Люсьєн Ледюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Люсьєн Ледюк
Особисті дані
Народження 30 грудня 1918(1918-12-30)
  Ле-Портель, Франція
Смерть 17 липня 2004(2004-07-17) (85 років)
  Аннесі, Франція
Зріст 178 см
Громадянство  Франція
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1930-1937 Франція «Стад Портелуа»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1937–1939 Франція «Булонь» 55 (0)
1939–1940 Франція «Монпельє»  ? (?)
1941–1942 Франція «Сет»  ? (?)
1942–1943 Франція «Ексельсіор» (Рубе)  ? (?)
1943 Франція «Клермон»  ? (?)
1943–1944 Франція «Парі-Капіталь»[fr] ? (?)
1944–1945 Франція «Клермон»  ? (?)
1945–1946 Франція «Ред Стар» 30 (2)
1946–1947 Франція «Рубе-Туркуен» 35 (2)
1947–1949 Франція «Расінг» (Париж) 44 (3)
1949–1951 Італія «Венеція» 44 (2)
1951 Франція «Сент-Етьєн» 11 (0)
1951–1956 Франція «Аннесі» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1946 Франція Франція 4 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1951–1956 Франція «Аннесі»
1956–1957 Італія «Венеція»
1957–1958 Франція «Аннесі»
1958–1963 Франція «Монако»
1963–1966 Швейцарія «Серветт»
1966–1969 Алжир Алжир
1969–1970 Франція «Анже»
1970–1972 Франція «Марсель»
1972–1974 Франція «Реймс»
1974–1975 Марокко «Відад» (Касабланка)
1976 Бельгія «Стандард» (Льєж)
1977–1979 Франція «Монако»
1983–1984 Франція «Парі Сен-Жермен»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Люсьєн Ледюк (фр. Lucien Leduc, 30 грудня 1918, Ле-Портель — 17 липня 2004, Аннесі) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за«Рубе-Туркуен», з яким став чемпіоном Франції та «Расінг» (Париж), вигравши у його складі національний кубок. Також виступав за кордоном у «Венеції», ставши першим французом в італійській Серії А. Як тренер увійшов в історію «Монако», під керівництвом якого клуб спочатку здобув перший трофей, вигравши Кубок Франці у 1960 році, а наступного року вперше у своїй історії став чемпіоном Франції.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 30 грудня 1918 року в місті Ле-Портель. Вихованець футбольної школи клубу «Стад Портелуа» з рідного міста.

У дорослому футболі дебютував 1937 року виступами за команду «Булонь», в якій провів два сезони, взявши участь у 55 матчах Другого дивізіону.

1939 року з початком Другої світової війни повноцінний чемпіонат Франції припинився, натомість проводились окремі футбольні турніри в різних регіонах країни, де і грав Ледюк за такі клуби як «Монпельє», «Сет», «Ексельсіор» (Рубе), «Клермон» та «Парі-Капіталь»[fr], вигравши 1942 року із «Сетом» чемпіонат Вільної зони, частини країни, якою керував режим Віші.

Після завершення війни 1945 року став гравцем столичного «Ред Стара», з яким виступав у вищому дивізіоні відновленого чемпіонату Франції, а також дійшов до фіналу Кубка Франції, в якому незважаючи на гол Ледюка, його команда зазнала поразки від «Лілля» з рахунком 2:4[1].

1946 року Ледюк став гравцем клубу «Рубе-Туркуен», з яким виграв чемпіонат Франції 1946/47, після чого перейшов у «Расінг» (Париж), з яким став володарем Кубка Франції у 1949 році.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу італійського клубу «Венеція», до складу якого приєднався 1949 року, ставши першим французом в італійській Серії А[2]. У першому сезоні Люсьєн зіграв у 21 матчі чемпіонату і забив 1 гол, але команда посіла останнє 20 місце і понизилась у класі, втім француз залишився в команді ще на рік, зігравши 23 ігри у Серії В, втім повернути команду до еліти не зумів, вона стали лише шостою.

