Лід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Льодовик «Періто Морено», Аргентина
Сніжинки

Лід, крига (рос. лёд, англ. ice, нім. Eis n) — вода в твердому стані густиною 0,8 г/см³.

Зміст

[ред.] Основні характеристики

Відомо 10 кристалічних модифікацій льоду й аморфний лід. У природі лід представлений, головним чином, одним кристалічним різновидом із густиною 931 кг/м³. Під дією власної ваги лід здобуває пластичні властивості й плинність.

Лід зустрічається в природі у вигляді власне льоду (материкового, плаваючого, підземного), а також у вигляді снігу, інею й т.д.

Природний лід звичайно значно чистіший, ніж вода, тому що розчинність речовин у льоді вкрай погана. Лід може містити механічні домішки — тверді частки, крапельки концентрованих розчинів, бульбашки газу. Наявністю кристаликів солі й крапельок розсолу пояснюється солонуватість морського льоду.

Загальні запаси льоду на Землі близько 30 млн. км³. Є дані про наявність льоду на планетах Сонячної системи й у кометах. Основні запаси льоду на Землі зосереджені в полярних країнах (головним чином, в Антарктиді, де товщина льодового покрову досягає 4 км).

Штучний лід отримують охолодженням, що відбувається при розчиненні деяких солей у воді або кислотах або охолодженням при випарі рідин у розрідженому просторі.

Лід — це оксид водню координаційної будови, Н2О. Містить (%): Н — 11,2; О — 88,8. Відомо 10 кристалічних модифікацій льоду і аморфний лід. Сингонія гексагональна. Вид дигексагонально-пірамідальний. Штучно одержано ще три модифікації льоду: лід-II; лід-III і лід-IV. Густина — 0,9175. Твердість — 1,5 (при +4 °С), 4,0 (– 44 °С) і 6,5 (–78,5 °С). Звичайно утворює агрегатні скупчення дрібнокристалічних зерен. Відомі також кристалічні утворення, які виникають при сублімаціях. Вони мають вигляд скелетних форм і фігур росту (дендрити), а також променистих агрегатів. Безбарвний, прозорий, у значних скупченнях синюватий. Блиск скляний. Крихкий. Утворюється лід у кріосфері при зниженні температури нижче 0 °С (льодовики, підземний лід, тощо). При температурі 0 °С плавиться, перетворюючись у воду. Досліджує лід кріологія. Найбільш вивченим є лід 1-ї модифікації — єдиної модифікації, виявленої в природі. Лід — одне з найпоширеніших твердих тіл на земній поверхні (близько 30 млн. км3). У природі є багато видів льоду різного віку. Тривалість існування одних видів визначається годинами, вік інших — сотнями тисяч років.

Властивість Значення Примітка
Теплоємність, кал/(г··°C) 0,51 (0°C) Сильно зменшується зі зниженням температури
Теплота танення, кал/г 79,69  
Теплота паротворення, кал/г 677  
Коефіцієнт термічного розширення, 1/°C 9,1·10-5 (0°C)  
Теплопровідність, кал/(див сек··°C) 4,99·10-3  
Показник заломлення для звичайного променя 1,309 (-3°C)  
Показник заломлення для незвичайного променя 1,3104 (-3°C)  
Питома електрична провідність, ом-1·см-1 10-9(0°C) Гадана енергія активації 11ккал/моль
Поверхнева електропровідність, ом-1 10-10 (-11°C) Гадана енергія активації 32ккал/моль
Модуль Юнга, дин/см 9·1010 (-5°C) Поликристаліч. лід
Опір, Мн/м²
роздавлюванню
розриву
зрізу
 
2,5
1,11
0,57
 
Полікристалічний лід
Полікристалічний лід
Полікристалічний лід
Середня ефективна в'язкість, пз 1014 Полікристалічний лід
Показник ступеня статечного закону плину 3  
Енергія активації при деформуванні й механічній релаксації, ккал/моль 11,44-21,3 Лінійно росте на 0,0361 ккал/(моль·°C) від 0 до 273,16 К

[ред.] Лід як гірська порода

Лід – низькотемпературна мономінеральна гірська порода, складена найбільш легким мінералом. В умовах Землі він знаходиться в стані, близькому до фазового переходу його у воду. Тому лід зустрічається тільки у верхніх шарах літосфери і гідросфери. Лід вельми стійкий відносно чужорідних домішок, не вступає з ними в хім. взаємодії і не утворює твердих розчинів та зростків з кристалами інших речовин. Фізико-генетичні і петрографо-генетичні основи формування крижаних порід дозволяють поділити їх на конжеляційні, сеґреґаційні осадові і метаморфічні.

