Люксембурзький сад (Едельфельт)

« Люксембурзький сад, Париж»

фін. Pariisin Luxembourgin puistossa
Творець:	Альберт Едельфельт (1854 - 1905)
Час створення:	1887
Розміри:	141,5 × 186 см
Висота:	141,50 см
Ширина:	186,50 см
Матеріал:	полотно, олійні фарби
Жанр:	побутовий жанр
Зберігається:	Гельсінки, Фінляндія
Музей:	Національна бібліотека
« Люксембурзький сад, Париж» у Вікісховищі

Передісторія створення

Художник мешкав у Парижі близько десяти років. Як і більшість іноземних митців, він пильно вивчав твори художників-попередників і художників-сучасників. У Парижі серед художніх тем другої половини 19 стоіття став Люксембурзький сад, відданий під прогулянки дам і жінок з буржуазних родин, з дітьми та без них.

Едельфельт також був серед тих, хто відвідував Люксембурзький сад. Тому не дивно, що він робив там замальовки, по котрі відомо з його листування, де він розповідав про народження задуму картини і його втілення. До того ж змальовки в публічному саду нічого не коштували, адже за позування у майстерні треба було платити моделям.

Вона стала відбитком тих настроїв західноєвропейських художників, що вважали тогочасний Париж центром сучасного мистецтва і власної причетності до його художніх процесів і знахідок. Тим не менше, Едельфельт не часто звертався до сценок паризького життя. Помітно більше його цікавило людське обличчя і він виробився у художника побутових сцен з фінського життя та у відомого буржуазного портретиста.

Портрети роботи Альберта Едельфельта

• 
  Альберт Едельфельт. «П'єтро та Маріо Кронін»
• 
  Альберт Едельфельт. «Портрет Луї Пастера», французького науковця і мікробіолога, Музей д'Орсе
• 
  Альберт Едельфельт. «Французький художник Даньян-Бувре»
• 
  Альберт Едельфельт. «Тереза Шифнер»
• 
  Альберт Едельфельт. «Мадам Вісгербер де Страгович»

Опис твору

Альберт Едельфельт. «Не тільки гра на піаніно», 1884 р. Художній музей, Гетеборг, Швеція

В картині « Люксембурзький сад, Париж» добре вибудована композиція. Люди зосереджені у певних групах і перебувають у спокійному стані.

У групі ліворуч на першому плані дебела бонна заплітає косинку малій дівчинці з багатої буржуазної родини. Приналежність до багатої буржуазної родини тоді позначав певний одяг бонни, певний стрій: роба з фартухом до землі, а на голові великий берет із довгими стрічками. В картині Едельфельта присутні декілька жінок у відповідному строї, хоча вони різняться кольорами. Ці сукні бонн контрастують із паризькою модою багатих буржуазних дам, одна з котрих розташована за бонною у темній сукні. На відміну від закутих у буржуазну добропорядність жінок своєю щирістю відрізняються діти, а їх замальовки у картині належать до кращих фрагментів створеного полотна. Людські групи і діти ручно розташувались на насипному ґрунті садових стежок. Усю композицію вінчають точно відображені прикмети саду — часта парадного фасаду королівського колись палацу, старі дерева і дві вежі церкви, розташованої неподалік.

В цілому картина присвячена необтяжливому перебуванню буржуазної публіки літньою порою у саду. В картині — відбиток мінливості і побутовості, що наближає твір до малозначущості картин французьких імпресіоністів, відсутності значимих подій при тонко розробленій колористичній гаммі твору.

Едельфельт був здатний помітити щирі і міцні людські почуття. І доводив це у інших власних картинах. Серед них — два профілі близьких батька і сина («П'єтро та Маріо Кронін») та зігріта теплим почуттям картина «Не тільки гра на піаніно».

Див. також

• Академізм
• Реалізм
• Імпресіонізм
• Історичний живопис
• Побутовий жанр
• Парадний портрет
• Втікачі зі спаленого села

Джерела

• Евсеев В. Я. Крестьянское восстание «Дубинная война» и финское народное творчество. // Скандинавский сборник, в. 3, Таллин, 1958.
• Дубинная война // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
• Мейнандер Х. История Финляндии = Henrik Meinander. Finlands historia. Linjer, strukturer, vändpunkter / Пер. со швед. З. Линден. — М.: Издательство «Весь Мир», 2008. — 248 с. — (Национальная история). — 3000 экз. — ISBN 978-5-7777-0429-0. — УДК 94(480)