Житомир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Житомир
Герб Житомира Прапор Житомира
Житомир на карті України
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Житомирська область
Район/міськрада	Житомирська міська рада
Код КОАТУУ	1810100000
Засноване	884
Магдебурзьке право	1444[1]
Агломерація	Житомирська агломерація
Статус міста	з 1884 року
Поділ міста	2 райони
Населення	274 тис. осіб (2008)
Площа	65 км²
Густота населення	4215,38 осіб/км²
Поштові індекси	10000-499
Телефонний код	+380-412
Координати	50°15′16″ пн. ш. 28°39′28″ сх. д.
Водойма	р. Тетерів, р. Кам'янка
Міста-побратими	Кутаїсі  Монтана
День міста	2-а субота вересня
Відстань
До Києва
- фізична	130 км
- залізницею	165 км
- автошляхами	131 км
Міська влада
Адреса	10014, м. Житомир, майдан Корольова, 4/2, 37-28-80
Веб-сторінка	Житомирська міська рада
Міський голова	Шелудченко Віра Тимофіївна

Жито́мир — місто в Україні, адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району.

Зміст 1 Історія 2 Адміністративний поділ Житомира 3 Населення 3.1 Єврейська громада 4 Економіка 5 Транспорт 5.1 Див. також 5.2 Трамваї у Житомирі 6 Культура 6.1 Див. також 6.2 Пам'ятки та храми 7 Ландшафт і структура міста 8 Освіта 8.1 Вищі навчальні заклади ІІІ та IV рівнів акредитації: 8.2 Деякі інші навчальні заклади: 8.3 Бібліотеки 9 Охорона здоров'я 10 Примітки 11 Література 12 Посилання

[ред.] Історія

Житомир належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а в 1918 році тут протягом кількох тижнів працював уряд Української Народної Республіки.

Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, раннього залізного віку. В межах міста розкопано також могильники VII сторіччя та залишки староруського городища Х — XIII століть.

За місцевою легендою, яку записав історик ХІХ століття, священик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року, і свою назву одержало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра — Житоми́ра, що ніби-то відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки й Тетерева. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над Кам'янкою збудували дерев'яний замок (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву).

Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик, доводив, що древнє городище — майбутній Житомир — виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста — мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї культури — жита, що культивується тут із незапам'ятних часів. Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь. Про місто говорили: «мир і жито», «мир житичів». Можливо також, що Житомир — це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.

У Житомирі, як і на всій древлянській землі в 945 році спалахнуло повстання, яке описане в Іпатіївському літописі. Незабаром, після цього древлянські землі остаточно ввійшли до складу володінь Київської Русі.

Перша літописна згадка про Житомир відноситься до 1240 року, у зв'язку з походом на захід війська Батия, після розгрому Києва. Житомир, під час монголо-татарського нашестя, було цілком розорено й зруйновано. Житомир страждав від татар ще кілька разів, до XVII століття.

У 1320 році житомирську фортецю захопив литовський князь Гедимін, таким чином звільнив з-під влади Золотої орди та приєднав його до складу Великого князівства Литовського. В наслідок цього почастішали набіги татар, і місцеве населення будувало оборонні спорудження з підземними ходами, залишки яких знаходять ще й досі.

У 1399 році золотоординський хан Єдигей розгромив військо литовського князя Витовта, захопив і розграбував Житомир. За словами літописця, «…без меры много зла сотвориша» набіг кримських татар у 1469 році. Вщент зруйнували місто орди хана Менгли-Гирея в 1482 році.

У 1444 році Житомир одержав магдебурзьке право. Місто поступово росло, будувалося, розвивалися ремесла, торгівля. Його центром і самим значним спорудженням був замок. У 40-х рр. XVI століття він був перемурований і укріплений за проектом місцевого зодчого Семена Бабинського. Його товсті стіни були оточені оборонним ровом, заповненим водою. Після Люблінської унії 1569 року Житомир потраплив під владу польських магнатів.