1951 року Ледюк повернувся до рідної країни, де спочатку відіграв шість місяців за «Сент-Етьєн», зігравши свої останні 11 ігор у вищому дивізіоні, а потім завершив ігрову кар'єру як граючий тренер у нижчоліговому «Аннесі», де перебував протягом 1951—1956 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

7 квітня 1946 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Франції в товариському матчі проти збірної Чехословаччини, який закінчився перемогою французів з рахунком 3:0[3]. Згодом протягом наступних кількох місяців зіграв ще у трьох товариській іграх за збірну, забивши гол у матчі з Австрією (3:1)[4].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Як тренер розпочав роботу у «Аннесі», де працював до 1968 року з перервою на роботу у «Венеції».

Згодом протягом 1958—1963 років очолював тренерський штаб «Монако». Під його керівництвом в сезоні 1959/60 клуб виграв Кубок Франції, здобувши перемогу в фіналі над «Сент-Етьєном» з рахунком 4:2. Це став перший трофей клубу в історії. Цей успіх був підкріплений в наступному році, коли клуб вперше в своїй історії переміг у французькому чемпіонаті, отримавши можливість взяти участь у боротьбі за Кубок чемпіонів УЄФА і таком чином дебютувати у єврокубках. Сезон 1962/63 команда розпочала з перемоги в міжнародному товариському турнірі — кубку Терези Еррери, обігравши у фіналі бразильський клуб «Васко да Гама». Того ж сезону під керівництвом Ледюка клуб вдруге переміг у чемпіонаті і завоював свій другий кубок Франції, зробивши таким чином «золотий дубль», ставши лише шостим клубом в історії французького футболу, який зумів отримати таке досягнення.

1963 року Ледюк прийняв пропозицію попрацювати у швейцарському клубі «Серветт», з яким він став віце-чемпіоном Швейцарії в 1966 році і двічі (1965 і 1966) виходив у фінал кубка, але так і не зміг виграти з клубом жоден титул, залишивши женевську команду 1966 року.

Після цього протягом 3 років Люсьєн був головним тренером збірної Алжиру, з якою кваліфікувався на Кубок африканських націй 1968 року, вигравши усі матчу відбору, що стало історичним першим виходом збірної на континентальну першість. Втім у фінальній стадії алжирці виступили невдало і не змогли вийти з групи.

Люсьєн Ледюк (ліворуч) та Маріо Дзателлі у 1971 році.

У 1969 році Ледюк повернувся до французького Дивізіону 1, де спочатку тренував «Анже», а у грудні 1970 року очолив «Марсель». Там він змінив Маріо Дзателлі, якого президент клубу Марсель Леклер несподівано перевів на посаду спортивного директора в середині вдало розпочатого сезону. Ледюк зумів продовжити вдалі виступи і привести команду до перемоги у чемпіонаті Франції 1970/71, а також дійшов до півфіналу в Кубку. У наступному сезоні 1971/72 «Марсель» продовжив показувати хороші результати і виграв чемпіонат та кубок, однак Ледюк був звільнений Леклером за два місяці до кінця сезону у березні 1972 року, коли клуб йшов на першому місці, маючи на сім очок більше, ніж найближчий переслідувач, та був замінений назад його попередником Дзателлі, який вже і здобув «золотий дубль»[5].

1970 року був запрошений керівництвом клубу «Марсель» очолити його команду, з якою пропрацював до 1972 року.

З вересня 1972 і по червень 1974 року Ледюк очолював тренерський штаб команди «Реймс», після чого працював за кордоном з марокканським «Відадом» з Касабланки та бельгійським «Стандардом» (Льєж).

На початку 1977 року Ледюк повернувся до «Монако», яке після уходу Люсьєна не лише більше жодного разу не виграло чемпіонат, але і вилетіло до другого дивізіону. Повернувшись до клубу, Ледюк зміг в першому ж сезоні 1976/77 вивести «Монако» назад до Дивізіону 1, а наступного року і виграти титул чемпіона Франції. Через рік, в 1979 році, він оголосив про завершення тренерської кар'єри, але через 4 роки знову повернувся до тренерської роботи, очоливши столичний «Парі Сен-Жермен», який привів у сезоні 1983/1984 на четверте місце у чемпіонаті Франції.

