Лін Шей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лін Шей
англ. Lin Shaye
Народилася 12 жовтня 1943(1943-10-12)[1] (80 років)
Детройт, Мічиган, США[2][3]
Країна  США
Діяльність акторка, акторка театру, телеакторка, кіноакторка
Alma mater Університет Мічигану і Школа мистецтв Колумбійського університету
Знання мов англійська
Роки активності 1971–дотепер
Magnum opus Астрал
Родичі Роберт Шей (брат)
У шлюбі з Clayton Landeyd
Діти 1
IMDb ID 0005417

Лінда Шей (англ. Linda Shaye) — американська актриса кіно, телебачення і театру. За свою сорокарічну кар'єру Шей знявся більш ніж у ста повнометражних фільмах. Її вважають королевою крику завдяки її ролям у різноманітних фільмах жахів.

Ролі Шая у фільмах жахів «Один у темряві» (1982), «Кошмар на вулиці В’язів» (1984), «Зубастики» (1986) та його продовження «Зубастики 2: Головна страва» (1988), «Амітивілль: Нове покоління» (1993), «Новий фільм» Уеса Крейвена Nightmare (1994), Тупик (2003), 2001 Maніяк (2005) та його продовження 2001 Маніяки: Поле крику (2010), Віджа (2014) та його приквел Віджа: Походження зла (2016), Казки Хелловіну (2015), Бойня (2016), Останнє бажання (2018), Кімната в оренду (2019), Прокляття (2020) і Всесвіт Астрал (2010–2018).

Шей також добре відома своїми комедійними ролями в численних фільмах братів Фарреллі, зокрема «Тупий та ще тупіший» (1994), «Королі боулінгу» (1996), «Дещо про Мері» (1998), «Детройт Рок-Сіті» (1999), «Я, знову я та Ірен» (2000), Застряг у тобі (2003), Три маріонетки (2012) і «Мегапавук» (2013).

Особисте життя[ред. | ред. код]

Шей була одружена двічі. Її перший чоловік, письменник і музикант Маршалл Рубінофф, помер у 1968 році у віці 24 років[4]. У 1988 році вона вийшла заміж за актора Клейтона Ленді, з яким у 2002 році знялася у фільмі Бажаю, щоб ти був мертвий. У пари була одна дитина[5] до розлучення в 2003 році. 

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Discogs — 2000.
  2. http://www.aveleyman.com/ActorCredit.aspx?ActorID=19857
  3. http://www.people.com/people/archive/article/0,,20126288,00.html
  4. Marshall Rubinoff: In Memoriam. Fifth Estate. Retrieved May 21, 2019.
  5. Kissing Fool. People. Time Inc. 50 (9): 210. 14 вересня 1998. Процитовано 1 листопада 2014.

Посилання[ред. | ред. код]