В 1594—1596 роках спалахнуло народне повстання під керівництвом Северіна Наливайко і Григорія Лободи, житомиряни хоробро боролися в селянсько-козацьких загонах. Визвольна війна українського народу проти польсько-шляхецького панування, яку очолив Богдан Хмельницький, викликала новий підйом народного руху. У 1648 році військо Богдана Хмельницького штурмом узяло житомирський замок, а в 1651 році на північній околиці Житомира козацькі загони Івана Богуна розбили 17-тисячну армію польського князя Четвертинського. Шляхта обрала Житомир місцем судової розправи з повстанцями. У селі Кодня, біля Житомира, було страчено біля трьох тисяч учасників повстання. На одному із курганів, де поховані загиблі, встановлений пам'ятний знак. Після цих трагічних подій з'явилося «побажання» найлютішим ворогам: «А щоб тебе свята Кодня не промайнула…»

Свято-Преображенський кафедральний собор

Михайлівська церква (1856)

Кафедральний собор св. Софії

Семінарський костел Св. Йоана з Дуклі

[ред.] Адміністративний поділ Житомира

Територія міста поділяється на два адміністративні райони:

Район	Населення	Площа
Богунський район	153,7 тис.	30 км²
Корольовський район	118,5 тис.	31 км²

[ред.] Населення

На 1 жовтня 2007 р. чисельність наявного населення м. Житомира за оцінкою становила 272,2 тис. осіб, у тому числі Богунського району — 153,7 тис. осіб, Корольовського — 118,5 тис. осіб. Упродовж січня-вересня 2007 р. чисельність населення обласного центру зменшилась на 2049 осіб. У загальному зменшенні частка природного скорочення склала 10,5 % (216 осіб), а міграційного — 89,5 % (1833 особи).

Кількість зареєстрованих народжень у січні-вересні 2007 р. збільшилась на 154 дитини (на 7,6 %) порівняно з відповідним періодом 2006 р., кількість померлих — на 55 осіб (на 2,4 %). В результаті цього природне скорочення уповільнилось на 99 осіб (на 31,4 %).

Показник народжуваності становив 10,7 особи, смертності — 11,7 особи, природного скорочення — 1 особа у розрахунку на 1000 жителів. У загальній кількості померлих у січні-вересні п.р. 57,3 % (1372 особи) померли від хвороб системи кровообігу, 15,4 % (368 осіб) — від новоутворень, 11,1 % (266 осіб) — від зовнішніх причин захворюваності та смертності, 5,5 % (132 особи) — від хвороб органів травлення, 3,2 % (76 осіб) — від хвороб органів дихання.

За 9 місяців 2007 р. померло 15 дітей віком до 1 року проти 18 у відповідному періоді минулого року. Показник дитячої смертності знизився з 9 померлих немовлят на 1000 народжених у 2006 р. до 7,2 у січні-вересні п.р.

Основними причинами смертей новонароджених були окремі стани, що виникають у перинатальному періоді, та природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії, від яких померло по 5 дітей у віці до 1 року, менінгококова інфекція (3 немовляти). У січні-вересні 2007 р. укладено на 10 шлюбів (на 0,5 %) більше порівняно з відповідним періодом 2006 р. Коефіцієнт шлюбності зріс з 9,4 %о до 9,5 %о.

Кількість зареєстрованих розлучень за цей період зменшилась на 33 випадки (на 3,7 %). Відповідно знизився і показник розлучуваності — з 4,3 %о до 4,2 %о.

Обсяг міграційного скорочення збільшився на 39,7 %, (з 1312 осіб до 1833 осіб), а його інтенсивність зросла з 6,4 %о до 9,0 %о. Це відбулося за рахунок збільшення кількості вибулих на 414 осіб при зменшенні кількості прибулих на 107 осіб.

Серед прибулих у м. Житомир 70 % становили мешканці Житомирської області, 25,7 % — жителі інших областей України, 3,7 % прибули з країн СНД 0,6 % — з інших країн. Серед вибулих осіб 24,8 % виїхали до інших регіонів країни, 1,8 % — до країн СНД, 1 % — до країн «далекого зарубіжжя», а 72,4 % виїхали з обласного центру в інші населені пункти Житомирщини. Міграційна активність по всіх потоках склала 37,6 особи на 1000 жителів.

Станом на 1.01.2008 р. населення Житомира складає 274 тис. осіб^[2]

Таблиця демографії

1798	1884	1920	1926	1939	1941	1945	1950	1979	1994	2005	2007	2008
5,4	54,800	103,000	69,500	95,000	40,100	53,000	76,000	244,000	302,800	277,900	272,200	274,000
В період з 1798 по 2008 рік (тис. чол.)

[ред.] Єврейська громада

Житомир був одним із центрів єврейського культурного життя. У 1789 році єврейське населення становило 882 особи (третина жителів міста). У 1791 році в Житомирі жив 1261 єврей. З 1804 року в місті друкувалися книги на івриті, а в 1837 році в місто була переведена зі Славути знаменита єврейська друкарня, яка з 1845 року стала одною з двох, дозволених в Російський імперії (друга - у Вільнюсі). У 1847 році в Житомирі жило близько 9500 євреїв.

