Мар'яна Вишневецька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мар'яна Собеська
Народилася бл. 1600
Померла 1624
Золочів
·післяпологові ускладнення
Країна  Річ Посполита
Національність русинка
Титул княгиня
Рід Вишневецькі
Батько Костянтин Вишневецький
Мати Ганна Загоровська
Брати, сестри Януш Вишневецький
У шлюбі з Якуб Собеський
Діти 2 доньки
Герб
Герб

Мар'яна Вишневецька, у шлюбі Собеська (пол. Marianna z Wiśniowieckich Sobieska; бл. 1600 — лютий 1624) — руська княжна, старша донька магната Костянтина Вишневецького, майбутнього воєводи руського і белзького, й Ганни Василівни Загоровської.

Змалку була «щупла, бліда та хвороблива». Рано втратила матір (до 1603 р.), тому її з сестрою Оленою виховувала бабуся, княгиня Маруша Збаразька, знана своєю войовничою православною позицією. В лютому 1620 Мар'яна пошлюбилась з польським магнатом Якубом Собеським, в посаг котрому, як вважається, принесла м. Зборів з десятьма прилеглими селами (щоправда, дослідниця Ілона Чаманська не знайшла джерел чи якихось слідів посідання даного містечка Вишневецькими). Весілля справили в Олеському замку, після чого подружжя оселилось у Золочівській резиденції Собеських.

Більшість свого часу Якуб приділяв громадським та військовим справам, часто залишаючи дружину на одинці. Вона народила 2-ох дочок (старшу назвали Терезою), проте обидві померли немовлятами; під час других пологів Мар'яна померла сама. Княжну погребли 27 березня в крипті парафіяльного костелу в Золочеві, де поховані і її діти.

Попри смерть Мар'яни й другий його шлюб з Теофілією Данилович, Якуб Собеський до кінця життя підтримував доволі близькі стосунки з родиною першої дружини.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Czamańska, Ilona (2007). Wiśniowieccy: Monografia rodu. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. с. 156-157. ISBN 978-83-7177-229-0.
  • Podhorodecki, Leszek (1981). Sobiescy herbu Janina. Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza. с. 30, 41. ISBN 83-205-3234-5.
  • Anusik, Zbigniew (2009). O książętach Wiśniowieckich i czasach, w których żyli. Suplement do monografii rodu. Przegląd Nauk Historycznych. 8 (2): 190—191.