Луцюк Микола Борисович

Луцюк Микола Борисович
Народився	28 березня 1931(1931-03-28) (93 роки) Житомир
Країна	Україна
Діяльність	науковець
Вчене звання	Доктор медичних наук
Науковий ступінь	професорДержавна премія України в галузі науки і техніки
Нагороди	Медаль «За трудову відзнаку» Медаль «За освоєння цілинних земель» Відмінник охорони здоров'я СРСР

Луцюк Микола Борисович (28 березня 1931 р., Житомир) – український учений у галузі біохімії. Доктор медичних наук (1974), професор кафедри біологічної та загальної хімії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова.

Життєпис

Народився 28 березня 1931 року у м. Житомир. Мати – вчителька, батько – викладач педагогіки та психології у різних вишах.

Закінчив школу на Рівненщині.

У 1954 р. закінчив Львівський державний медичний інститут з відзнакою.

1954–1957 рр. – працював завідувачем хірургічного відділу і головним лікарем району Північно-Казахстанської області Казахстану.

1961–1962 рр. – працював лікарем у НДІ епідеміології та мікробіології.

1962–1963 рр. – працював викладачем у Тернопільському національному медичному університеті.

1963–1974 рр. – працював у Курському державному медичному університеті (Росія) на посаді доцента кафедри біохімії (до 1970 р.), завідувача кафедри органічної хімії (до 1974 р.).

У 1962 р. захистив кандидатську дисертацію на тему "Вплив вітаміну А на морфологію щитоподібної залози і вміст в ній йоду".

У 1971 р. захистив докторську дисертацію на тему "Взаємозв'язок вітамінів С, фолієвої кислоти, В6 і В12 з імунобіологічною реактивністю організму".

Був двічі завкафедрою біологічної та загальної хімії (1974–1991 рр., 1991–2001 рр.) та професором кафедри (2001–2018 рр.) у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова.

Працював головою Вінницького обласного біохімічного товариства (1974–2001 рр., 2009–2012 рр.).

Один із засновників організації Народного Руху України.

Наукові інтереси

Цікавився високодисперсним діоксидом кремнію. Проводив наукові дослідження у галузях вітамінології та імунохімії. Був одним із розробників сорбентів "Полісорб" та "Полісорб МП".

Нагороди та відзнаки

• Медаль «За трудову відзнаку» (1957 р.);
• Медаль «За освоєння цілинних земель» (1958 р.);
• Знак "Відмінник охорони здоров'я" (1957 р.);
• Лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки (2016 р.).

Джерела

• Луцюк М. Я поставив собі за мету стати професором. Треба було – академіком чи президентом. Записала Баркалова К. // Молодий медик : газ. / ВНМУ ім. М. І. Пирогова : гол. ред. В. Роднікова. Вінниця : ВНМУ ім. М. І. Пирогова, 2016. №3. С. 6–7.
• Мороз М., Лисюк Л. Луцюк Микола Борисович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: Дзюба І., Жуковський А., Железняк М.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. URL:  https://esu.com.ua/search_articles.php?id=59479 [Архівовано 21 лютого 2022 у Wayback Machine.] (дата звернення: 20.02.2022).