Помер 17 липня 2004 року на 86-му році життя у місті Аннесі[6].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Рубе-Туркуен»: 1946/47
«Расінг» (Париж): 1948/49

Як тренера[ред. | ред. код]

«Монако»: 1960/61, 1962/63, 1977/78
«Марсель»: 1970/71
«Монако»: 1959/60, 1962/63
«Монако»: 1961
«Марсель»: 1971

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ FFF : Coupe de France, football, résultats, calendrier, reportage, photos. fff.fr. 9 грудня 2006. Архів оригіналу за 9 грудня 2006. Процитовано 5 січня 2022.
  2. ↑ Morto Leduc, primo francese del campionato italiano. archiviostorico.corriere.it. 20 червня 2015. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 5 січня 2022.
  3. ↑ France vs Czechoslovakia, 7 April 1946. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  4. ↑ France vs Austria, 5 May 1946. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  5. ↑ L'Équipe/Ejnès, Coupe, S. 145 und 157
  6. ↑ L'Équipe/Ejnès, Coupe, S. 146

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Спорт
Нормативний контроль
в Абрук • в Ларібі • з Аттуї • з Бельбекрі • з Буден • з Беллусіф • з Буяні • з Лемуї • пз Абді • пз Джемаа • пз Кешра • пз Серіді • пз Лальмас • н Аміруш • н Беруджи • н Ашур • н Хашуф • н Халем • Тренер: Люсьєн Ледюк
Алжир

Фіруд (1963) · Хабату (1963–64) · Ібрір (1964–65) · Хабату (1965–66) · Ледюк (1966–69) · Амара (1969) · Зуба & Бен Тіфур (1969–70) · Зуба (1970–71) · Меклуфі (1971–72) · Ель-Кенз & Селлаль (1972–73) · Амара (1973) · Макрі (1974–75) · Меклуфі (1975–79) · Халеф (1979) · Халеф & Райков (1979–1980) · Райков (1980–1981) · Рогов, Мауш & Саадан (1981–82) · Халеф (1982) · Зуба (1982–84) · Халеф (1984) · Саадан (1985–86) · Рогов (1986–88) · Лемуї (1988–89) · Кермалі (1990–92) · Ігіл (1992–94) · Маджер (1994–95) · Фергані & Абделуахаб (1995–96) · Зуба (1996–97) · Мехдауї (1997–98) · Пігуля & Ігіл (1998–99) · Саадан (1999) · Шареф (1999) · Маджер (1999) · Санджак (1999–00) · Джаадауї (2000) · Джаадауї & Редулеску (2000–01) · Зуба & Кермалі (2000–01) · Маджер & Бенсхаула (2001–02) · Зуба (2002–03) · Лекенс (2003) · Саадан (2003–04) · Васеж (2004) · Фергані & Беллумі (2004–05) · Ігіл (2005–06) · Каваллі (2006–07) · Саадан (2007–10) · Беншиха (2010–11) · Халілходжич (2011–14) · Гуркюфф (2014–16) · Негіз (2016) · Раєваць (2016) · Лекенс (2016–17) · Алькарас (2017) · Маджер (2017–18) · Бельмаді (2018–)

