Білоруська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Білоруська мова беларуская мова
Поширення білоруської мови
Поширена в:	Білорусь, Польща.
Регіон:	Східна Європа
Носії:	~ 8 000 000
Класифікація:	Індо-Європейська  Слов'янська   Східнослов'янська
Офіційний статус
Державна:	Білорусь
Коди мови
ISO 639-1	be
ISO 639-2	bel
SIL	RUW

Білоруська мова (біл. Беларуская мова)— слов'янська мова, якою розмовляють білоруси й деякі інші представники автохтонного населення Східної Європи. Білоруська мова належить до східної групи слов'янських мов, разом із українською й російською мовами. Поширена, основне, в Білорусі та східній Польщі Загальна кількість носіїв мови близько 8-9 млн.

Зміст 1 Класифікація 2 Два варіанти 3 Історія 4 Поширеність 4.1 Білоруська мова в Білорусі 4.2 Білоруська мова в Україні 5 Фонетика 5.1 Голосні звуки 5.2 Приголосні звуки 6 Графіка 7 Морфологія 8 Діалекти 9 Приклад 10 Див. також 11 Зовнішні посилання

[ред.] Класифікація

Білоруська мова належить до індоєвропейської мовної родини, слов'янської групи, східнослов'янської підгрупи мов. Генеалогічно найспорідненіша з сучасною білоруською мовою є українська, бо обидві ці мові походять від давньоукраїнської (давньобілоруської, давньоруської) мови.

Південні білоруські діалекти є надзвичайно схожими своєю лексикою до поліської говірки української мови, що також свідчить про спорідненість цих мов.

[ред.] Два варіанти

Зараз поширені два варіанти білоруської мови.

Офіційна орфографія (т. з. Наркомівка) була під час радянської влади наближена до російської мови, одначе саме цей варіант вивчають у школі, тому більшість людей знайома саме з ним. Останню реформу офіційного правопису було проведено 2007 року (згідно з нею, замісь Токіо и цяньшаньскі буде писатися Токіа і цяньшанскі).

Класична орфографія, що наближена до польської мови, ґрунтується на граматиці Броніслава Тарашкевича (видана в 1918 року, офіційно вживалася до 1933 року), й тому часто називається тарашкевицею. Її було кодифіковано 2005 року, одначе в документі є декілька неоднозначних рішень (наприклад, використання ў для передачі /w/ у запозиченнях, що створює винятки при використанні ў).

Класична орфографія передає асимілятивну м'якість приголосних (сьнег, пісьменнік), у той час як офіційна — тільки етимологічну (снег, але пісьменнік). Такий підхід дозволяє використовувати менше літер для запису слова, одначе робить записані слова подібними до російських.

Офіційний правопис	Класичний правопис	Значення
снег	сьнег	сніг
пісьменнік (перевіряється: письмо)	пісьменьнік	письменник

Таким чином, можна автоматично конвертувати офіційні варіанти в класичні, але зворотнє перетворення потребує використати словника.

Але різниця поміж варіантами не тільки у графіці, але й у лексиці. Часто офіційні варіанти запозичено з російської мови, а класичні — з польської чи інших західноєвропейських мов.

Офіційний правопис	Класичний правопис	Значення
працэнт	адсотак	відсоток
Германія	Нямеччына	Німеччина
Еўропа	Эўропа	Європа
сімвал (безпосредньо з грецької)	сымбаль (через латинську)	символ

Іноді називають і граматичні відмінності (наприклад, у класичному варіанті можна утворювати форми майбутнього часу «рабіцьму» замість «буду рабіць», як в українській мові).

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія білоруської мови

Старобілоруська (руська, староукраїнська мова) мова - попередниця сучасної білоруської мови, була державною мовою Великого Князівства Литовського. Старобілоруською мовою написано не лише офіційні документи, але й красне письменство.

Довгий час

Унаслідок русифікації та сталінського терору значного поширення набула трасянка — білорусько-російський суржик. У 1933 році було проведено реформа білоруського правопису. Нині часто кажуть, що це була спроба наблизити білоруську мову до російської.

[ред.] Поширеність

Білоруська мова поширена найбільше в Білорусі та інших країнах пострадянського простору, зокрема в Росії, Україні, Прибалтиці та інших країнах.

[ред.] Білоруська мова в Білорусі

Згідно з оприлюдненими даними перепису населелення 1999 року з 8.159 мільйонів білорусів у межах Республіки Білорусь назвали своєю рідною мовою білоруську 85.6% (близько 7 млн.), і 41.3% — мовою, яку вживають удома. Крім того, своєю рідною мовою визнали білоруську 67.1% з 395,7 тис. поляків, які проживають у Білорусі, 57.6% із них розмовляють удома білоруською мовою.

[ред.] Білоруська мова в Україні

Вживана в окремих селах на півночі Рівненщини.

[ред.] Фонетика

Фонетика білоруської мови частково схожа на фонетику української мови, російської та польської.

[ред.] Голосні звуки

У білоруській мові наявні, як і в українській, 6 голосних звуків, які позначають літерами:

• Аа — МФА: [a], близький до українського /а/ (МФА: [ɑ])
• Іі — /i/, як в українській мові
• Оо — МФА: [o], близький до українського /о/ (МФА: [ɔ])
• Уу — /у/, як в українській мові
• Ыы — МФА: [ɨ], близький до українського /и/ (МФА: [ɪ])
• Ээ — МФА: [e], близький до українського /е/ (МФА: [ɛ])

Голосні записуються, як правило, по фонетичному принципу.