У Житомирі було засновано перше в Російський імперії єврейське ремісниче училище, в якому за роки його існування навчалося до 1500 учнів. Училище було закрито урядом у 1884 році, оскільки воно давало (рос.)

«

евреям экономический перевес над христианами в Юго-Западном крае

»

Згідно з переписом 1897 року, єврейське населення становило близько 31 тис. чоловік (46% від загальної кількості населення). У 1926 році в Житомирі проживало близько 30 тис. євреїв (39%), а в 1939 році 28 733 євреїв (30,5% від загальної кількості населення).

9 липня 1941 року Житомир був окупований німецькою армією. Частина єврейського населення міста встигла евакуюватися. Ті, що залишилися, були зігнані в гетто. Невдовзі розпочалися розстріли євреїв. 19 серпня 1942 року були ліквідовані майже всі євреї Житомира. Після визволення міста від німецької окупації туди повернулися тисячі євреїв. За переписом 1959 року, в Житомирі проживало 14 800 євреїв (14% від загальної кількості населення).

[ред.] Економіка

Житомир — важливий економічний та науково-технічний центр регіону.

На підприємствах міста випускають верстати, скло, електронні прилади, хімволокно, тканини, меблі, взуття, авто деталі тощо.

[ред.] Транспорт

Житомир — великий транспортний вузол України.

Місто стоїть на здавна важливому історичному шляху з Києва на захід — Брест-Литовському. Тепер це дорога європейського значення Київ-Варшава. Через місто також проходять дороги Мінськ-Ізмаїл, а також місцеві — на Хмельницький, Сквиру.

[ред.] Див. також

• Автошлях E40
  • Автошлях М 03

Залізниці з'єднують Житомир з Києвом, Москвою, Санкт-Петербургом, Сімферополем, Львовом, Одесою, Ужгородом, Харковом.

В місті є дві автостанції, що сполучають його з багатьма містами і селами області, України та зарубіжжя.

15 мостів і транспортних розв'язок споруджено на річках міста та автомагістралях, на 30-кілометровій окружній дорозі навколо «Великого Житомира».

[ред.] Трамваї у Житомирі

Докладніше у статті: Трамваї у Житомирі

Ще 1899 року — одним із перших в Україні — в Житомирі розпочався рух трамваю. З 1962 року — тролейбусів. У часи панування думки про те, що трамвай — поганий вид транспорту, кількість трамвайних маршрутів поступово зменшилася до одного. Кількість тролейбусних маршрутів на початку 2008 року сягала 19, але, згідно з рішенням міськвикокому від 27 березня 2008 року, тролейбусні маршрути було оптимізовано і їх кількість зменшилася до 11 (включаючи версії, позначені однаковими числами, але з різними додатковими буквами). Щороку в місті трамваї та тролейбуси перевозять майже 40 мільйонів пасажирів. Довжина маршрутів електротранспорту сягає 125 кілометрів.

[ред.] Культура

Житомир — батьківщина видатних вчених, письменників, композиторів. З містом пов'язані життя і діяльність багатьох відомих діячів вітчизняної науки і культури. Тут діють:

• історико-краєзнавчий музей;
• картинна галерея;
• музей природи;
• літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка;
• меморіальний будинок-музей академіка Сергія Корольова;
• літературний музей Житомирщини;
• музей історії пожежної охорони;
• єдиний в Україні музей історії космонавтики.

Житомирський краєзнавчий музей

Обласний український музично-драматичний театр ім. І. Кочерги на Соборній площі

Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова

В місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору Косенку, Олегу Ольжичу, Михайлу Коцюбинському, Олександру Купріну та багатьом іншим видатним постатям.

Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер, серед випускників Житомирського музичного училища — Олександр Білаш, Зоя Гайдай, Ольга Микитенко, в цьому місті працював композитор Віктор Косенко.

[ред.] Див. також

Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка

[ред.] Пам'ятки та храми

• Келії єзуїтського монастиря (1724)
• Подільська церква (св. Успенська)
• Яковлевська церква (1837)
• Семінарський костел Св. Йоана з Дуклі (1842)
• Катедральний собор св. Софії (1847)
• Михайлівська церква (1856)
• Хресто-Воздвиженська церква (Музей природи)
• Свято-Преображенський кафедральний собор (1866-74)
• Водонапірна вежа (1897)

та ін.

[ред.] Ландшафт і структура міста

Майже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки Тетерів, Кам'янка Лісова, Кам'янка Польова, Ярошенка, Путятинка.

У місті багато парків, скверів. На південно-західній околиці на берегах Тетерівського водоймища знаходиться гідропарк. У місті та приміській лісопарковій зоні розташовані санаторії.