«Відад» – Тренери

Жего (1939–1952) · Массун (1952–1960) · невідомо (1960–1962) · Массун (1962–1966) · невідомо (1966–1968) · Массун (1968–1969) · невідомо (1969–1972) · Бетташ (1972–1974) · Ледюк (1974–1975) · Бетташ (1975–1978) · невідомо (1978–1984) · Вієйра (1984) · Венсан (1985–1986) · невідомо (1987–1988) · ван дер Гарт (1988–1989) · Сеттаті (1989) · Севастьяненко (1989–1994) · Баду (1995–1996) · Юссон (1996–1997) · Севастьяненко (1997) · Молдован (1997–1998) · Баду (1998–2000) · Севастьяненко (2000–2001) · Лозано (2002) · Фульйоне (2002–2003) · Тауссі (2003) · Оларевич (2003) · Тодоров (2003) · Декастель (2004–2005) · Бонневе (2004–2005) · Роман (2005–2006) · Лозано (2007) · Вінгада (2007) · Марков (2007) · Каваї (2007–2008) · Фуллоне (2008) · Баду (2008–2010) · Дутра (2010) · Гарсітто (2010–2011) · Декастель (2011–2012) · Флоро (2012) · Баду (2012–2013) · Талеб (2013) · Тошак (2014–2016) · Десабр (2016–2017) · Аммута (2017–2018) · Бензарті (2018–2019) · Манойлович (2019–2020) · Десабр (2020) · Гаррідо (2020) · Гамонді (2020) · Бензарті (2020–2021) · Реґраґі (2021–2022) · Аммута (2022) · Нафті (2023) · Гаррідо (2023) · Ванденбрук (2023) · Рамзі (2023–)

«Монако» – Тренери

Санізло і Сентміклоші (1933–34) · Батмаль (1948–50) · Шварц (1950–52) · Гріццетті (1952–53) · Дюпал (1953–56) · Марек (1956–58) · Піроні (1958) · Ледюк (1958–63) · Куртуа (1963–65) · Піроні (1965–66) · Сінібальді (1966–69) · Піроні (1969) · Домерг (1969–70) · Люсьяно (1970–72) · Браво (1972–74) · Муро (1974–76) · Форшеріо (1976–77) · Ледюк (1977–79) · Ж. Банід (1979–83) · Мюллер (1983–86) · Ш. Ковач (1986–87) · Венгер (1987–94) · Петі (1994) · Етторі (1994–95) · Ж. Банід (1995) · Тігана (1995–99) · Пюель (1999–2001) · Дешам (2001–05) · Петі (2005) · Гвідолін (2005–06) · Белені (2006) · Л. Банід (2006–07) · Гомес (2007–09) · Лякомб (2009–11) · Л. Банід (2011) · Сімоне (2011–12) · Раньєрі (2012–14) · Жардім (2014–18) · Анрі (2018–19) · Жардім (2019) · Морено (2019–20) · Н. Ковач (2020–21) · Надов.о. (2022) · Клемент (2022–)

Фармер (1923–24) · Гібсон (1925–29) · Тангі (1929–32) · Белл (1932–33) · Дітріх (1933–35) · Айзенгоффер (1935–38) · Кохут / Гаскар (1938–39) · Айзенгоффер (1939–41) · Гаскар (1941) · Сет (1942) · Блан / Гонсалес (1942–43) · Анрік (1943–44) · Гонсалес (1944) · Вартель (1944–46) · Девакез (1946–47) · Зіліші (1947–49) · Жордан (1949–50) · Ресслер (1950–54) · Рольон (1954–56) · Робен (1956–58) · Зіліші (1958) · Морер (1958–59) · Трюпель (1959–62) · Глорія (1962) · Пенверне (1962) · Міро (1962–63) · Робен (1963–64) · Дзателлі (1964–66) · Домерг (1966–68) · Дзателлі (1968–70) · Ледюк (1971–72) · Дзателлі (1972) · Ліндер (1972–73) · Дзателлі (1973) · Боннель (1973) · Рієра (1973–74) · Звунка (1974–76) · Аррібас (1976–77) · Звунка (1977) · Маркович (1977–78) · Звунка (1978–80) · Робен (1980) · Батто (1980–81) · Грансар (1981–84) · Каузак (1984–85) · Оларевич (1985–86) · Банід (1986–88) · Жилі (1988–90) · Бекенбауер (1990–91) · Гуталс (1991) · Івич (1991) · Гуталс (1991–92) · Фернандес (1992) · Гуталс (1992–93) · Бурр'є (1993–94) · Жилі (1994) · Стамбулі / Перузович (1995) · Стамбулі (1995) · Жилі (1995–97) · Курбіс (1997–99) · Казоні (1999–2000) · Абел Брага (2000) · Емон / Галтьє (2000) · Клементе (2000–01) · Івич (2001) · Аніго (2001) · Леві / Скоблар (2001) · Вуйович (2001) · Емон (2001–02) · Перрен (2002–04) · Аніго (2004) · Емон (2004) · Труссьє (2004–05) · Фернандес (2005–06) · Емон (2006–07) · Геретс (2007–09) · Дешам (2009–12) · Боп (2011) · Аніго (2013–14) · Б'єлса (2014–15) · Пассі в. о. (2015) · Мічел (2015–16) · Пассі в. о. (2016) · Гарсія (2016–19) · Віллаш-Боаш (2019–21) · Ларже в. о. (2021) · Сампаолі (2021–22) · Тудор (2022–23) · Марселіно (2023) · Абардонадо в. о. (2023) · Гаттузо (2023–24) · Гассе (2024–)

