)
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної ради СРСР, chairman of the Homieĺ Regional Executive Committeed, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1962–1966)d, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1967–1970)d, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1971–1974)d, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1975–1979)d, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1980–1985)d і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1951–1954)d
Військове звання	полковник
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Володимир Єлисейович Лобанок (3 липня 1907(19070703), село Остров, тепер Пуховицького району Мінської області, Республіка Білорусь — 4 листопада 1984, місто Мінськ, Республіка Білорусь) — радянський білоруський державний діяч, 1-й секретар Поліського і Вітебського обласних комітетів КП Білорусі, 1-й заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР. Член ЦК КП Білорусі в 1949—1984 роках, кандидат і член Бюро ЦК КП Білорусі. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1961—1976 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2—10-го скликань. Герой Радянського Союзу (16.09.1943).

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1926 році закінчив Дукорську семирічну школу з сільськогосподарським ухилом, а у 1927 році — Мар'їногорський сільськогосподарський технікум Білоруської РСР.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1931 році закінчив Білоруську сільськогосподарську академію.

З 1931 року працював агрономом, помічником народного комісара землеробства Білоруської РСР. У 1933—1934 роках — агроном-економіст уповноваженого Народного комісаріату зернових і тваринницьких радгоспів СРСР по Білоруській ССР. У 1934—1939 роках — директор Бєлицького сільськогосподарського технікуму Вітебської області. У 1939—1941 роках — директор Смолянського сільськогосподарського технікуму Вітебської області.

З початку 1941 року — 1-й секретар Лепельського районного комітету КП(б) Білорусі.

У серпні 1941 року направлений в німецький тил для організації та керівництва підпіллям і партизанським рухом в Білоруської РСР, учасник німецько-радянської війни. У серпні 1941 року — червні 1944 року — 1-й секретар Лепельського підпільного районного комітету КП(б) Білорусі, одночасно з березня 1942 — командир 68-го партизанського загону, з серпня 1942 року — комісар Чашкинської партизанської бригади «Дубова». З липня 1943 року — командир Лепельської партизанської бригади імені Сталіна, а з грудня 1943 року — керівник оперативної групи Білоруського штабу партизанського руху по Полоцько-Лепельській партизанської зоні.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 вересня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників в тилу противника і проявлені при цьому відвагу та геройство і особливі заслуги в розвитку партизанського руху в одній з областей Білорусії полковнику Лобанку Володимиру Єлисейовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

У липні — вересні 1944 року — заступник завідувача Сільськогосподарського відділу ЦК КП(б) Білорусі.

У вересні 1944 — 1946 року — голова виконавчого комітету Полоцької обласної ради депутатів трудящих.

У 1946 — грудні 1948 року — 2-й секретар Поліського обласного комітету КП(б) Білорусі.

У грудні 1948 — 1953 року — 1-й секретар Поліського обласного комітету КП(б) Білорусі.

У 1953—1954 роках — слухач Курсів перепідготовки при ЦК КПРС.

У січні 1954 — вересні 1956 року — голова виконавчого комітету Гомельської обласної ради депутатів трудящих.

У 1956 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У вересні 1956 — квітні 1962 року — 1-й секретар Вітебського обласного комітету КП(б) Білорусі.

У квітні 1962 — квітні 1974 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР.

Одночасно у квітні 1962 — 1964 року — міністр виробництва та заготівель сільськогосподарських продуктів Білоруської РСР.

У квітні 1974 — 4 листопада 1984 року — заступник голови Президії Верховної ради Білоруської РСР.

Помер 4 листопада 1984 року. Похований Східному цвинтарі міста Мінська.

Військове звання

• полковник

Нагороди і відзнаки

• Герой Радянського Союзу (16.09.1943)
• три ордени Леніна (16.09.1943; 30.12.1948; 22.03.1966)
• орден Жовтневої Революції (27.08.1981)
• орден Червоного Прапора (16.01.1943)
• орден Суворова І ст. (15.08.1944)
• орден Вітчизняної війни І ст. (1.02.1945)
• три ордени Трудового Червоного Прапора (28.05.1957; 18.01.1958; 10.03.1976)
• орден Дружби народів (26.03.1982)
• медаль «За трудову доблесть» (25.12.1959)
• медалі

Джерела

• Лобанок Владимир Елисеевич [Архівовано 21 вересня 2012 у WebCite] (рос.)