Йоган Кройф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йоган Кройф
Johan Cruijff.jpg
Особисті дані
Повне ім'я Гендрік Йоганнес Кройф
(Hendrik Johannes Cruijff)
Дата народження 25 квітня 1947 (64 роки)
Місце народження Амстердам, Нідерланди
Зріст 180 см
Позиція
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1964—1974
1973—1978
1979
1980
1980—1981
1981
1981—1983
1983—1984
Нідерланди «Аякс»
Іспанія «Барселона»
США «Лос-Анджелес Ацтекс»
США «Вашинґтон Сенаторс»
Іспанія «Леванте»
США «Вашинґтон Сенаторс»
Нідерланди «Аякс»
Нідерланди «Фейєноорд»
239 (190)
143 (48)
27 (14)
27 (10)
10 (2)
5 (2)
36 (14)
33 (11)

* Ігри та голи за професіональні клуби
рахуються лише у національному чемпіонаті.

Національна збірна
1966—1977 Нідерланди Нідерланди 48 (33)


Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1985—1988
1988—1996
2009—
Нідерланди «Аякс»
Іспанія «Барселона»
Flag of Catalonia.svg Каталонія

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 30 липня 2010.

Йо́ган Кройф (нід. Johan Cruijff МФА: [ˈjoːɦɑn ˈkrœy̯f], повне ім'я: Гендрік Йоганнес Кройф (нід. Hendrik Johannes Cruijff); * 25 квітня 1947, Амстердам) — голландський футболіст і наставник. Відомий своїми виступами за «Аякс» (Амстердам) і «Барселону».

Трикратний володар «Золотого м'яча». Віце-чемпіон світу 1974. Найкращий футболіст «Аякса» та збірної Голландії всіх часів. Міжнародна федерація футбольної історії і статистики назвала його найкращим гравцем Європи у XX сторіччі. Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший нідерландський футболіст 50-річчя (1954—2003).

Зміст

[ред.] Життєпис

[ред.] «Аякс» Амстердам

Народився 25 квітня 1947 року в Амстердамі. Ще з дитинства захопився футболом, оскільки мама працювала технічною працівницею у відомому клубі «Аякс». Вихованець юнацької академії клубу — «Де Тукомст» (нід. «De Toekomst»).

Перша гра за основний склад «Аякса» — 24 жовтня 1964 року. Амстердамський клуб поступився «Гронінгену» 1:3, проте єдиний гол забив саме Йоган. Той сезон «Аякс» провалив, посівши 13 місце — така низька позиція залишається найгіршою у історії клубу і до сьогодні. Ще у ході чемпіонату до команди запросили нового наставника — Рінуса Міхельса. Він налагодив гру і одним з головних фігур на полі став юний Кройф. Вже наступного року «Аякс» перемагає у чемпіонаті, згодом повторивши це досягнення у 1967 і 1968 роках. У сезоні 1966/67 Кройф забиває 33 м'ячі в першості Голландії і стає найкращим бомбардиром. Потужно грала уся команда — всього вона забила 122 голи.

Великі європейські досягнення почалися для Йогана у сезоні 1968/69 — «Аякс» потрапив до фіналу Кубка чемпіонів. У півфіналі голландці здолали «Бенфіку» лише у додатковому матчі (пенальті тоді ще не використовували) — у 3 іграх з з португальцями Кройф забив 3 голи. Хоча досвідченіший «Мілан» і виграв фінал, але для нападника турнір виявися вдалим — він став найкращим бомбардиром свого клубу — 6 голів.

Рінуса Міхельса вважають засновником «тотального футболу» — концепції, згідно з якою всі футболісти перебувають у постійному русі та міняються позиціями. Кройф став символом «Аякса» і тотального футболу — навколо його фігури тренер будував гру у нападі. Голландський клуб тричі поспіль (у 1971—1973 рр.) виграє Кубок європейських чемпіонів, а Кройфа нагороджують найпрестижнішою футбольною нагородою Європи — «Золотим м'ячем» у 1971, 1973 та 1974 роках. «Аякс» стає найсильнішою командою континенту.

