Луї Піло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Луї Піло
Особисті дані
Повне ім'я фр. Louis Pilot
Народження 11 листопада 1940(1940-11-11)
  Еш-сюр-Альзетт, Люксембург
Смерть 16 квітня 2016(2016-04-16) (75 років)
  Senningend, Нідеранвен, Люксембург (кантон), Люксембург[1]
Громадянство  Люксембург
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1957—1960
1960—1972
1972—1975
1975—1978
Люксембург «Фола»
Бельгія «Стандард»
Бельгія «Антверпен»
Бельгія «Расінг Жет»

264 (36)
125 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1959—1977 Люксембург Люксембург 49 (7)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1978—1984
1984—1985
1985—1988
1990
Люксембург Люксембург
Бельгія «Стандард»
Люксембург «Етцелла»
Люксембург «Етцелла»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Луї Піло (фр. Louis Pilot; 11 листопада 1940, Еш-сюр-Альзетт, Люксембург — 16 квітня 2016) — колишній люксембурзький футбольний півзахисник, а згодом — тренер.

Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший люксембурзький футболіст 50-річчя (1954—2003). Чотири рази визнавався найкращим люксембурзьким футболістом року (у 1966, 1970, 1971 та 1972 роках). Чотириразовий чемпіон Бельгії у складі команди «Стандард» (Льєж).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочав у клубі «Фола» з рідного Еш-сюр-Альзетт, кольори якого захищав протягом 1957—1960 років.

Молодий люксембурзький футболіст привернув увагу тренерів одного з лідерів бельгійського футболу — льєзького «Стандарда» та 1960 року приєднався до складу цього клубу. Почав потрапляти до його головної команди в сезоні 1960-61, а вже з наступного сезону став стабільно виходити на поле в основному складі команди. Провів у команді з Льєжа 12 сезонів, протягом яких був ключовою фігурою півзахисту команди та допоміг їй здобути чотири титули чемпіонів Бельгії (в 1963, 1969, 1970 та 1971), а також двічі стати володарем національного Кубка (1966 та 1967).

1972 року перейшов до іншого бельгійського клубу, «Антверпена», у складі якого в сезонах 1973-74 та 1974-75 здобував срібні медалі чемпіонату Бельгії. Останнім клубом активної кар'єри гравця став «Расінг Жет», команда, що змагалася у третьому дивізіоні бельгійської першості, і кольори якої Піло захищав з 1975 по 1978 рік.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

З 1959 року почав запрошуватися до збірної Люксембургу. У складі національної команди виступав до 1977 року. За цей час відіграв за команду в 49 матчах, відзначився 7 забитими голами[2].

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

Після завершення активної ігрової кар'єри у 1978 році відразу ж отримав пропозицію очолити національну збірну Люксембургу. Керував цією командою до 1984 року, в якому повернувся до Льєжа, очоливши місцевий «Стандард», в якому свого часу провів найкращі роки кар'єри гравця. Пропрацював у «Стандарді» менше одного сезону, лише до травня 1985 року.

Протягом 1985—1988, а згодом й у 1990 очолював команду люксембурзького клубу «Етцелла».

Досягнення та нагороди[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]