  • К о н ж е л я ц і й н и й Л. утворений внаслідок замерзання вільної води. Це крижане покривало морських і прісних водойм, Л. швидко рухомих вод, внутрішньоводний або донний Л., крижане покривало відносно спокійних вод, крижані утворення у вигляді ефузивних порід, полію, натічних утворень, лід-цемент в мерзлих дисперсних гірських порід, тріщинний і поровий Л. в гірських породах з жорсткими зв'язками, крижані ядра ін'єкційних горбів здимання, сталактитів і сталагмітів, вторинно-жильний Л. в дисперсних мерзлих гірських породах, крижані шліри та інтрузивні пласти в мерзлих відкладах.
  • С е ґ р е ґ а ц і й н и й Л. утворюється в промерзлих пилувато-глинистих гірських порід у процесі міграції зв'язаної води під впливом градієнтів т-р і вологи. Він утворює шліри (прошарки, лінзи і включення, інші форми), які зумовлюють кріогенну текстуру дисперсних г.п., і мономінеральні пластові поклади (потужністю до декількох метрів), ядра міграційних горбів здимання.
  • Розрізнюють п'ять видів о с а д о в о г о Л.: пухнастий сніг, хуртовинний сніг, дрібнозернистий сніг, зернистий сніг і сніг-пливун.
  • М е т а м о р ф і ч н и й Л. формується в процесі зміни внутр. енергії або під впливом тиску і т-ри. До нього належить: фірн, первинний осадовий метаморфічний Л., динамометаморфічний Л. (виникає під впливом високого різновекторного або орієнтованого тиску) і термометаморфічний Л. (формується під впливом теплових процесів, що виникають у крижаній породі). За місцем розташування розрізняють поверхневий і підземний Л. Останній впливає на властивості мерзлих порід.


[ред.] Лід у журналістиці

ЛІД (англ, lead—керувати, очолювати, займати перше місце, бути попереду) — короткий виклад журналістського матеріалу, що розміщується після заголовку й перед основним текстом. Існує правило, згідно з яким матеріал довший за 100 рядків мусить бути супроводжений лідояі. У термінологічному словнику українських журналістів у цьому зна­ченні вживається ще слово "вріз" ("врізка").

Лід покликаний представити читачам наступну статтю, привабити їхню увагу, але найважливіша його функція — зорієнтувати читача в змісті матеріалу. У західній пресі лід набув надзвичайно широкого застосування в 1980-тіроки. Саме тоді були зроблені точні статистичні підрахунки, які засвідчили, що читач за 3—5 секунд проглядає заголовок; 30-40 секунд витрачає на ознайомлення з лідом і 3-5 хвилин — на цілий текст. А відтак стало зрозумілим, що "лід" — проміжний між заголовком і текстом етап сприйняття читачем матеріалу, який має вирішальне значення для просування новину свідомість читача.

Лід повинен мати шрифтове виділення, у процесі попереднього ознайомлення читачі проглядають ліди, обираючи матеріали для докладного текстуального ознайомлення. Виділяють дві функції ліду: 1) інформаційну і 2) мотивуючу. Виконуючи першу функцію, лід мусить інформаційно розширити назву. Виконуючи другу функцію, лід мусить заінтригувати читача (іноді шокувати), дати йому мотив для ознайомлення з наступним текстом.

Мистецтво складання лідів доступне досвідченим журналістам, оскільки лід — це стиснута в кілька речень наступна стаття. Лідами не є набрані жирним шрифтом перші абзаци статей, як це часто зустрічаємо в наших газетах, котрі засвоїли форму, але ще далекі від осягнення змісту явища.

Французька методика визначає такі правила написання лідів:

1) він має бути написаний простіше за звичайний журналістський текст: складатися з простих речень, використовувати лише загальнозрозумілу лексику, не містити спеціальної термінології;

2) у ліді не повинні перераховуватися цифри, вживатися абревіатури, маловідомі власні назви;

3) початок ліду не повинен повторювати назву;

4) заголовок і лід повинні складати дві змістовно й синтаксично незалежні одна від одної структури, кожна з яких є завершеною формулою, цілком зрозумілою без іншої;

5) лід є незалежним від зачину тексту, тобто його першої фрази;

6) лід найчастіше відповідає на запитання: що сталося? чому? в який спосіб?193

Американська навчальна література велику увагу приділяє цьому композиційному елементу зовнішньої подачі газетних матеріалів, розуміючи його виключне значення для зацікавлення читача. Надзвичайно розвинута й типологія ліду, яка налічує до п 'ятнадцяти його різновидів. Наведемо найважливіші з них:

1) лід-"вішалка" передбачає, що в першій же фразі міститься відповідь на всі новинарні запитання; відповіді на ці запитання навішуються, як одяг, на гачки вішалки;

2) лід — негайна ідентифікація; використовується тоді, коли новина має головного героя — загальновідому особу;

3) лід — окремий постріл; застосовується тоді, коли предмет повідомлення може бути стисло, до афористичності, визначений словесно;

4) лід — каламбур або ігровий лід; вербальна обігрує назви фільмів, телепередач, імена "зірок", приказки та афоризми; популярний на сторінках розважальної преси;

5) лід "стаккато"; складається з коротких, уривчастих, "телеграфних" речень; передбачає наявність натяків, підтексту, інтригуючу кінцеву непроясненість повідомлення.

[ред.] Див. також

[ред.] Джерела

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

[ред.] Інтернет-ресурси

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:
Особисті інструменти