Лід-дев'ять

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лід-дев'ять — вигаданий матеріал, описаний письменником — фантастом Куртом Воннегутом у романі «Колиска для кішки» — поліморфна модифікація води, більш стійка, ніж звичайний лід[1] (що тане при температурі 0 градусів Цельсія).

Характеристики[ред. | ред. код]

Тане при температурі 114,4 °F (~45,8 °C), а при контакті з більш холодною рідкою водою поводиться як центр кристалізації для дотичної з ним води, яка швидко твердне і теж перетворюється на лід-дев'ять. Таким чином, потрапивши до будь-якого водоймища, яке так чи інакше сполучається з Світовим океаном (за допомогою струмків, боліт, річок, підземних джерел та іншого) лід-дев'ять міг викликати кристалізацію більшої частини води на Землі і згодом — життя на планеті.

У книзі[ред. | ред. код]

Внаслідок нещасного випадку лід-дев'ять таки потрапляє до світового океану, і той перетворюється на лід-дев'ять.

Історія[ред. | ред. код]

Воннегут придумав цю речовину під час роботи в General Electric.

Коли він писав цей роман, було відомо всього вісім кристалічних модифікацій льоду. Зараз встановлено існування 18 модифікацій льоду, включаючи справжній лід IX, який має інші властивості, ніж у романі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ice-Nine, Russian Style / Stephen Jay Gould // New York Times. — 1981. — 30 August.

Література[ред. | ред. код]

  • McGinnis, Wayne D. The source and implications of the ice-nine in Kurt Vonnegut's 'Cat's Cradle' // American Notes & Queries. — 1974. — Vol. 13, no. 3 (November). — P. 40.

Посилання[ред. | ред. код]