Феліпон (1970–72) · Віко (1972–73) · Фонтен / Віко (1973–75) · Фонтен (1975–76) · Васович (1976–77) · Ларке (1977–78) · Алонсо (1978) · Васович (1978–79) · Алонсо (1979–80) · Пірош (1980–83) · Ледюк (1983–84) · Пірош (1984–85) · Кост (1985) · Ульє (1985–87) · Момбартс (1987–88) · Ульє (1988) · Івич (1988–90) · Мішель (1990–91) · Жорже (1991–94) · Фернандес / Бат (1994–96) · Рікардо (1996–98) · Жиресс (1998) · Жорже (1998–99) · Бержеро (1999–2000) · Фернандес (2000–03) · Халілходжич (2003–05) · Фурньє (2005) · Лякомб (2005–07) · Ле Гуен (2007–09) · Комбуаре (2009–11) · Анчелотті (2011–13) · Блан (2013–16) · Емері (2016–18) · Тухель (2018–20) · Почеттіно (2021–22) · Галтьє (2022–)

Баніан (1912–14) · Ван Горден (1916–19) · Лямпор/Когель (1922–24) · Гартлі (1924–30) · Грісар (1930–32) · Гартлі (1932–35) · Дюпон (1935–36) · Ріфф (1937–39) · Грісар (1939–40) · Дое (1940–42) · Вертц (1942–45) · Вару (1945–50) · Баслер (1950–52) · Грісар (1952–53) · Ріу (1953–58) · Калочаї (1958–61) · Пруфф (1961–63) · Жордан (1963–64) · Павич (1964–68) · Гаусс (1968–73) · Маркович (1973) · Булатович (1973–74) · Ван дер Гарт (1974–76) · Ледюк/Лемперер (1976) · Васеж (1976–79) · Гаппель (1979–81) · Гуталс (1981–84) · Земмелінг (1984) · Піло (1984–85) · Павич (1985–87) · Десаєр (1987) · Павич (1987–88) · Влірс (1988) · Бремс (1988–89) · Кесслер (1989–91) · Ган (1991–93) · Вандерейкен (1993–94) · Васеж (1994–96) · Дарден (1996–97) · Де Мос (1997) · Боккар (1997–98) · Перузович (1998) · Івич (1998–99) · Міяч (1999) · Тіссен (2000) · Івич (2000) · Д'Онофріо (2000–01) · Прюдомм (2001–02) · Васеж (2002) · Д'Онофріо (2002–06) · Боскамп (2006) · Прюдомм (2006–08) · Белені (2008–10) · Д'Онофріо (2010–11) · Ріга (2011–12) · Янс (2012) · Реднік (2012–13) · Лузон (2013–14) · Вукоманович (2014–15) · Ріга (2015) · Муслин (2015) · Феррера (2015–16) · Янкович (2016–17) · Жюншамв.о. (2017) · Са Пінту (2017–18) · Прюдомм (2018–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Люсьєн_Ледюк&oldid=39917871