Лінкун Микола Йосипович

Лінкун Микола Йосипович
Народився	1904(1904) місто Воронеж
Помер	1977(1977) місто Москва
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Військове звання	полковник
Партія	КПРС
Нагороди

Микола Йосипович Лінкун (1904(1904), місто Воронеж, Російська Федерація — 1977, місто Москва, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Дагестанського обкому ВКП(б). Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) в 1939—1952 р. Кандидат економічних наук, доцент.

Біографія

Народився в родині гірничого робітника. У 1919 році вступив до комсомолу. У червні 1919 — лютому 1921 року — наймит у різних селян в селі Ясинівка Бахмутського повіту Катеринославської губернії.

У лютому 1921 — листопаді 1925 року — вибійник шахти № 5—6 Сталінського округу на Донбасі.

Член ВКП(б) з листопада 1925 року.

У листопаді 1925 — вересні 1927 року — голова правління робітничого клубу імені Ходаковського шахти № 5—6 Сталінського округу.

У вересні 1927 — червні 1929 року — курсант радянської партійної школи ІІ-го ступеня у місті Сталіно. У червні 1929 — лютому 1931 року — лектор радянської партійної школи ІІ-го ступеня у місті Сталіно.

У лютому — липні 1931 року — секретар центрального шахтного комітету КП(б)У в місті Сталіно.

У липні 1931 — вересні 1932 року — заступник завідувача, завідувач відділу культурно-освітньої роботи Сталінського міського комітету КП(б)У.

У вересні 1932 — березні 1933 року — слухач інституту підготовки кадрів Інституту червоної професури у Москві.

У березні 1933 — вересні 1935 року — заступник начальника політичного відділу Євпаторійського зернорадгоспу Ак-Мечетенського району Кримської АРСР.

У вересні 1935 — лютому 1938 року — слухач аграрного відділення Інституту червоної професури у Москві.

У лютому 1938 — січні 1939 року — відповідальний організатор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б).

У січні 1939 — 27 вересня 1942 року — 1-й секретар Дагестанського обласного комітету ВКП(б).

Учасник німецько-радянської війни з вересня 1942 року. У вересні 1942 — грудні 1944 року — заступник із політичної частини начальника тилу 49-ї армії на Західному і 2-му Білоруському фронтах. У грудні 1944 — травні 1946 року — заступник із політичної частини начальника тилу — начальник політичного відділу тилу 26-ї армії на 3-му Українському фронті.

У травні 1946 — квітні 1947 року — 2-й секретар Астраханського міського комітету ВКП(б).

У квітні 1947 — листопаді 1948 року — 2-й секретар Астраханського обласного комітету ВКП(б).

У грудні 1948 — вересні 1951 року — аспірант Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б) у Москві.

У вересні 1951 — вересні 1953 року — викладач, завідувач кафедри економічних наук Воронезької обласної партійної школи.

У вересні 1953 — лютому 1956 року — завідувач кафедри політичної економії Воронезького державного університету.

У лютому 1956 — грудні 1957 року — вчений секретар, у грудні 1957 — серпні 1969 року — заступник директора з наукової частини, у березні 1969 — травні 1971 року — в.о. старшого наукового співробітника Інституту економіки Академії наук СРСР в Москві.

З травня 1971 року — персональний пенсіонер союзного значення у Москві. Помер у грудні 1977 року.

Звання

• підполковник
• полковник

Нагороди

• орден Вітчизняної війни I ст. (6.07.1944)
• орден Вітчизняної війни II ст. (16.07.1945)
• орден Червоної Зірки (28.09.1943)
• ордени
• медалі

Джерела

• Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
• Линкун Николай Иосифович [Архівовано 6 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)