Старовинна частина Житомира розміщена на трьох скелястих пагорбах над річкою Кам'янкою — на горах Охрімовій, Замковій та Петровській. Історичний і фактичний центр Житомира географічно знаходиться в його південній частині. Центральним майданом є Соборний майдан. Найвідоміша, але невелика за довжиною, центральна вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на Хрещатик у Києві) - це вулиця Михайлівська; вона має характерну особливість - є пішохідною, тобто рух транспорту по ній заборонено, крім окремих необхідних випадків при невеликій швидкості. Основні магістральні вулиці, що з'єднують центр міста з околицями: Київська, Велика Бердичівська, Черняховського, Перемоги, Щорса. Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Смоківка, Корбутівка, Смолянка, Левків, Поруб та інші.

Окрасою міста є мости. Найцікавішим із них є Підвісний — через ріку Тетерів у парку ім. Гагаріна. Він утримується вантами, перекинутими через два 70-метрових пілони на висоті майже 40 метрів. З мосту відкривається чудовий краєвид на прибережні схили, старовинні райони міста Мальованку, Корбутівку та 37-метровий Монумент Слави.

[ред.] Освіта

У 2003 — 2004 навчальному році в 5-ти навчальних закладах 3 — 4 рівня акредитації навчалося 27597 студентів, в тому числі очною формою навчання було охоплено 15588 студентів; у 9-ти навчальних закладах 1 — 2 рівня акредитації навчалося 13300 студенти, із них за денною формою — 10379 студентів та 2921 — за заочною; у 10-ти професійно-технічних училищах здобувало освіту 4636 учнів.

У місті функціонує 25 денних загальноосвітніх шкіл, 3 гуманітарні гімназії, 3 ліцеї, міський колегіум, 6 навчально-виховних комплексів «школа — садок», 2 вечірні та 3 приватні школи, 1 приватний ліцей, 44 дошкільні заклади.

У 2003 — 2004 навчальному році було 1130 класів та 33837 учнів; у 44 дошкільних закладах виховувалося 9158 дітей.

[ред.] Вищі навчальні заклади ІІІ та IV рівнів акредитації:

Державні за формою власності:

• Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова Національного авіаційного університету ЖВІ НАУ

• Житомирський державний інститут культури і мистецтв ЖІКІМ

• Житомирський державний технологічний університет ЖДТУ

• Житомирський державний університет ім. Івана Франка ЖДУ

• Житомирський національний агроекологічний університет ЖНАУ

• Житомирський факультет Національного університету державної податкової служби України

Приватні:

• Європейський університет. Житомирська філія ЄУЖФ

• Київський інститут бізнесу і технологій. Житомирська філія КІБІТ

• Університет сучасних знань. Житомирська філія

• Житомирський економіко-гуманітарний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини «УКРАЇНА»

• Міжнародний науково-технічний університет. Житомирский навчально-консультативний центр

[ред.] Деякі інші навчальні заклади:

• Житомирський технологічний коледж
• Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка

[ред.] Бібліотеки

• Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.Ольжича
• Житомирська обласна наукова медична бібліотека (ОНМБ)
• Житомирська обласна бібліотека для юнацтва
• Житомирська обласна бібліотека для дітей

[ред.] Охорона здоров'я

Медичні заклади:

• Житомирський обласний центр охорони здоров'я матері і дитини

Медична допомога жителям надається в :

• Центральній міській лікарні № 1 на 550 ліжок, поліклініках на 1650 відвідувань в зміну;
• Центральній міській лікарні № 2 на 355 ліжок; поліклініках на 1125 відвідувань в зміну;
• Центральній дитячій міській лікарні на 190 ліжок; поліклініках на 680 відвідувань в зміну;
• Стоматологічній поліклініці № 1 на 400 відвідувань в зміну;
• Стоматологічній поліклініці № 2 на 140 відвідувань в зміну;
• Дитячій стоматологічній поліклініці на 250 відвідувань в зміну;
• Госпрозрахунковій стоматологічній поліклініці на 260 відвідувань в зміну
• Госпрозрахунковому стоматологічному підприємстві «СТОММАКС» на 176 відвідувань в зміну;
• Станції швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Кадрове забезпечення: забезпеченість штатними посадами закладів охорони здоров'я м. Житомира в показниках на 10 тис. населення становить 164 -знаходиться на рівні середнього показника по районах та містах (170). Показник забезпеченості лікарями 39,0 (середній показник серед міст 37.5); середніми медпрацівниками відповідно 68 і 69,3.

