Манйосю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Манйосю (яп. 万葉集, манйосю, «Збірка десяти тисяч листків») — найдавніша і найшанованіша пам'ятка японської поезії, яка була складена у період Нара. Має також назву «Збірка міріад листків». Укладачем або принаймі автором останньої серії віршів вважається Отомо но Якамоті, вірші якого датуються 759 роком. «Манйосю» містить вірші та пісні більш ранніх епох анонімних поетів, але переважна частина збірки представляє період від 600 по 759 роки.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Збірка поділена на 20 частин або книг, на зразок тогочасних китайських поетичних збірок. Однак на відміну від пізніших антологій, «Манйосю» не розбита на теми, а вірші збірки розміщені не у хронологічному порядку. Збірка містить 265 тьока (長歌, «довгих пісень-віршів»), які часто супроводжуються каесі-ута, 4.207 танка (短歌, «коротких пісень-віршів»), 1 танренґа (短連歌, «коротку зв'язну пісню-вірш»), 1 буссо кусекіка (仏僧九石歌, вірші на відбутку ступи Будди у храмі Якусідзі в Нара), 4 кансі (漢詩, «китайські вірші») та 22 китайських прозових пасажів. Також, на відміну від пізніших збірок, «Манйосю» не має передмови.

«Манйосю» є першою збіркою японського стилю. Це не означає, що пісні і вірші збірки разюче відрізняються від китайських аналогів, які на той час були стандартами для поетів і літераторів. Багато творів «Манйосю» написані на теми конфуціанства, даосизму, а пізніші навіть буддизму. Проте, все ж таки, основна тематика збірки пов'язана з країною Ямато та синтоїстськими цінностями, такими як істинність (真, макото) або енергійність (丈夫振り, масураобурі). Її мова — не класичний китайський веньянь, а так звана манйоґана, різновид японської силабічної абетки, записаної ієрогліфічним скорописом.

Вірші «Манйосю», зазавичай, поділяють на чотири періоди. Твори першого періоду датуються відрізком історичного часу від правління імператора Юряку (456479) до перевороту Тайка (645). Другий період представлений творчістю Какіномото но Хітомаро, відомого поета 7 століття. Третій період датується 700730 роками, який уввібрав у себе вірші таких поетів як Ямабе но Акахіто, Отомо но Табіто й Яманоуе но Окура. Останній період — це вірші поета Отомо но Якамоті 730760 років. Дослідники відзначають що Отомо не лише склав останню серію віршів, але також підправив низку стародавніх творів збірки.

Окрім літературних заслуг збірки, «Манйосю» вплинула своїм стилем і мовою написання на формування пізніших силабічних абеток хіраґана і катакана

Джерела і література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]