Зборів
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Зборів | |||
|---|---|---|---|
|
|||
  |
|||
| Зборів на мапі району | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна |
||
| Регіон |  Тернопільська область |
||
| Район/міськрада | Зборівський район | ||
| Код КОАТУУ | 6122610100 | ||
| Засноване | 1241 | ||
| Статус міста | з 1939 року | ||
| Населення | 7 339 | ||
| Площа | 6 км² | ||
| Густота населення | 1223.17 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 47200-204 | ||
| Телефонний код | +380-3540 | ||
| Координати | 49°40′ пн. ш.; 25°08′ сх. д. | ||
| Водойма | Стрипа | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Зборів | ||
| До станції | 3 км | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - залізницею | 42 км | ||
| - автошляхами | 37 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 47201,Тернопільська обл., м.Зборів, вул.Б.Хмельницького,13 | ||
| Міський голова | Мартюк Василь Іванович | ||
Зборів — місто на заході Тернопільської області, районний центр, залізнична станція (в селі Млинівці за 3 км від міста) значний історико-культурний центр. Загальна площа міста становить 781,32 га, населення складає 8,7 тис. мешканців.
Зміст |
[ред.] Географія
Розташований на Волино-Подільській височині, між берегами Головної і Малої Стрипи, що утворюють навколо 3борова два ставки (один із них існував з 17 століття). Від південного сходу є передмістя зі старими назвами — Війтівщина, 3агребелля, Коханівка, Куклинці.
Через місто пролягла автомагістраль Львів-Вінниця, є залізничне сполучення з усіма регіонами України та зарубіжними країнами.
[ред.] Етнічний склад
Проживали українці, поляки, євреї та інші національності. Зараз здебільшого лише українці.
[ред.] Історія
На околиці 3борова виявлено стоянку пізнього палеоліту.
Історичним попередником міста Зборова було поселення Верхостав, засноване у 1166 році на березі річки Стрипа. У 1241 році воно було зруйноване монголо-татарами.
Перші писемні згадки про передмістя належать до 15 ст., За однією версією, місто заснували шляхтичі 3боровські з Великопольщі, за іншими — власники однойменного містечка у Львівській землі. Від 16 століття у 3борові був невеликий замок. В історичних документах 1601 згадано про уряд бургомістра в місті, отже воно мало магдебурзьке право. В серпні 1649 біля Зборова відбулася битва українського козацього війська на чолі з Богданом Хмельницьким та його союзників під проводом хана Іслам-Гірея ІІІ з польською армією, на чолі з королем Яном II Казимиром (див. Зборівська битва).
Від 1642 3боровом володіли Собєські, від 1740 — Радзивіли, від 1760 — Бєльські.
Від 1772 місто належало Австрії (від 1869 — Австро-Угорщині), 1904 стало повітовим центром.
У 1913 році у Зборові жило біля 6000 людей — з них 2400 українців, 2300 євреїв і 1300 поляків.
Під час І світової війни за місто тривали значні бої 1915, 1916 і 1917, тому воно було повністю знищене (вціліло 4 будинки). Від листопада 1918 до липня 1919 — центр повіту ЗУНР. Потім до вересня 1939 належало Польщі. Від січня 1940 — райцентр Тернопільської області УРСР. Від 2 липня 1941 до 22 липня 1944 — під німецько-нацистською окупацією. Майже все єврейське населення було знищено.
[ред.] Підприємства
Нині в місті працюють підприємтсва:
- ВАТ «Зборівський цегельний завод»,
- ТОВ «Зборівські м'ясопродукти»
- «Зборівгаз»,
- завод «Тонар»,
- комунальні підприємства:
- «Проект-будсервіс», та інші.
Обсяг промислового виробництва за 1996 рік склав 298 тис. доларів США. У Зборові виробляється цегла та продовольчі товари.
[ред.] Соціальна сфера
Діють Зборівський коледж ТДТУ ім. І. Пулюя, ЗОШ №1, ЗОШ №2, Зборівська українська державна гімназія ім. Р. Завадовича, будинок дитячої творчості, музична школа, будинок культури, центральна районна лікарня, друкарня, є парк і стадіон.
[ред.] Архітектурні пам'ятки
Із архітектурних пам'яток не збереглися церква Пресвятої Богородиці та ратуша з ринком (знесені 1977).
Є церква Преображення Господнього (1794; кам., в стилі бароко), будинки «Рідної школи» і краєзнавчого музею.
[ред.] Пам'ятники
- Т.Г. Шевченку,
- Жертвам комуністичного режиму,
- Б. Хмельницькому (1972),
- воїнам, полеглим за визволення міста під час німецько-радянської війни.
1929 на місці Зборівської битви насипана «Козацька могила», 1989 — відновлена.
[ред.] Музей «Зборівська битва»
Діє музей «Зборівська битва» (директор Г. Баран (Радошівський).
[ред.] Некрополі
На міському кладовищі є могили радянських воїнів: 8 братських та 1 індивідуальна. На 7 — надгробні саркофаги, на одній — скульптура воїна на прямокутному постаменті[1].
[ред.] Персоналії
Уродженці Зборова — видавець, письменник Ю.А. Вислобоцький, поетка Н. Віргуш, педагог і громад. діяч Є. Лис, художник С. Нечай, педагог, громад.-освіт. діячка Марія Рудницька, теолог, реліг. письменник о. І. Шевців, диригент А. Юркевич; місто відвідували письменник о. Т. Бордуляк, польс. королі Ян II Казимир і Ян Собєський, дипломат і мандрівник У. фон Вердум, письменник Роман Завадович, художник та письменник К. Устиянович; працювали адвокат, д-р права Володимир Левицький, кооперат. діяч, літератор Т. Ількевич, агроном, діяч культури М. Снітинський, журналіст, літератор І. Фарина.
На Зборівщині жив і працював видатний скрипаль-віртуоз і композитор Кароль Ліпінський (1790-1861), який змагався в скрипковій майстерності з Ніколо Паганіні, виступав у квартеті з Людвігом Шпором, грав у ансамблях з Робертом Шуманом і Ференцом Лістом. Похований в селі Вірлів на Зборівщині.
[ред.] Зборівський пласт
У Зборові є хлопчачий курінь ім. Омеляна Польового.
Кожного року традиційно у вихідні перед, чи після дня вшанування пам'яті Героїв Крут, проводиться у Зборові захід на цю тему. На цей захід приїжджають з багатьох міст і станиць пласту, найбільше з округу тернопільської станиці.
[ред.] Примітки
- ↑ Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 21
[ред.] Література
| У Вікіпедії є портал |
- Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», том 1, 2004.
|
Міста і смт Тернопільської області |
||
|---|---|---|
| Міста: | Бережани · Борщів · Бучач · Заліщики · Збараж · Зборів · Копичинці · Кременець · Ланівці · Монастириська · Підгайці · Почаїв · Скалат · Теребовля · Тернопіль · Хоростків · Чортків · Шумськ | |
| Смт: | Велика Березовиця · Великі Бірки · Вишнівець · Гримайлів · Гусятин · Дружба · Заводське · Залізці · Золотий Потік · Козлів · Козова · Коропець · Мельниця-Подільська · Микулинці · Підволочиськ · Скала-Подільська · Товсте | |