Забезпеченість ліжками на 10 тис. населення по м. Житомиру 39,8 /середній показник по містах — 45,3/ .

На даний час у місті сімейна медицина представлена 96 сімейними лікарями, які працюють: у поліклініці лікарів загальної практики (ЦМЛ № 2), у філії лікарів загальної практики з обслуговування дитячого населення поліклініки № 3 Богунського району (ЦДМЛ), у відділеннях сімейної медицини поліклінік (ЦМЛ № 1 та ЦМЛ № 2) та обласному медичному центрі.

[ред.] Примітки

[ред.] Література

• Абрамович П.Н. Минуле міста Житомира з найдавніших часів до кінця XVI ст. // Державний архів Житомирської області (ДАЖО). -Ф.3409. Оп.1 Спр. 1-4.
• Історія міст і сіл УРСР: Житомирська область. -К.:УРЕ, 1973 -726 с.
• Коваленко Л.А. Житомир:Історичний нарис. - Житомир, 1951. - 46 с.
• Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. Житомир:Підручна книга з краєзнавства. -2-е вид., випр. й доп. - Житомир:Косенко, 2007. - 464 с.
• Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира /Енциклопедія Житомира. — Кн. 1 —Житомир: Вид-во «Волинь», 2007. — 640 с.

[ред.] Посилання

Державні установи:

• zt-rada.gov.ua — сайт Житомирської міської ради
• Житомирський регіональний центр зайнятості
• Житомирська обласна дитяча лікарня
• ДП "Житомирський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації"

Бібліотеки:

• www.lib.zt.ua — Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Ольжича
• www.medbib.zt.ua — Житомирська обласна наукова медична бібліотека (ОНМБ)
• www.childlibr.org.ua — Житомирська обласна бібліотека для дітей

п • о • р Населені пункти Житомирського району
Смт:	Гуйва • Новогуйвинське • Озерне
Села:	Барашівка • Березина • Березівка • Бистрі • Богданівка • Болярка • Бондарці • Буки • Василівка • Вереси • Вертокиївка • Вершина • Вигода • Висока Піч • Вишневе • Волиця • Гадзинка • Гай • Глибочиця • Глибочок • Головенка • Городище • Грабівка • Давидівка • Двірець • Дениші • Довжик • Дубовець • Залізня • Заможне • Зарічани • Іванівка • Іванківці • Калинівка • Кам'янка • Катеринівка • Клітчин • Кодня • Корчак • Кринички • Крути • Левків • Леонівка • Лісівщина • Ліщин • Лука • Миролюбівка • Михайлівка • Млинище • Мошківка • Мусіївка • Нова Василівка • Нова Вигода • Нова Рудня • Новоселиця • Озерянка • Оліївка • Павленківка • Перлявка • Піски • Піщанка • Покостівка • Пряжів • Роздольне • Руденька • Рудківка • Рудня-Городище • Рудня-Пошта • Ружки • Садки • Світин • Сінгури • Скоморохи • Слобода-Селець • Сонячне • Соснівка • Ставецьке • Станишівка • Старошийка • Тарасівка • Тетерівка • Тригір'я • Троянів • Туровець • Улянівка • Червоний Степок • Черемошне

п • о • р   Міста і смт Житомирської області
Міста:	Андрушівка · Баранівка · Бердичів · Житомир · Коростень · Коростишів · Малин · Новоград-Волинський · Овруч · Олевськ · Радомишль
Смт:	Биківка · Біла Криниця · Брусилів · Бучмани · Вакуленчук · Великі Коровинці · Володарськ-Волинський · Головине · Городниця · Гранітне · Гришківці · Гуйва · Діброва · Довбиш · Дружба · Ємільчине · Жовтневе · Іванопіль · Іршанськ · Кам'яний Брід · Корнин · Лугини · Любар · Мар'янівка · Миропіль · Народичі · Нова Борова · Нові Білокоровичі · Новогуйвинське · Новоозерянка · Озерне · Першотравенськ · Першотравневе · Полянка · Попільня · Романів · Ружин · Червоне · Червоноармійськ · Черняхів · Чоповичі · Чуднів · Яблунець

п • о • р Житомирська область
Райони:	Андрушівський • Баранівський • Бердичівський • Брусилівський • Володарсько-Волинський • Ємільчинський • Житомирський • Коростенський • Коростишівський • Лугинський • Любарський • Малинський • Народицький • Новоград-Волинський • Овруцький • Олевський • Попільнянський • Радомишльський • Романівський • Ружинський • Червоноармійський • Черняхівський • Чуднівський
Міста обласного значення:	Бердичів • Житомир • Коростень • Малин • Новоград-Волинський