Зборів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Зборів
Прапор Зборова
Зборів
Зборів на мапі району
Зборів на мапі району
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Тернопільська область Тернопільська область
Район/міськрада Зборівський район
Код КОАТУУ 6122610100
Засноване 1241
Статус міста з 1939 року
Населення 7 339
Площа 6 км²
Густота населення 1223.17 осіб/км²
Поштові індекси 47200-204
Телефонний код +380-3540
Координати 49°40′ пн. ш.; 25°08′ сх. д.
Водойма Стрипа
Відстань
Найближча залізнична станція Зборів
До станції 3 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 42 км
 - автошляхами 37 км
Міська влада
Адреса 47201,Тернопільська обл., м.Зборів, вул.Б.Хмельницького,13
Міський голова Мартюк Василь Іванович

Зборів — місто на заході Тернопільської області, район­ний центр, залізнична станція (в селі Млинівці за 3 км від міста) значний історико-культурний центр. Загальна площа міста становить 781,32 га, населення складає 8,7 тис. мешканців.

Зміст

[ред.] Географія

Розташований на Волино-Подільській висо­чині, між берегами Головної і Малої Стрипи, що утворюють навколо 3борова два ставки (один із них існував з 17 століття). Від південного сходу є передмістя зі старими наз­вами — Війтівщина, 3агребелля, Коханівка, Куклинці.

Через місто пролягла автомагістраль Львів-Вінниця, є залізничне сполучення з усіма ре­гіонами України та зарубіжними країнами.

[ред.] Етнічний склад

Проживали українці, поляки, євреї та інші національності. Зараз здебільшого лише українці.

[ред.] Історія

На околиці 3борова виявлено стоянку пізнього палеоліту.

Історичним попередником міста Зборова було поселення Верхостав, засноване у 1166 році на березі річки Стрипа. У 1241 році воно було зруйноване монголо-татарами.

Пер­ші писемні згадки про передмістя належать до 15 ст., За однією версією, місто засну­вали шляхтичі 3боровські з Великопольщі, за іншими — власники однойменного містечка у Львівській землі. Від 16 століття у 3борові був невеликий замок. В історичних документах 1601 згадано про уряд бургомістра в місті, отже воно мало магдебурзьке право. В серпні 1649 біля Зборова відбулася битва українського козацього війська на чолі з Богданом Хмельницьким та його союзників під проводом хана Іслам-Гірея ІІІ з польською армією, на чолі з королем Яном II Казимиром (див. Зборівська битва).

Від 1642 3боровом володіли Собєські, від 1740 — Радзивіли, від 1760 — Бєльські.

Від 1772 місто належало Австрії (від 1869 — Австро-Угорщині), 1904 стало повітовим центром.

У 1913 році у Зборові жило біля 6000 людей — з них 2400 українців, 2300 євреїв і 1300 поляків.

Під час І світової війни за місто тривали значні бої 1915, 1916 і 1917, тому воно було повністю знищене (вціліло 4 будинки). Від листопада 1918 до липня 1919 — центр повіту ЗУНР. Потім до вересня 1939 належало Польщі. Від січня 1940 — райцентр Тернопільської області УРСР. Від 2 липня 1941 до 22 липня 1944 — під німецько-нацистською окупацією. Майже все єврейське населення було знищено.

[ред.] Підприємства

Нині в місті працюють підприємтсва:

  • ВАТ «Зборівський цегельний завод»,
  • ТОВ «Зборівські м'ясо­продукти»
  • «Зборівгаз»,
  • завод «Тонар»,
  • комунальні підприємства:
    • «Проект-будсервіс», та інші.

Обсяг промислового виробництва за 1996 рік склав 298 тис. доларів США. У Зборові виробляється цегла та продовольчі товари.

[ред.] Соціальна сфера

Діють Зборівський коледж ТДТУ ім. І. Пулюя, ЗОШ №1, ЗОШ №2, Зборівська українська державна гімназія ім. Р. Завадовича, будинок дитячої творчості, музична школа, будинок культури, центральна районна лікарня, друкарня, є парк і стадіон.

[ред.] Архітектурні пам'ятки

Із архітектурних пам'яток не збереглися церква Пресвятої Богороди­ці та ратуша з ринком (знесені 1977).

Є церква Преображення Гос­поднього (1794; кам., в стилі бароко), будинки «Рідної школи» і краєзнавчого музею.

[ред.] Пам'ятники

Козацька могила на місці Зборівської битви
  • Т.Г. Шевченку,
  • Жертвам комуністичного режиму,
  • Б. Хмельницькому (1972),
  • воїнам, полег­лим за визволення міс­та під час німецько-радянської вій­ни.

1929 на місці Збо­рівської битви насипана «Ко­зацька могила», 1989 — відновлена.

[ред.] Музей «Зборівська битва»

Діє музей «Зборівська битва» (директор Г. Баран (Радошівський).

[ред.] Некрополі

На міському кладовищі є могили радянських воїнів: 8 братських та 1 індивідуальна. На 7 — надгробні саркофаги, на одній — скульптура воїна на прямокутному постаменті[1].

[ред.] Персоналії

Уродженці Зборова — видавець, письменник Ю.А. Вислобоцький, поетка Н. Віргуш, педагог і громад. діяч Є. Лис, художник С. Нечай, педагог, громад.-освіт. діячка Марія Рудницька, теолог, реліг. письменник о. І. Шевців, диригент А. Юркевич; місто відвідували письменник о. Т. Бордуляк, польс. королі Ян II Казимир і Ян Собєський, дипломат і мандрівник У. фон Вердум, письмен­ник Роман Завадович, художник та письменник К. Устиянович; працювали адвокат, д-р права Володимир Левицький, кооперат. діяч, літератор Т. Ількевич, аг­роном, діяч культури М. Снітинський, журналіст, літератор І. Фарина.

На Зборівщині жив і працював видатний скрипаль-віртуоз і композитор Кароль Ліпінський (1790-1861), який змагався в скрипковій майстерності з Ніколо Паганіні, виступав у квартеті з Людвігом Шпором, грав у ансамблях з Робертом Шуманом і Ференцом Лістом. Похований в селі Вірлів на Зборівщині.

[ред.] Зборівський пласт

У Зборові є хлопчачий курінь ім. Омеляна Польового.

Кожного року традиційно у вихідні перед, чи після дня вшанування пам'яті Героїв Крут, проводиться у Зборові захід на цю тему. На цей захід приїжджають з багатьох міст і станиць пласту, найбільше з округу тернопільської станиці.

[ред.] Примітки

  1. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 21

[ред.] Література

У Вікіпедії є портал
Гляньте Зборів у
Вікісловнику, вільному словнику.
Особисті інструменти