Лід
Лід, крига (рос. лёд, англ. ice, нім. Eis n) — вода в твердому стані густиною 0,8 г/см³.
Зміст |
Основні характеристики [ред.]
Відомо 10 кристалічних модифікацій льоду й аморфний лід. У природі лід представлений головним чином одним кристалічним різновидом із густиною 931 кг/м³. Під дією власної ваги лід здобуває пластичні властивості й плинність.
Лід зустрічається в природі у вигляді власне льоду (материкового, плаваючого, підземного), а також у вигляді снігу, інею тощо.
Природний лід звичайно значно чистіший, ніж вода, тому що розчинність речовин у льоду вкрай погана. Лід може містити механічні домішки — тверді частки, крапельки концентрованих розчинів, бульбашки газу. Наявністю кристаликів солі й крапельок розсолу пояснюється солонуватість морського льоду.
Загальні запаси льоду на Землі становлять близько 30 млн. км³. Є дані про наявність льоду на планетах Сонячної системи й у кометах. Основні запаси льоду на Землі зосереджені в полярних країнах (головним чином в Антарктиді, де товщина льодового покрову досягає 4 км).
Штучний лід отримують охолодженням, що відбувається при розчиненні деяких солей у воді або кислотах або охолодженням при випарі рідин у розрідженому просторі.
Лід — це оксид водню хімічної будови Н2О. Містить (%): Н — 11,2; О — 88,8. Відомо 10 кристалічних модифікацій льоду і аморфний лід. Сингонія гексагональна. Вид дигексагонально-пірамідальний. Штучно одержано ще три модифікації льоду: лід-II; лід-III і лід-IV. Густина — 0,9175. Твердість — 1,5 (при +4 °С), 4,0 (– 44 °С) і 6,5 (–78,5 °С). Звичайно утворює агрегатні скупчення дрібнокристалічних зерен. Відомі також кристалічні утворення, які виникають при сублімаціях. Вони мають вигляд скелетних форм і фігур росту (дендрити), а також променистих агрегатів. Безбарвний, прозорий, у значних скупченнях синюватий. Блиск скляний. Крихкий. Утворюється лід у кріосфері при зниженні температури нижче 0 °С (льодовики, підземний лід тощо). При температурі 0 °С плавиться, перетворюючись у воду. Дослідженням льоду займається кріологія. Найбільш вивченим є лід 1-ї модифікації — єдиної модифікації, виявленої в природі. Лід — одне з найпоширеніших твердих тіл на земній поверхні (близько 30 млн. км3). У природі є багато видів льоду різного віку. Тривалість існування одних видів визначається годинами, вік інших — сотні тисяч років.
| Властивість | Значення | Примітка |
| Теплоємність, кал/(г··°C) | 0,51 (0 °C) | Сильно зменшується зі зниженням температури |
| Теплота танення, кал/г | 79,69 | |
| Теплота паротворення, кал/г | 677 | |
| Коефіцієнт термічного розширення, 1/°C | 9,1·10-5 (0 °C) | |
| Теплопровідність, кал/(див сек··°C) | 4,99·10-3 | |
| Показник заломлення для звичайного променя | 1,309 (-3 °C) | |
| Показник заломлення для незвичайного променя | 1,3104 (-3 °C) | |
| Питома електрична провідність, ом-1·см-1 | 10-9(0 °C) | Гадана енергія активації 11ккал/моль |
| Поверхнева електропровідність, ом-1 | 10-10 (-11 °C) | Гадана енергія активації 32ккал/моль |
| Модуль Юнга, дин/см | 9·1010 (-5 °C) | Поликристалічний лід |
| Опір, Мн/м² роздавлюванню розриву зрізу |
2,5 1,11 0,57 |
Полікристалічний лід Полікристалічний лід Полікристалічний лід |
| Середня ефективна в'язкість, пз | 1014 | Полікристалічний лід |
| Показник ступеня статечного закону плину | 3 | |
| Енергія активації при деформуванні й механічній релаксації, ккал/моль | 11,44-21,3 | Лінійно росте на 0,0361 ккал/(моль·°C) від 0 до 273,16 К |
Лід як гірська порода [ред.]
Лід – низькотемпературна мономінеральна гірська порода, найлегший мінерал. В умовах Землі він перебуває в стані, близькому до фазового переходу його у воду. Тому лід зустрічається тільки у верхніх шарах літосфери і гідросфери. Лід вельми стійкий відносно чужорідних домішок, не вступає з ними в хімічні взаємодії і не утворює твердих розчинів та зростків з кристалами інших речовин. Фізико-генетичні і петрографо-генетичні основи формування крижаних порід дозволяють поділити їх на конжеляційні, сеґреґаційні осадові і метаморфічні.
- К о н ж е л я ц і й н и й лід утворюється внаслідок замерзання вільної води. Це крижане покривало морських і прісних водойм, лід швидко рухомих вод, внутрішньоводний або донний, крижане покривало відносно спокійних вод, крижані утворення у вигляді ефузивних порід, полію, натічних утворень, лід-цемент в мерзлих дисперсних гірських породах, тріщинний і поровий в гірських породах з жорсткими зв'язками, крижані ядра ін'єкційних горбів здимання, сталактитів і сталагмітів, вторинно-жильний лід в дисперсних мерзлих гірських породах, крижані шліри та інтрузивні пласти в мерзлих відкладах.
- С е ґ р е ґ а ц і й н и й лід утворюється в промерзлих пилувато-глинистих гірських порід у процесі міграції зв'язаної води під впливом градієнтів температури і вологи. Він утворює шліри (прошарки, лінзи і включення, інші форми), які зумовлюють кріогенну текстуру дисперсних гірських порід, і мономінеральні пластові поклади (потужністю до декількох метрів), ядра міграційних горбів здимання.
- Розрізнюють п'ять видів о с а д о в о г о льду: пухнастий сніг, хуртовинний сніг, дрібнозернистий сніг, зернистий сніг і сніг-пливун.
- М е т а м о р ф і ч н и й лід формується в процесі зміни внутрішньої енергії або під впливом тиску і температури. До нього належить: фірн, первинний осадовий метаморфічний, динамометаморфічний (виникає під впливом високого різновекторного або орієнтованого тиску) і термометаморфічний лід (формується під впливом теплових процесів, що виникають у крижаній породі). За місцем розташування розрізняють поверхневий і підземний лід. Останній впливає на властивості мерзлих порід.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Лід у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Лід |
- The phase diagram of water-steam-ice: WebCalculation
- The phase diagram of water, including the ice variants
- Webmineral listing for Ice
- MinDat.org listing and location data for Ice
- The physics of ice
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