[ред.] Приголосні звуки

• Як і в російській мові, /ц/, /ш/, /ж/ стали твердими в усіх випадках: хлопцы (хлопці), мышы (миші), нажы (ножі). (У м'яке /ц^й/ утворилося на місці м'якого /т^й/: жыццё (життя).)
• Палатизовані /т^й/ та /д^й/ перетворюються на відповідні палатизовані африкативи /ц^й/, /дз^й/: цябе (тебе)
• Після голосних, апострофа, літери ў, розділового м'якого знаку та на початку деяких слів і позначає гуки /йі/: Украіна – Укра/йі/на, вераб'і – вераб/йі/, салаўі – салаў/йі/, іней – /йі/ней.

[ред.] Графіка

Докладніше у статті: Білоруська абетка

літера	назва		Звучання в українській мові та коментарі
	білоруською	українською
Аа	А	А	А
Бб	Бэ	Бе	Б
Вв	Вэ	Ве	В
Гг	Гэ	Ге	Г
Дд	Дэ	Де	Д
Ее	Е	Є	Є
Ёё	Ё		Йо
Жж	Жэ	Же	Ж
Зз	Зэ	Зе	З
Іі	І	І	І
Йй	і нескладовае	Йот	Й
Кк	Ка	Ка	К
Лл	Эл	Ел	Л
Мм	Эм	Ем	М
Нн	Эн	Ен	Н
Оо	О	О	О
Пп	Пэ	Пе	П
Рр	Эр	Ер	Р
Сс	Эс	Ес	С
Тт	Тэ	Те	Т
Уу	У	У	У
Ўў	у нескладовае		Як В наприкінці складу, наприклад [воўк], чи ж як англійське "W"
Фф	Эф	Еф	Ф
Хх	Ха	Ха	Х
Цц	Цэ	Це	Ц
Чч	Чэ	Ча	Ч
Шш	Ша	Ша	Ш
Ыы	Ы	И	И
ь	мяккі знак	М`який знак	ь
Ээ	Э	Е	Е
Юю	Ю	Ю	Ю
Яя	Я	Я	Я

Офіційно вживано лише кирилицю. Білоруська абетка має унікальну серед слов’янських народів літеру Ў (звук [ў] є й в українській та польській мовах). Раніше іноді вживали латиницю та арабську абетку.^{[Джерело?]}

[ред.] Морфологія

Докладніше у статті: Морфологія Білоруської мови

Білоруська мова має всього, як українська, 10 частин мови: 6 самостійних, 3 службові й одну особливу - вигук.

[ред.] Діалекти

Діалекти
██ Північно-східний
██ Центральний (середній)
██ Південно-західний
██ Поліська мова. Мікромова української мови
Лінії
██ Межі білоруських говірок (1903, Карський)
██ Межа білорусько-російських говірок (1967, Захарова, Орлова)
██ Межа білорусько-українських говірок (1980, Бевзенко)

[ред.] Приклад

«Заповіт» Тараса Шевченка білоруською мовою у перекладі Янки Купали (у офіційному правописі).

Запаведзь

Як памру я, пахавайце
На Ўкрайне мілай,
Сярод стэпу на кургане,
Дзе продкаў магіла:
Каб нязмеранае поле,
Дняпро і абрывы
Было відна,— было чутна,
Як раве бурлівы!
Як пагоняць з Украіны
У сіняе мора
Кроў варожжу... Во тады я
І нівы і горы —
Ўсё пакіну й да самога
Бога палунаю
Маліцеся... А да тых пор —
Бога я не знаю!
Пахавайце ды ўставайце,
Кайданы парвіце
І варожай злой крывёю
Волю акрапіце!
І мяне ў сям'і вялікай,
Ў сям'і новай, вольнай,
Не забудзьце памянуці
Добрым ціхім словам.

[ред.] Див. також

• Західнополіська мова
• Трасянка

[ред.] Зовнішні посилання

Гляньте Категорія:Білоруська мова у Вікісловнику, вільному словнику.

• Чорноруська мова
• Ethnologue report for Belarusian
• English-Belarusian dictionaries, in Lacinka
• Білорусько-російський словничок на Вікісорс
• Metrica of GDL
• Statutes of GDL
• pravapis.org - Білоруська мова
• Основи сучасної білоруської мови
• Підручник білоруської мови (для самоосвіти)
• Про кітаби — білоруські книги арабською абеткою
• Підручник білоруської мови («клясичний правопис»)

п • о • р Слов'янські мови Східні: давньоукраїнська † • давньоновгородський діалект † • староукраїнська † • білоруська • російська • українська Західні: польська • чеська • словацька • кашубська • сілезька • Лужицькі: верхньолужицька - нижньолужицька • полабська † Південні: староцерковнослов'янська (давньоболгарська) † • церковнослов'янська • болгарська • македонська • сербохорватська: боснійська - сербська - хорватська - чорногорська • словенська Інші: праслов'янська † • змішані мови: суржик - трасянка • піджини: русенорськ † - кяхтинська † • штучні мови: словіо • язичіє † • сибірська † мертві, які розділились чи змінились.