Блискуче відіграв Кройф сезон 1971/72 — клуб виграє чемпіонат Голландії, Кубок країни і перемагає у Кубку чемпіонів. Йоган стає найкращим бомбардиром чемпіонату Голландії з результатом 25 забитих м'ячів. У фіналі Кубка чемпіонів проти «Інтера» нападник робить дубль — перемога 2:0. Того ж року його команда виграє Міжконтинентальний кубок, вигравши двоматч з аргентинським «Індепендьєнте». Голландець був серед фаворитів на здобуття «Золотого м'яча», але його вручили чемпіонові Європи-72 німцю Францу Бекенбауеру. Протистояння Бекенбауер—Кройф (оборонець проти нападника) стає одним із знакових у європейському футболі 70-х років.

[ред.] Перехід до «Барси» і подальша кар'єра

У середині сезону 1973/74 Кройф переходить до іспанської «Барселони», яку з 1971 року тренує Рінус Міхельс. Сума трансферу б'є усі попередні рекорди — 2 000 000 доларів. Після цього переходу голландський клуб починає втрачати колишню силу.

На світовому рівні «тотальний футбол» і Кройф разом із ним досягли величезного успіху на чемпіонаті світу 1974. Збірна Голландії стала одкровенням турніру, демонструючи швидкісний і ефектний футбол, який одразу ж зробив «ораньє» одними з фаворитів. Основу збірної складали футболісти «Аякса» із невеликими вкрапленнями з інших команд. У фіналі голландці програли ФРН — 1:2.

У столиці Каталонії Кройф грав до 1979 року, коли поїхав виступати до США — у команди «Лос-Анджелес Ацтекс» і «Вашинґтон Сенаторс». У кін. 70-х — поч. 80-х років американські команди отримували чималі кошти від великих компаній і, завдяки цьому, могли запрошувати зірок європейського футболу.

У сезонах 1981/82 та 1982/83 нападник повернувся у рідний клуб «Аякс», але після суперечок із керівництвом команди Кройф перейшов до одвічного суперника «Аякса» — роттердамського «Феєнорда». Там він провів останній сезон у ранзі гравця — 1983/84.

[ред.] Тренерська робота

Першим клубом Кройфа-тренера став амстердамський «Аякс». У 1985/86 «Аякс» стає віці-чемпіоном Голландії та здобуває Кубок Голландії. Цей трофей дозволив стартувати у Кубку володарів кубків. Команда Кройфа виграла цей трофей. Перемігши у фіналі «Локомотив» (Ляйпциґ) — єдиний гол забив лідер атак Марко ван Бастен. Після цього тренера запросили очолити «Барселону».


[ред.] Титули та досягнення

[ред.] Як гравця

[ред.] Збірна Голландії

[ред.] «Аякс»

[ред.] «Барселона»

[ред.] «Фейєноорд»

  • Чемпіон Голландії: 1984
  • Кубок Голландії: 1984

[ред.] Як тренера

[ред.] «Аякс»

[ред.] «Барселона»

  • Чемпіон Іспанії: 1991, 1992, 1993 та 1994
  • Кубок Іспанії: 1990
  • Суперкубок Іспанії: 1991, 1992 і 1993
  • Кубок володарів кубків: 1989
  • Кубок європейських чемпіонів: 1992
  • Суперкубок УЄФА: 1993

[ред.] Виступи за клуби

Сезон Клуб Ігри М'ячі
1964/65 «Аякс» 10 4
1965/66 «Аякс» 19 16
1966/67 «Аякс» 30 33
1967/68 «Аякс» 33 25
1968/69 «Аякс» 29 24
1966/70 «Аякс» 33 23
1970/71 «Аякс» 25 21
1971/72 «Аякс» 32 25
1972/73 «Аякс» 26 16
1973/74 «Аякс» 2 3
1973/74 «Барселона» 32 16
1974/75 «Барселона» 30 7
1975/76 «Барселона» 29 6
1976/77 «Барселона» 30 14
1977/78 «Барселона» 28 5
1979 «Лос-Анджелес» 27 14
1980 «Вашинґтон» 27 10
1980/81 «Леванте» 10 2
1981 «Вашинґтон» 5 2
1981/82 «Аякс» 15 7
1982/83 «Аякс» 21 7
1983/84 «Вашинґтон» 33 11


[ред.] Література

  • «Великие клубы». Приложение к еженедельнику «Футбол» № 1 (12), січень 2006 р.

[ред.] Посилання

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами