Зборів
| Зборів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
  |
|||||
| Зборів на мапі району | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон |  Тернопільська область |
||||
| Район/міськрада | Зборівський район | ||||
| Код КОАТУУ | 6122610100 | ||||
| Засноване | 15 ст. | ||||
| Статус міста | з 1939 року | ||||
| Населення | ▼ 7018 (01.01.2012)[1] | ||||
| Площа | 6 км² | ||||
| Густота населення | 1194 осіб/км² | ||||
| Телефонний код | +380-03540 | ||||
| Координати | 49°39′42″ пн. ш. 25°08′43″ сх. д. / 49.66167° пн. ш. 25.14528° сх. д.Координати: 49°39′42″ пн. ш. 25°08′43″ сх. д. / 49.66167° пн. ш. 25.14528° сх. д. | ||||
| Водойма | Стрипа | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Зборів | ||||
| До станції | 3 км | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - залізницею | 42 км | ||||
| - автошляхами | 37 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 47201,Тернопільська обл., м.Зборів, вул.Б.Хмельницького,13 | ||||
| Веб-сторінка | http://zboriv.org.ua/ | ||||
| Міський голова | Шевчука О.П | ||||
Збо́рів — місто на заході Тернопільської області, районний центр, залізнична станція (в селі Млинівці за 3 км від міста) значний історико-культурний центр. Загальна площа міста становить 781,32 га, населення становить 8,7 тис. мешканців.
Зміст |
Географія [ред.]
Розташований на Волино-Подільській височині, між берегами Головної і Малої Стрипи, що утворюють навколо 3борова два ставки (один із них існував з 17 століття). Від південного сходу є передмістя зі старими назвами — Війтівщина, 3агребелля, Коханівка, Куклинці.
Через м. Зборів проходить автомобільний шлях національного значення Львів-Тернопіль — Н02; шляхи територіального значення: Почаїв-Зборів — Т 2013, Зборів-Козова — Т 2014, Зборів-Поморяни. Відстань до залізничної станції «Зборів» — 3 км. Відстань до обласного центру — 37 км.
Етнічний склад [ред.]
Проживали українці, поляки, євреї та інші національності. Зараз здебільшого лише українці.
Історія [ред.]
На околиці 3борова виявлено стоянку пізнього палеоліту.
Історичним попередником міста Зборова було поселення Верхостав, засноване у 1166 році на березі річки Стрипа. У 1241 році воно було зруйноване монголо-татарами. Перші писемні згадки про передмістя належать до 15 ст., За однією версією, місто заснували шляхтичі Зборовські з Великопольщі, за іншими — власники однойменного містечка у Львівській землі. Від 16 століття у 3борові був невеликий замок. В історичних документах 1601 згадано про уряд бургомістра в місті, отже воно мало магдебурзьке право. В серпні 1649 біля Зборова відбулася битва українського козацького війська на чолі з Богданом Хмельницьким та його союзників під проводом хана Іслам-Гірея ІІІ з польською армією, на чолі з королем Яном II Казимиром (див. Зборівська битва).
Від 1642 3боровом володіли Собєські, від 1740 — Радзивіли, від 1760 — Бєльські. Від 1772 місто належало Австрії (від 1869 — Австро-Угорщині), 1904 стало повітовим центром. У 1913 році у Зборові жило біля 6000 людей — з них 2400 українців, 2300 євреїв і 1300 поляків. Під час І світової війни за місто тривали значні бої 1915, 1916 і 1917, тому воно було повністю знищене (вціліло 4 будинки). Від листопада 1918 до липня 1919 — центр повіту ЗУНР. Потім до вересня 1939 належало Польщі. Від січня 1940 — райцентр Тернопільської області УРСР. Від 2 липня 1941 до 22 липня 1944 — під німецько-нацистською окупацією. Майже все єврейське населення було знищено.
Підприємства [ред.]
Нині в місті працюють підприємства:
- ВАТ «Зборівський цегельний завод»,
- ТОВ «Зборівські м'ясопродукти»
- «Зборівгаз»,
- завод «Тонар»,
- комунальні підприємства:
- «Проект-будсервіс», та інші.
- Швейний цех <<Елегант>> під керівництвом В.В.Зозуля
Обсяг промислового виробництва за 1996 рік склав 298 тис. доларів США. У Зборові виробляється цегла та продовольчі товари.
Соціальна сфера [ред.]
Діють Зборівський коледж ТНТУ ім. І. Пулюя, ЗОШ № 1, ЗОШ № 2, Зборівська українська державна гімназія ім. Р. Завадовича, будинок дитячої творчості, музична школа, районний будинок культури, центральна районна лікарня, друкарня, є парк і стадіон.
Архітектурні пам'ятки [ред.]
Із архітектурних пам'яток не збереглися церква Пресвятої Богородиці та ратуша з ринком (знесені 1977).
Є церква Преображення Господнього (1794; кам., в стилі бароко), будинки «Рідної школи» і краєзнавчого музею.
Пам'ятники [ред.]
Зборів має більше десятка пам'ятників і пам'ятних знаків, найважливіші серед них:
- Пам'ятний знак на честь скасування панщини — розташований на подвір'ї церкви Преображення Господнього;
- Пам'ятний хрест на честь Святої Тверезості з написом — «Хрест побідив поганство, побідить і п'янство» — розташований на подвір'ї церкви Преображення Господнього;
- Могили полеглих у Першій світовій війні (ділянка могил), захоронені українці, поляки, німці, чехи, поляки — на міському цвинтарі;
- Братська могила воїнів УГА — на міському цвинтарі. Тут поховані вояки УГА та січові стрільці, що загинули в околицях Зборова в 1919 році та були перепоховані на міському цвинтарі в 1920-х роках;
- Пам'ятник радянським воїнам — біля міського парку;
- Братські могили радянських воїнів — на міському цвинтарі;
- Могила Героя Радянського Союзу Жогіна С. — на міському цвинтарі;
- Пам'ятний знак радянським військовополоненим, які загинули у німецькому таборі у м. Зборові — на перехресті доріг Тернопіль — Львів та Зборів — Залізці;
- Пам'ятний знак на місці масового знищення євреїв фашистами — на території сучасного міського ринку;
- Місце масового знищення людей органами НКВС протягом 1946–1950 рр. — на території подвір'я районної лікарні;
- Монумент жертвам більшовицького терору — в центрі міста;
- Пам'ятний знак на місці страти вояка УПА Володимира Дяківа в лютому 1945 року — в центрі міста;
- Символічна могила воякам УПА — на міському цвинтарі;
- Пам'ятник Тарасу Шевченку — в центрі міста, на однойменному майдані. Споруджений в 1994 році на пожертви громади та спонсорів;
- Пам'ятник державному і політичному діячу, гетьману України Богдану Хмельницькому — в міському парку.
Музей «Зборівська битва» [ред.]
Справжньою гордістю і своєрідною візиткою м. Зборова є музей «Зборівська битва» з діорамою та експозиціями про історію краю та визвольні змагання. Музей «Зборівська битва» діє з 1995 року з двома верхніми експозиційними кімнатами і п'ятьма нижніми. Відвідувачів музею особливо зацікавлює діорама історичної битви (автор Степан Нечай), що висвітлює її вирішальний момент. Тут є і археологічні знахідки з місця битви (детальніше про комплекс пам'яток, пов'язаних зі Зборівською битвою дивіться у розділі «Новітні дослідження Зборівської битви»). Містить музей і матеріали про відновлення Козацької могили в 1990 році та урочисте святкування 350-ї річниці Зборівської битви в 1999 році.
В нижніх кімнатах експозиції присвячені Січовому Стрілецтву та підпільній і повстанській боротьбі проти окупаційних режимів, а також бою чехословацької бригади під Калинівкою 1917 року. У фондах музею зберігається понад 1200 предметів, які мають науково-пізнавальну цінність. Частина з них експонується постійно. Є своя бібліотека й кімната іконних та церковних пам'яток.
21 серпня 2011 року на території музею відкрили пам'ятник «Борцям за волю України». Подвір'я прикрасив чорний козацький хрест з написом «Борцям за волю України» та дві литі гармати обабіч хреста, копії тих, які використовували козаки у своїх походах. На урочистості прибули не лише зборівчани, а й гості з Києва, Черкащини, Херсонщини, Хмельниччини, Івано-Франківщини та інших регіонів України. До підніжжя хреста було висипано землю з різних куточків України, яку привезли з собою гості урочистого заходу. Не зважаючи на труднощі з транспортуванням, організаторам вдалось доправити до Зборова землю з легендарного українського цвинтаря Баунд-Брук у штаті Ню-Джерсі, США. Для українців діаспори Баунд-Брук має особливе значення: тут знаходиться духовний центр українського православ'я в Америці, своєрідний «Український Єрусалим». На декількох гектарах землі Баунд-Бруку розташований пантеон, де упокоїлися визначні українці з усього світу. Серед них — козаки та старшини Армії Української Народної Республіки, Української Галицької Армії та Української Повстанської Армії.
Некрополі [ред.]
На міському кладовищі є могили радянських воїнів: 8 братських та 1 індивідуальна. На 7 — надгробні саркофаги, на одній — скульптура воїна на прямокутному постаменті[2].
Персоналії [ред.]
Уродженці Зборова [ред.]
- видавець, письменник Ю.А. Вислобоцький,
- поет Н. Віргуш,
- художники С. Нечай, О. Косар,
- Мілена Рудницька — громадсько-політична діячка, депутат Польського Сейму
- теолог, реліг. письменник о. І. Шевців,
- диригент А. Юркевич,
- Богдан Громовик — професор фармації;
- Василь Олеськів — голова ОУНР
Місто відвідували письменник о. Т.Бордуляк, польс. королі Ян II Казимир і Ян Собєський, дипломат і мандрівник У. фон Вердум, письменник Роман Завадович, художник та письменник К. Устиянович; працювали адвокат, д-р права Володимир Левицький, кооперат. діяч, літератор Т. Ількевич, агроном, діяч культури М. Снітинський, журналіст, літератор І. Фарина.
На Зборівщині жив і працював видатний скрипаль-віртуоз і композитор Кароль Ліпінський (1790–1861), який змагався в скрипковій майстерності з Ніколо Паганіні, виступав у квартеті з Людвігом Шпором, грав у ансамблях з Робертом Шуманом і Ференцом Лістом. Похований в селі Вірлів на Зборівщині.
В 30-х роках ХХ ст. на Зборівщині працював український диригент, керівник церковних хорів, активний учасник просвіти Конопа Лука — загинув у Тернопільській тюрмі НКВС 1941 року. Зборівчанка Софія Складан — відома учасниця визвольного руху, зв'язкова ОУН, загинула від рук НКВС 1945 року.
Житель міста А. Сухінський — один з праведників народів світу[3]
Зборівський Пласт [ред.]
У Зборові є хлопчачий курінь ім. Омеляна Польового — полковника УПА.
Щороку традиційно у вихідні перед, чи після дня вшанування пам'яті Героїв Крут, проводиться у Зборові захід на цю тему. На цей захід приїжджають з багатьох міст і станиць пласту, найбільше з округу тернопільської станиці.
Галерея [ред.]
-
Ратуша в Зборові
-
Польський монумент Полеглим за Батьківщину
-
Пам'ятник Хмельницького
-
Церква
-
Пам'ятник Тараса Шевченка
Примітки [ред.]
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України
- ↑ Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 21
- ↑ стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року
Література [ред.]
 |
Подивіться Зборів у Вікісловнику, вільному словнику. |
- Гуцал П., Лукачат М. Зборів // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004. С.636-637.
- Наш рідний край. Зборівщина,1985,Торонто-Нью-Йорк-Париж-Сидней, 1056 сторінок.
- Стаття Zborów у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XIV (Worowo — Żyżyn) з 1895 року (пол.)
- Балюх В. Місто Білого Берега: [Про Зборів] // Ровесник. — 1997. — 17 жовт.
|
||||||||
|
|||||||||||||||||
